Мріяв про перемоги на чемпіонатах світу, а тепер нищить агресора

Євгеній МИХАЙЛІВ

Владиславу Мангулу 24 роки, до початку повномасштабної війни він очолював вінницький осередок громадської організації «Центурія».
Зараз переважна більшість з «центурійців» — на фронті. Не є виключенням і Владислав Мангул, який пішов добровольцем на війну.

— Коли прокинувся 24 лютого від звуку сирен, майже одразу вирішив поїхати захищати країну. Спочатку воював під Києвом — у Бучі та Мощуні. Тоді у нас, окрім найпростішої зброї і спортивного костюму, не було практично нічого. Потім були на запорізькому напрямку. Нині служу під Бахмутом, — розповів він.

Владислав Мангул до широкомасштабної війни не служив в армії. Займався громадською діяльністю із націоналістичним спрямуванням, готував себе до можливих бойових дій із росією. Хоча й не уявляв собі масштаб широкомасштабного вторгнення. Думав, що бойові дії активізуються лише на Донбасі.

— До війни мені було цікаво тримати в руках зброю, стріляти на полігони. Тепер я зрозумів, що військова справа — моє покликання. Боронитиму Україну до кінця війни, — наголосив військовий.

Владислав Мангул активно займався єдиноборствами. Зокрема, фрі-файтом, де отримав звання кандидата у майстри спорту України. Був чемпіоном і призером Всеукраїнських змагань серед чоловіків, мріяв виступати на чемпіонатах Європи і світу.

— На фронті мені, безумовно, знадобилася фізична підготовка. Адже військова амуніція і зброя важать чимало, близько 20 кг. Щоб бігати із цим, треба бути в гарній формі, — говорить вінничанин.

Владислав Мангул у війську отримав позивний «Рижий». Служить у ІІІ окремій штурмовій бригаді Сухопутних військ України, має звання молодшого сержанта.

Раніше був штурмовиком, командиром відділення. Після виводу військової частини на бойове злагодження Владислав Мангул займає посаду головного сержанта роти.

— На все життя запам’ятався бій у Малинівці (Запорізька область). Там колись знімалася пов’язана із весіллям знаменита комедія. В Малинівці ми добре «погуляли»: мене контузило, після чого потрапив до лікарні. Там взагалі було поранено чимало моїх однополчан. Водночас наша артилерія знищила багато ворогів, — сказав Владислав Мангул.