«Небо. Я без нього жити не зможу». Вінниця попрощалась із 23-річним льотчиком, загиблим у бою

• У Вінниці в останню путь провели 23-річного Героя Всеволода Іванцова.
• Батьки, брати, сестри, друзі та небайдужі вінничани прийшли віддати шану полеглому льотчику.

— Дуже доброю, чуйною і світлою дитиною був. Відповідальний і дуже любив малювати. І не по роках серйозний був, — зі сльозами і тремтячим голосом пригадує свого учня класний керівник. — Коли інші діти пустуючи бігали по класу, він сидів і просто посміхався на ці пустощі у відповідь. І малював… Усі чорновики були замальовані малюнками.

Про любов до мистецтва згадує і сестра Анна. Дівчина розповіла, що Всеволод дуже любив малювати, і вони у родині щиро сподівалися, що хлопець піде навчатися цьому після школи.

— Але небо він любив більше, — каже сестра.

З дитинства мріяв стати льотчиком

Після закінчення восьми класів школи він здобув освіту у Кам'янець-Подільському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. Це був лише перший крок на шляху до омріяної мети — стати льотчиком.

Наступним етапом став Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба. Тут Всеволод здобував знання та навички, необхідні для того, щоб підкорити небо.

І от, коли він навчався на п'ятому курсі, розпочалося повномасштабне вторгнення росії. Не вагаючись, Всеволод став одним із перших, хто кинувся на захист рідної України.

Сестра Героя, Анна, розповіла, що патріотизм був невід'ємною частиною його особистості. Це почуття виховував у своїх дітях батько, який також служив у війську. Не дивно, що й інші члени родини Всеволода обрали шлях служіння Батьківщині: Анна працює у службі з надзвичайних ситуацій, старший брат Віталій — військовий, а багато інших членів родини — медики.

— В нас взагалі велика родина. В родині було 11 дітей. І про Всеволода можу сказати, що небом він марив з самого дитинства. Всі його направляли в художнє, але він казав: «Небо. Я без нього жити не зможу», — пригадує дівчина.

Так само про його прагнення стати льотчиком і патріотизм розповідає брат Віталій.

«Хотілося розповісти всім, який Сєва»

Всеволод у свої 23 був офіцером. З початком повномасштабного вторгнення служив льотчиком-штурманом 11-ї окремої бригади армійської авіації «Херсон». Літав на гвинтокрилі Мі-8, здійснив близько 180-ти бойових вильотів.

13 лютого 2024 року Герой загинув при виконанні бойового завдання у повітряному просторі поблизу села Роботине Запорізької області.

Попри біль втрати кожен пишається Всеволодом Іванцовим.

— Для нас це неймовірно важка втрата, це як грім серед ясного неба, — каже пані Оксана, класний керівник загиблого Героя. — Ми дуже пишалися Сєвою, його успіхами. Тим, що він поступив, навчався, тим що в майбутньому він мав стати пілотом. Ми дуже цим пишалися. І навіть, коли прибігав до школи, мені, як класному керівнику, як учителю, хотілося всім своїм колегам вести за руку і казати: «Дивіться, який наш Сєва! Який він красень! Як йому личила військова форма!».

Засмучує байдужість

Смерть Всеволода стала невимовним горем для всієї його родини. Трагічна загибель сміливого, талановитого і такого юного льотчика не лишила байдужими ні його близьких, ні простих вінничан. На церемонію прощання з Героєм прийшли не лише ті, хто його особисто знав, а й ті, хто не знав та захотів висловити свою шану і подякувати за захист рідної землі.

— Я побачила в інтернеті, що буде прощання з воїном, і прийшла, щоб віддати йому належну шану, — каже одна з вінничанок. — Дуже прикро, що на цю церемонію прийшло так мало людей. Ще гірше, що на такі поховання не приходять представники влади, хоча б одну людину могли б відрядити. Адже саме завдяки таким Героям, як Всеволод, ми сьогодні можемо жити.

Поховали полеглого воїна на Алеї Слави Сабарівського кладовища. 

Глибокі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Герою!

Редакція RIA/20 хвилин, нагадаємо, має проєкт «‎Героям Слава!»‎. Розповідаємо вінничанам про наших неймовірних бійців, щоб слава про них та їхню мужність летіли далеко за межі України! Нам є ким пишатися! 

Також ми часто пишемо про волонтерів та організації, які допомагають армії та постраждалим від війни. Всі історії зібрали у рубриці «Герої тилу». Почитати їх ви можете за посиланням.

Читайте також:

Мільйонери у вінницьких МСЕКах: друга частина огляду декларацій голів комісій за 2023 рік

Анатолій Бондар з'явився в суді. Дізнались, який запобіжний захід йому обрали

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.