Олексій Толмачов і Володимир Черниш віддали життя за Україну — Вінниця проведе воїнів в останню путь

Альона ЧЕРНІЮК

Двоє захисників, дві різні долі, але спільний вибір — стати на оборону держави у найтяжчий час.
Один боронив країну ще з 2014-го та командував мінометниками на найгарячіших напрямках, інший пішов добровольцем і мріяв після перемоги присвятити життя служінню Богу.
Тепер громада віддасть їм останню шану на Алеї Слави.

Сьогодні громада Вінниці віддає останню шану двом воїнам — Олексію Толмачову та Володимиру Чернишу. Обоє добровільно стали до лав Збройних Сил України та з перших днів повномасштабного вторгнення стали на захист держави. Поховають захисників на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

«Своїх ніколи не залишу», — Олексій Толмачов (Алєкс)

Олексій Толмачов народився у Маріуполі. Вперше на фронт він пішов ще у 2014–2015 роках, коли брав участь в Антитерористичній операції та обороняв Донецький аеропорт. Із початком великої війни знову повернувся до строю.

Старший сержант командував мінометним відділенням 503-го окремого батальйону морської піхоти «Борсуки» у складі 38-ї окремої бригади морської піхоти. Захищав Україну на найгарячіших напрямках — під Авдіївкою, Вугледаром, у Кринках та поблизу Покровська.

Життя воїна обірвалося 20 серпня 2025 року в районі Мирнограда. Йому було 34 роки.

— За мужність і неймовірну хоробрість Олексій неодноразово був відзначений державними нагородами. На жаль, медалі чоловіка за АТО довелося залишити в окупованому Маріуполі, бо везти їх із собою було вкрай небезпечно. На руках маємо лише останню медаль “Захисник Батьківщини”, — розповідає дружина Небесного Воїна Олена. — За свободу України Олексій був готовий битися до кінця. Казав, що своїх ніколи не залишить. І свою обіцянку не порушив навіть тоді, коли мав усі підстави звільнитися зі служби по догляду за матір’ю… Він нічого й ніколи не боявся та завжди намагався зробити все, щоб підтримати інших.

Олексій Толмачов народився 2 жовтня 1990 року у Маріуполі. Після школи вивчився на газоелектрозварювальника. У цивільному житті працював на заводі «Азовмаш». З початком широкомасштабного вторгнення його дружина та двоє донечок переїхали до Вінниці. На Олексія з війни також чекали батьки та сестра.

— Оскільки ми втратили рідний дім, Олексій понад усе мріяв придбати для дітей нову оселю з гарним обійстям, щоб місця вистачило й для великої кудлатої собаки, — каже дружина Небесного Воїна. — А ще хотів відкрити власне СТО та реалізувати себе в улюбленій справі.

Церемонія прощання з Олексієм Толмачовим розпочнеться о 12.00 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального Собору. Чин поховання воїна відбудеться о 13.00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Планував присвятити себе служінню Богу — Володимир Черниш (Монах)

Володимир Черниш став на захист України добровольцем у травні 2022 року. Воював спочатку в 47-й окремій механізованій бригаді, а згодом приєднався до 67-ї окремої механізованої бригади. Мав позивний «Монах», пройшов шлях від солдата до сержанта. Брав участь у боях на східному напрямку фронту: від Краматорська та Слов’янська до Покровська та Павлограда. Життя воїна обірвалося 19 лютого. Йому було 46 років.

Народився Володимир Черниш у Вінниці 15 жовтня 1979 року. Закінчив загальноосвітню школу №33, Вінницький технічний фаховий коледж та Вінницький національний технічний університет. Працював на Укртелекомі, а згодом відкрив власний приватний бізнес. На жаль, із рідних у Володимира не залишилось нікого. Відтак, справжньою родиною для нього стали побратими.

— Монаха у війську всі любили й поважали. Попри важке особисте життя, яке прирекло його на самотність, він залишався доброю людиною і сильною особистістю. Володимир завжди знаходив у собі сили рухатися далі та робити добро для тих, хто знаходиться поруч, — розповідає друг і побратим Небесного Воїна Олег. — Це загалом відповідало його філософії життя, за якою найважливішими цінностями є віра та любов до ближніх. Після війни Володимир планував повністю присвятити себе служінню Богу, відійшовши від усього мирського у монастир.

Церемонія прощання з Володимиром Чернишем розпочнеться о 14.30, коли траурна процесія проїде центральними вулицями міста. Поховають воїна о 15.00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Вічна шана та слава Захисникам України!

Редакція RIA/20 хвилин, нагадаємо, має проєкт «‎Героям Слава!»‎. Розповідаємо вінничанам про наших неймовірних бійців, щоб слава про них та їхню мужність летіли далеко за межі України! Нам є ким пишатися!

Також ми часто пишемо про волонтерів та організації, які допомагають армії та постраждалим від війни. Всі історії зібрали у рубриці «Герої тилу». Почитати їх ви можете за посиланням.

Читайте також:

Збитки довкіллю на Вінниччині за час війни склали понад 2,5 мільярда гривень

Через несправну витяжку загорівся ресторан у Вінниці. Пожежі гасили й в області

Постріли біля вокзалу в Козятині: як натовп намагався «відбити» чоловіка у поліції

Подякуй журналістці гривнею