На Алеї Слави у Вінниці поховають двох захисників — Ігоря Ковалишина та Анатолія Чипорнюка

На Алеї Слави у Вінниці поховають двох захисників — Ігоря Ковалишина та Анатолія Чипорнюка
  • Громада Вінниці 15 лютого прощається з двома воїнами, які віддали життя за Україну — Ігорем Ковалишиним та Анатолієм Чипорнюком.
  • Вони загинули на передовій, виконуючи бойові завдання та захищаючи незалежність держави.

У неділю, 15 лютого, Вінниця схиляє голови в жалобі — громада прощається з двома захисниками України, Ігорем Ковалишиним та Анатолієм Чипорнюком. Їхні життя обірвалися на передовій у боротьбі за свободу і незалежність держави. Воїнів поховають на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Був відданим патріотом України

54-річний Ігор Ковалишин був справжнім патріотом своєї країни. У 2014–2016 роках він боронив Україну в зоні АТО/ООС, а з початком повномасштабного вторгнення знову добровільно став до лав Збройних Сил. У званні головного сержанта роти 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білінського виконував бойові завдання на Миколаївському, Херсонському, Харківському та Донецькому напрямках. Свій останній бій прийняв 16 жовтня 2024 року на Курщині.

Вдома на Захисника чекала велика родина: батьки, дружина, син, донька та двоє внучат.

— Патріотизм батька був безкомпромісним. Казав, що захист України — це його обов’язок і справа честі. До останньої хвилини свого життя він залишався мужнім і самовіддано боровся з ворогом за наш спокій і нашу свободу, — розповідає донька полеглого воїна Анастасія.

Ігор Ковалишин народився 18 квітня 1970 року у Херсоні, втім невдовзі його доля тісно пов’язала з Вінницею. Тут закінчив загальноосвітню середню школу №26 та здобув професію у Вінницькому будівельному технікумі. Далі була строкова армійська підготовка та кілька років служби за контрактом у військовій частині Нацгвардії, яка дислокується на Вінниччині. З початком агресії росії Ігор відстоював суверенітет і територіальну цілісність країни на східних рубежах. А в цивільному житті працював у тролейбусному депо Вінницької транспортної компанії.

Рідні розповідають, що Ігор завжди обдумував свої слова та вчинки, аби в жодному разі не зачепити почуття інших. Був турботливим сім’янином, любив бавитися з онуками, пригощати всіх смачними стравами власного приготування…

Церемонія прощання з Ігорем Ковалишиним розпочнеться о 12.00 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору та о 13.00 — за адресою: вул. Хмельницьке шосе, 14. Чин поховання воїна відбудеться о 13.15 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Його релігією була любов 

Анатолій Чипорнюк за власним покликом став на захист України на початку повномасштабного російського вторгнення. Був старшим солдатом, виконував бойові завдання на посаді водія-сапера інженерного саперного взводу батальйону безпілотних систем 110-ї бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка. Брав участь у запеклих боях на Донеччині, зокрема поблизу Авдіївки та Покровська, і далі на Луганському та Дніпропетровському напрямках. Попри численні поранення, завжди повертався у стрій.

За вагомий внесок у справу захисту Батьківщини був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України» та нагрудними знаками командування бригади. Загинув воїн 8 лютого неподалік села Герасимівка Синельниківського району. Йому було 57 років.

Понад усе Анатолій Чипорнюк мріяв, щоб Україна була вільною, а жінки і діти жили без страху за своє майбутнє…

— В останню хвилину свого життя він зателефонував, щоб привітати онучку з шостим днем її народження. Вірив, що повернеться додому та обіцяв, що навчить її усім рибальським премудростям, — розповідає донька полеглого воїна Вікторія, — На жаль, цьому не судилося здійснитися. В нашому домі відтепер навічно оселилося горе. 

Анатолій Чипорнюк народився 19 грудня 1968 року в селі Стетківці Житомирської області. Після школи закінчив Житомирський фаховий коледж культури і мистецтва імені Івана Огієнка. Для життя обрав Вінницю, де відкрив власну справу з виготовлення меблів на замовлення. Разом із дружиною виплекав донечку та був щасливим дідусем маленької принцеси.

— Батько любив усіх до сліз. Це почуття було його релігією і сенсом життя. Він йшов по ньому з високо піднятою головою та нічого не боявся, — каже донька. — Особливе місце у його серці посідала музика. Він вмів грати на багатьох інструментах, мав також чудовий голос і часто влаштовував для найрідніших і друзів маленькі свята.

Церемонія прощання з Анатолієм Чипорнюком розпочнеться о 12.00 за адресою: вул. Аграрна, 34. Чин поховання воїна відбудеться о 14.30 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Висловлюємо співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять і шана полеглим Захисникам України!

Редакція RIA/20 хвилин, нагадаємо, має проєкт «‎Героям Слава!»‎. Розповідаємо вінничанам про наших неймовірних бійців, щоб слава про них та їхню мужність летіли далеко за межі України! Нам є ким пишатися!

Також ми часто пишемо про волонтерів та організації, які допомагають армії та постраждалим від війни. Всі історії зібрали у рубриці «Герої тилу». Почитати їх ви можете за посиланням.

 

Читайте також:

На Коріатовичів автокран переїхав чоловіка. Він помер до приїзду медиків

Від ретро-Corvette до Tesla Model Y — що та скільки ввезли в Україну за 2025 рік

Подякуй журналісту гривнею icon Подякуй журналістці гривнею
Альона ЧЕРНІЮК
Альона ЧЕРНІЮК - авторка цього матеріалу. Ви можете подякувати їй та надихнути на нові корисні матеріали
Закинути на Банку

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (2)
  • Оксана Байда
    ВІЧНА ТА СВІТЛА ПАМ'ЯТЬ ГЕРОЯМ УКРАЇНИ! ЩИРІ СПІВЧУТТЯ РІДНИМ
  • Lidia
    Царство Небесне і вічна світла пам'ять та слава Героям України! Щирі співчуття рідним та близьким.
  • Андрій Миколайович
    Царство Небесне героям і справжнім чоловікам загиблим там за раді спокою тут, на Вінниччині.

keyboard_arrow_up