Лігосмішник, який полюбляє каву. Про життя та новий бізнес Олександра Теренчука

Олександра Теренчука знаю давно. На інтерв'ю приходить завжди в гарному настрої, з купою ідей і запасом влучних жартів. Спілкуватися серед людей з Теренчуком не можливо, через кожних дві хвилини до нього підходять друзі, знайомі, колеги, клієнти, аби привітатися. Чемпіон вищої ліги КВН, учасник третього сезону «Ліга сміху», актор ситкому «Одного разу під Полтавою», скетчкому «Країна У» та інших телепроектів, ведучий, шоумен, гуморист розповів про творчість, родину та власну кав'ярню.

«КВНник і лігосмішник»

— З чого все почалося? Коли зрозумів, що сцена стане твоєю професією?

— Трампліном до сцени був не КВН, як всі думають, а шкільний стартінейджер і проведення шкільної лінійки у Літинській школі №1. Потім я навчався в педуніверситеті на факультеті фізвиховання. Коли дивився КВН мені подобалося. Але наш факультет особливо себе не проявляв. На курсі 3-му я вирішив все взяти в свої руки, і ми стали чемпіонами з КВН в педагогічному. Далі клуб веселих і кмітливих став більше, ніж гра. «Вінницькі перці і «Ліга сміху» дали всім учасникам путівки у життя.

— Як ти потрапив в «Країну У»?

— Веду якось я корпоратив в ресторані у Вінниці. Дзвонить мені Наум Боруля (один із керівників гумористичного шоу «Ліга сміху») і каже, завтра будь в музеї Пирогова. Приїжаю туди, мені дають кипу текстів і кажуть, що я буду пробуватись на головного героя. Актори, яких раніше відібрали на цей проект, на зйомки чомусь не приїхали.Ось так Сопонару,Ткач і я чисто випадково потрапили в цей проект. Але для нас він став величезним поштовхом.

— Які горизонти ти ще плануєш ще осягнути?

— В мене є мрія знятися в повному метрі. Мають бути зйомки художнього фільму «Одного разу під Полтавою», ось це мені було б цікаво. Добре, що у нас є власні телепродукти, проекти, продакшени. Це значить, що з'явиться нова плеяда акторів, будуть нові зірки. До цього все в Росії купували.

— У тебе багато роботи в Києві. Не плануєш переїхати з родиною в столицю?

— Сім'я моя тут, і в нас обох є бізнес у Вінниці.Тому переїздити у столицю поки потреби немає. До Києва їхати 2.5 години, для мене то не проблема. Але якщо до «Полтави» додасться ще серйозний проект, тоді будемо думати про переїзд.

— З ким зі столичних товаришуєш? Там вже сформувалася вінницька тусовка?

— В гарних товариських стосунках з Грішею Решетником, Юрієм  Горбуновим, Женею Кошовим. А Вінницької тусовки в Києві немає. Ми остарбайтери в столиці, ми їдемо туди на заробітки. 

— У політику не плануєш йти?

— Ти знаєш, ні. Треба знати на яку щаблину драбини і коли вскочити.Треба ставити реальні задачі. На сьогодні в депутати, прем'єри і президенти точно не збираюся йти. Мене цікавить лише сфера культури, тут я можу бути корисним.

«Мій основний заробіток — ведення весіль»

— Останнім часом ти достатньо популярний як ведучий святкових подій. Який у тебе графік і яка вартість твоїх послуг?

— Дати до кінця року розписані. У нашому місті я найдорожчий ведучий. У Вінниці проведення весілля коштуватиме 1000 доларів, за межами 1500. В Україні мій прайс — це золота середина. На більше поки не претендую, бо все ж я актор гумористичного плану. А Решетник і Горбунов серйозні ведучі. На Україні гуляють весілля з розмахом, тому можуть собі дозволити ведучого на будь-який бюджет. Позаминулого року я вів весілля, де лише за флористичне оформлення зали наречені віддали 30000$. Якщо ви мене запитаєте, де я найбільше заробляю, скажу відверто — на веденні весіль. Бо актором ти розкручуєш фейс, часом безкоштовно. Хоча беру участь в телепроектах, де мені платять за кожний знімальний день. Але то не ті гроші, за які купиш авто. За один знімальний день мені дають 4.5 тис. грн. За сезон буває біля тридцяти таких днів. Відомі ж, професійні актори за день і по 5 тис доларів отримують.Тому так. Взагалі,трудова книжка у мене до цього часу лежить в «95-му кварталі».

— Географія ведення весіль і курйози, які були на них?

— Працюю здебільшого у Чернівцях, Тернополі, Одесі, Івано-Франківську. У Вінниці 30% від загальної роботи. А щодо курйозів, було у мене два найдивніших корпоратива. День народження у Пшонки і весілля, де шалаш на городі і бабця з миски олів'є насипає, а біля паркану Ленд Крузери припарковані. Ще у 11-12 роках вів корпоративи тодішніх прокурорів, то були дуже ошатні застілля королівської знаті. Були і достатньо смішні моменти. Якось на весіллі бабця через весь зал крикнула, що запросить мене вести її власні похорони, бо дуже я сподобався.

— За кордоном вів весілля?

— Так, позаторік вів у Польщі весілля. Пара з Західної України разом з гостями відправились туди, аби відгуляли свято у замку. Вразило, що у Польщі замки не стоять, як у нас напіврозвалені. У кожного палацу є власник, який зобов'язаний його  реставрувати. Далі він здає його в оренду на проведення весіль, корпоративів, для платного відвідування туристами. Так само потрібно вчинити і з Тульчинським палацом Потоцьких,я так вважаю. Не просто раз на рік Операфест проводити.Останнім часом, туристи приїздять у Вінницю лише, щоб фонтан подивитися. От ставка Гітлера у нас є, але що туристам там робити? Потрібно це все цікаво облаштувати. Пропонував Вінниця-Ленд зробити. Хай завод Аналог атракціони зконструює, закордонних фахівців покликати, щоб цікаву ідею розробили.Тиша. Кажуть, що ми комфортне місто. Так, але для самих вінничан. Туристам ми не покажемо свої пофарбовані бордюрчики, це нікому не цікаво.

Про сім'ю

— Для багатьох ти зі Світланою — ідеальна пара. У чому секрет вашого щасливого сімейного життя?

— Не можна сказати, що в нас все ідеально. Час змінює людей. Думки і погляди теж. До прикладу, Світлана стала абсолютним веганом. На початку у мене були питання. Зараз з повагою ставлюся до її вибору, якщо ми разом обідаємо в ресторані, я не замовляю м'ясних страв. Ми раніше часто конфліктували. Зараз стали мудрішими. Ми поважаємо один одного, вже не запалюємося, як сірники. 

— Твоя дружина — відомий вінницький дизайнер. Чи підтримуєш  у розвитку її бізнесу?

— На початковому етапі я підтримував її. Десь десять років тому, коли став на ноги і з'явилися перші кошти, я допомагав у розвитку дизайнерської справи своєї талановитої дружини. Років сім я не допомагаю їй фінансово. То її бізнес, він досить успішний і від моїх вкладень вже не залежить. 

— Олександр, тебе часто не буває вдома? Як  підтримуєш зв'язок з сином? 

— Оскільки я постійно в розїздах, Тимуру приділяю мало часу. Коли я у Вінниці, а син ходить у школу на другу зміну, я готую йому сніданок, везу до школи. Після школи чекаю його з тренувань. Коли я і Світлана зайняті, нам допомагають наші батьки.

Але коли у Темура чемпіонат з хіп-хопу, я скасовую всі заходи. Якщо я зайнятий, і не можу бути, до прикладу, присутнім на дні його народження, тоді купую путівку, і сина з дружиною відправляю на відпочинок.

— Почуття гумору — спадковий дар?

— Жодне почуття дане Богом,навіть почуття гумору. Якщо його не розвивати,то не працюватиме.Папа любить співати, мама артистка по життю, можливо це передалося від них. А ще я дуже багато працював над собою, їздив в школу КВН. Є батіг всередині мене, який б'є і не дає стояти на місці, заставляє розвиватися.

— Батьки слідкують за твоєю творчістю?

— Мама навіть зареєструвалася в інстаграмі! Дивляться, моніторять, цікавляться, хвилюються. Виховані в радянський період, до всього нового ставляться з обачністю. Колись були проти КВН. Закінчив педуніверситет, значить йди вчителем! Розказав, що відкриваю кав'ярню, знову — Боже, що ти робиш! 

Еспресо-бар

— Звідки у шоумена з'явилася ідея створити кав'ярню?

— Я сучасна людина, хочу всебічно розвиватися, дивлюся у майбутнє. Не буду ж я до старості виходити і говорити «Добрий вечір, пані та панове!», все життя проводити весілля і день народження. Окрім артистичного напряму, я потужний в організації. І ще дуже люблю каву. Тай за статистикою, 45% українців п'ють каву. Цей ароматний напій на другому місці по збуту після нафти. І рентабельність 300%. І я люблю, щоб гроші не лежали на полиці, а працювали. Тому вирішив відкрити заклад на італійський манер, і дати йому назву, співзвучну з моїм прізвищем. Так і з'явився еспрессо-бар «Теrentino». Коли я його планував, то не хотів робити чергову «кафешку», яких десятки у нашому місті. Я мріяв створити нестандартний заклад з крутим оснащенням. До прикладу, такої кавомашини, як у мене, немає у жодному ресторані і жодній кав'ярні Вінниці. Для мого«Теrentino» її спеціально привезли з Італії. Вона дуже крута! Власне, коли я дізнався про неї,тоді і з'явився задум. Коли читаєш про бізнес, дізнаєшся деталі. До прикладу, у нашому місті не знайдеш кав'ярні, де може бути 100% арабіка. Як правило це суміш. Відомі столичні люди приїздили, не знайшли у Вінниці правильної кави. Бо ми звикли, що є американо, еспресо і тд. Деякі люди навіть не можуть уявити, що є кава, яка коштує 6.5 тис. грн за кілограм. Я хочу, щоб справжні поціновувачі напою випили чашечку у моєму барі, і зрозуміли, що є зовсім інша кава. Як в Італії. Там еспресо — національний продукт, і ціну на нього встановлює держава.

— Чому саме еспресо-бар, а не ресторан, до прикладу?

— Ресторан — це кухня. Кав'ярня то простіше. Професійні баристи приїхали з інших міст, провели навчання нашому персоналу. Крім 16 позицій класної кави, у нас є смачні десерти, смузі, соки, води, коктейлі. 

— Паперовою рутиною при створенні закладу довго займався? Як плануєш дистанційно керувати баром?

— Мені простіше було з паперовою рутиною, бо тут трішки мене знають. Добре, що є прозорий офіс, де тебе реєструють як ФОП за лічені хвилини. Далі починається найцікавіше. Потрібно взяти бумагу у пожежників, у тих, хто проводить світло, хто ставить пломби. Хоча всі вони між собою співпрацюють, і документи один одному можуть передати в електронному вигляді, але як же без бюрократичної волокити.Побігай, привезти бумагу — у нас ще не відмінили. Добре, що я впізнаваний, то можу зайти в будь-який кабінет. Інші навіть цього не зможуть. Конкуренти також не дрімають. ФБ-сторінку кав'ярні вже ломали. Ми визначили, що атака була з Вінниці. Так що, не все так просто. А стосовно дистанційного управління, в мене є для того директор Сашко. Я,так би мовити, ідейний натхненник і спонсор проекту.

— У скільки тобі обійшлась кав'ярня?

— Десь біля 800 000 гривень.

Читайте також:

Весілля на паузі або коли запрацюють причетні до святкової індустрії вінничани 

Єгипет і Туреччина чекає українців у червні. Вінничани підпільно почали туристичний сезон

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.