«Лояльність стала важливішою за компетентність»: генерал із Літина заявив про кризу в управлінні ЗСУ
- Бригадний генерал Сергій Собко, який родом із Літина та нині очолює штаб 11-го армійського корпусу, публічно висловився про проблеми, які, на його думку, послаблюють українське військо зсередини.
- Він заявив, що призначення «зручних» керівників, страх перед ініціативою та небажання чути правду можуть коштувати армії найдорожчого — людських життів.
Уродженець Вінниччини, начальник штабу 11-го армійського корпусу, бригадний генерал Сергій Собко виступив із жорсткою критикою сучасних тенденцій в управлінні Збройними Силами України. За його словами, армійська система поступово втрачає якості, які дозволили встояти на початку повномасштабного вторгнення, і потребує негайного «лікування».
Сергій Собко народився у Літині, закінчив ліцей та виш з відзнакою, пройшовши шлях від лейтенанта до генерала. Сьогодні він відкрито говорить про те, що загроза для України криється не лише у ворогу ззовні, а й у внутрішніх системних помилках.
Лояльність замість компетентності
Генерал наголошує на небезпечній зміні пріоритетів у кадровій політиці. Замість професіоналізму та здатності брати відповідальність на себе, на ключові посади все частіше призначають «зручних» виконавців.
«Якщо ж особиста лояльність стає важливішою за компетентність, система неминуче починає просувати не найкращих, а найзручніших. Разом із ними втрачається головне — довіра офіцерського корпусу до справедливості кадрових рішень. А сильні командири, які мають власну позицію, дедалі частіше залишаються без підтримки або просто йдуть зі служби», — зазначає Сергій Собко.
Страх перед ініціативою та «ручне управління»
Однією з найбільших проблем сучасного війська, на думку начштабу, є повернення до застарілих методів керівництва. Мікроменеджмент та страх перед покаранням вбивають гнучкість, яка була головною перевагою ЗСУ у 2022 році.
«Сучасна війна вимагає швидкості, гнучкості та самостійності командирів. Натомість дедалі більше рішень концентруються нагорі, а мікроменеджмент поступово витісняє ініціативу. У такій атмосфері командири перестають ризикувати заради успіху й починають ризикувати лише заради власного виживання в системі», — констатує генерал.
Проблема «прикрашеної» правди
Собко також звернув увагу на критичний стан інформаційного забезпечення командних рішень. Коли дані, підіймаючись вгору по вертикалі управління, підлаштовуються під очікування керівництва, це призводить до хибних наказів.
«Система, яка перестає чесно говорити сама собі правду, рано чи пізно починає програвати реальності», — попереджає він.
Ціна системних недоліків
Генерал визнає, що попри всі системні негаразди, українські бійці продовжують демонструвати неймовірні результати. Проте, на його переконання, це тримається виключно на професіоналізмі та самопожертві окремих людей, а не на роботі механізмів управління.
«Ціна такої компенсації — втрачений час, втрачені можливості й, найстрашніше, втрачені життя. Перемогу забезпечить не лише зброя, фінансування чи збільшення чисельності війська. Її визначає насамперед якість військового управління», — підсумовує Сергій Собко.
Сергій Собко переконаний, що попри величезні виклики — від питань мобілізації та підготовки бійців до розвитку оборонної промисловості — жодне з цих завдань не буде виконане ефективно без фундаментальних внутрішніх змін. Успіх можливий лише там, де система заохочує професіоналізм, відповідальність і чесність, а не лояльність.
«Суспільство вимагає справедливості. Сама війна, сама агресія ворога є несправедливою. Тому принаймні всередині країни і всередині війська люди заслуговують, щоб до них ставились з гідністю та розумінням», — резюмує генерал.
На думку нашого земляка, саме ставлення до людини в системі управління є тим вирішальним чинником, який визначатиме здатність України вистояти у цій тривалій війні та здобути перемогу.
Читайте також:
«Добре хоч поїсти винесли»: жінці з першою групою інвалідності не дали зустрітися з сином у ВСП
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
