Начальник міліції Ігор Моренець каже, що зірок із неба не хапає

Батьки теперішнього начальника міліції - викладачі вишів. Його дружина – медик. Ким би був Ігор Моренець (48), якби не став полковником міліції? Працював би, каже, юристом деінде. А його перша спеціальність - слюсар-електромонтажник

Полковник Моренець на посаді головного міліціонера області – місяць. Раніше він керував Голосіївським райвідділом у Києві і в підпорядкуванні мав в десять разів менший колектив. Тепер у нього вища посада, але й більше клопоту.

- Кожен хоче в житті подолати висоти. У своєму кар’єрному зростанні чи в чомусь іншому, - каже Ігор Моренець. - Так, ця посада з більшим обсягом роботи, але я був до неї готовий. Зважив усі за і проти. Міліціонер - людина в погонах, по суті - військова. Отримав пропозицію - і прийняв її.

Чому стали міліціонером? Невже з дитинства мріяли носити форму?

- Про формений одяг – ви праві. Мав бажання бути військовим. Як прийшов з армії, став міліціонером конвойної служби. На різних посадах працював, починаючи з рядового. До армії отримав спеціальність «слюсар-електромонтажник», а потім вступив на вечірнє відділення юридичного факультету. Вчився на правознавця, от і пішов працювати в міліцію. Далі перевівся на заочну форму навчання й закінчив юридичний факультет. Хотів присвятити себе роботі юристом в міліції.

Кажуть, непутящий солдат, який не міряє стати генералом. Полковники теж про це міряють?

- Сьогодні найвище офіцерське звання в міліції – це полковник. Генералом – це вже так: якщо будеш заслуговувати, то станеш. Сказати, що мрію про погони генерала, не можу. Будемо дивитися, як в житті складеться.

Чим займаються діти, дружина? Хто за професіями ваші батьки?

- У мене сім’я службовців. Покійний батько політекономію викладав в медуніверситеті, в політехнічному інституті. А мама – пенсіонер. Також працювала викладачем, філологом і в міліції працювала у різних службах. На пенсію пішла з міліції старший лейтенантом. Дружина - медик. Сину - 23 роки. Закінчив факультет кібернетики і якраз в аспірантуру вступає. Він, не так, як батько. А дочка більш на мене схожа. Вчиться на третьому курсі юрфаку. Вони до мене приїздять на вихідні. Тут недалеко. А весь тиждень на роботі, й спілкування таке – в телефонному режимі.

Забирати дружину у Вінницю не збираєтеся?

- Ні. На сьогоднішній день так питання не стоїть. Якщо стане з часом, будемо думати, як влаштувати свій побут. Поки мене влаштовує, як є. Я одразу кажу: тут не претендую на квартиру, бо сьогодні багато працівників міліції вже тривалий час на черзі на житло, і якщо будуть надаватися квартири, то спочатку першочерговикам. Це однозначно.

Який він, ввірений вам колектив, вже зрозуміли?

- Якщо взяти моїх заступників, то вони працюють нетривалий час на посадах, але усі професійно підготовлені люди, практично всі вже пройшли АТО. Стосовно людських якостей, то відповідальні. В принципі, питань до них немає. А що стосується керівників районних підрозділів, то якраз вивчаємо їх. Думаю, зробимо ротацію частково, щоб люди, які тривалий час працюють на посадах, активізувалися. Зміна позитивно впливає. Ротація не буде масовою, але деяких керівників райвідділів поміняємо.

Оцініть професійність міліціонерів за п’ятибальною шкалою.

- Відсоток розкриття злочинів достатній, аби говорити, що оперативні служби працюють позитивно. 100 відсотків тяжких тілесних ушкоджень розкриті, злочинці затримані. По вбивствах: було вчинено 40 і з них 36 розкриті, в чотирьох є перспективи на розкриття. Щодо виявлення наркозбувачів, то показники кращі, ніж торік. Щодня бачу, що люди працюють. Так, треба вчити слідчих. На них сьогодні основне навантаження. За їхніми дорученнями працюють оперативники, дільничні. Тому наше основне завдання зараз - вчити слідчого приймати рішення за фактом. А в цілому - оцінка колективу позитивна. До відмінної далеко, але ми націлені на кращі показники.

Займаєтеся спортом? Назвіть свої показники з останньої атестації.

- Не назву себе спортсменом. Стараюся займатися фізкультурою. Щодня роблю зарядку. Інколи обливаюся. На атестаціях маю середні показники. Зірок з неба, як кажуть, не хапаємо. Якщо казати про стрільбу і біг, то є, що краще мене стріляють і бігають швидше. Молодь зараз фізично підготовлена. А я той мінімум, який необхідний у моїй вікові категорії, зроблю. Присісти, думаю, зможу 50 разів, як мінімум. Віджатися, може, раз 20.

Ваш попередник регулярно їздив в АТО до зведеного загону, батальйону „Вінниця”. Ви вже були там?

- Зараз в АТО виїхав мій заступник командиром зведеного загону і повернувся перший заступник, начальник слідства звідти. Я ще не виїжджав, але планую за дозволом міністра виїхати, якщо буде необхідність доставити якісь речі чи вирішити питання передислокації особового складу. Зараз мені щодня телефоном доповідають, яка там ситуація.

Є один поранений працівник.

- Так, був поранений співробітник з передостаннього зведеного загону. Там стрільба була, і куля долетіла. Обидві ноги прострелила. Але на місці наші бійці наклали джгут, пов’язку, і це не дало можливості настати важким наслідкам. Бійця одразу доставили до медпункту, потім до лікарні. Він зараз поправляється. Запросили на лікування в Естонію. Це благочинна допомога.

Нещодавно почався набір в батальйон „Вінниця-2”. Чим він відрізняється від батальйону „Вінниця”?

- Перший створений в структурі управління, а другий буде підпорядковуватися міському відділу. Місто дає найбільший відсоток злочинів у громадських місцях, а спецпідрозділу з охорони громадського порядку не має. Наберемо 50 чоловіків. Думаю, таким складом вони зможуть патрулювати вулиці і, якщо виникне така потреба, працювати на блокпостах. Таких, як в прикордонних районах.

Хлопців з «Вінниці» готували до війни. Одразу на це націлювали…

- Ми усіх одразу націлюємо на це. Наших співробітників майже половина там побувала добровільно. Дасть Бог, ця антитерористична операція скоро закінчиться. Як ні, то бійці «Вінниця-2» також будуть готові взяти участь в АТО за необхідності. Набираємо в штат чоловіків 19-45 років, які мають громадянство України, повну середню освіту. Це можуть бути призовники, придатні до служби, і ті, хто вже служив. Людям із військовим досвідом надаємо перевагу. Ще одна вимога – щоб не притягувався до кримінальної відповідальності.

Аваков оприлюднив концепт реформи міліції. Є моменти, з якими не погоджуєтеся категорично?

- Навпаки. Реформа зрозуміла й базується на досвіді європейських країн. Якщо усі служби (МНС, прикордонники, міграційна служба - авт.) будуть працювати в єдиній системі, в цьому тільки плюс. Вони усі виконують спільні завдання з Національною гвардією і Національною поліцією. Також назріло питання створити муніципальну поліцію. Те, що є у Вінниці зараз – це тільки прообраз. Практично муніципальна поліція буде виконувати міліцейські функції. Вони будуть носити поліцейську форму і підпорядковуватися керівнику поліції. Але фінансування – з місцевого бюджету, підзвітність – громаді через орган самоврядування.

Що треба змінити в системі, щоб повернути довіру людей? Як ставитеся до реформи в Грузії, де звільнили усіх?

- Приклад Грузії дійсно спрацював. Але думаю, що треба вибірково підходити до звільнень. Міліціонери ж проходить атестації, перевірки перед призначенням. Процеси зміни працівників ідуть, тому сказати, що тут стала штатна одиниця, ніхто нікого не міняє і нічого не міняється, не можна. Дійсно реформа потрібна. Це всі розуміють і всі її підтримують. Час покаже, як вона буде відбуватися. Але я думаю, що має бути комісійне рішення про подальшу службу того чи іншого працівника міліції. Проблеми ж не тільки від того, що погано несе службу міліціонер. Це комплекс, який починається із зарплатні, підбору бажаючих іти в міліцію. У нас, до речі, зараз є вакансії. Дільничних некомплект, в патрульній службі і в карному розшуку. Беремо людей не тільки з академії МВС, а й із цивільних університетів. Будь ласка, двері відкриті.

Чи готові ви до люстрації?

- Готовий. Якщо активісти хочуть, нехай приходять. Я відкритий. Спитають - розкажу те, що буде цікавити, хоча вважаю, що люстраційні питання має ставити відповідний комітет. Буде визначений орган, коли буде підписаний закон, і створять відповідні комісії. Ми повинні по закону діяти. Якщо ж люстрація буде відбуватися хаотично, незаконно - це порушення. Ми ж розуміємо, що чого це може призвести. А на всяку дію є протидія.

Що у Вінниці подобається, а що ні?

- Дуже гарне місто. Я був приємно здивований відсутністю МАФів (малих архітектурних форм), наявністю громадського транспорту, який ходить регулярно, відсутністю пробок на дорогах. Чисте місто, зі скверами з великою кількістю зелених насаджень, паркових зон. Тут освітлення є як у вечірній, так і у нічний час. І не тільки в центрі. Вінниця – дійсно зручне для проживання місто. Мені тут усе подобається.  

П’ять перших кроків на посаді

1. Збільшити кількості патрульно-постових нарядів. Щоб люди бачили міліцію на вулицях, і вона дійсно могла припиняти не тільки кримінальні правопорушення, але й адміністративні.
2. Залучити громадськість до активної допомоги в охороні громадського порядку. Створення і підтримка громадських формувань, адже існуючої кількості працівників міліції недостатньо.
3. Зменшити кількості заяв про злочини і нарікань на роботу міліції. Вирішується шляхом виконання двох перших кроків.
4. Посилити відповідальність керівника за неналежний розгляд заяв громадян. Ми вже відійшли від фактів укриття злочинів, бо це було недопустимим явищем.
5. Максимально забезпечити спокій людей, щоб вони виходили на вулицю безпечно і безпечно поверталися додому. Закон – найвища цінність, так само, як людське життя. Будемо дотримуватися закону – буде порядок й усім буде легше жити і працювати.

Особисте авто: Міцубісі Паджеро
Улюблений фільм: 17 миттєвостей весни
Прочитані книги: “Детективів вже давно не читаю. Люблю історичні і філософські книги, хоча не маю часу читати. Щоранку проглядаю пресу, аналітичні статті з оцінкою подій. А з книжок читав Пікуля, Олексія Толстого, Жуль Верна, Теодора Драйзера, збірки ЖЗЛ. Недавно перечитував Джека Лондона і Булгакова. А останні два роки не можу дочитати книгу “Шантарам” про європейця, який потрапив до Індії і в незвичних для себе умовах життя переосмислює сенс існування. Дуже цікава книга, і дуже товста. У відпустці з рук не випускав, але не дочитав ще”.
Хобі: раніше збирав марки і значки, зараз - рибалка, хоча часу не знаходить.
Шкідливі звички: кинув палити чотири роки тому, на сімейний святах п’є горілку.
Не подобається в людях: некомпетентність.
Страви: за столом не перебірливий, найбільше любить пюре з котлетою і тушкованою капустою.
Життєве кредо: „Бути корисним, бути професійним, бути потрібним».

 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.