Коли на землі стає нудно: як вінничанин купив дрон і подивився на світ по-іншому

Вадим Терелюк

Перша аерозйомка Вінниці датована початком нульових. Її здійснювали з кабіни військового гелікоптеру. Після публікації відео стало вірусним, адже раніше містяни нічого подібного не бачили. Ролик періодично використовували у різноманітних сюжетах, передачах і кінострічках. Друге відео з висоти, з’явилося через більш ніж десяток років, з появою безпілотних літальних апаратів, квадрокоптерів. Вінницьким першовідкривачем став Вадим Терелюк. Саме він відзняв та оприлюднив вигляд на місто з висоти пташиного польоту.

Минуло кілька років. Мережа переповнена кадрами відзнятими за допомогою цього апарату. Та й модифікацій вже випущено чимало. Але для багатьох цей пристрій до цих пір залишається непереборними нетрями. Тому ми зустрілися з Вадимом, щоб поговорити про специфіку аерозйомки, характеристику дронів, реакцію людей на коптер, труднощі з його використання, можливості заробітку і проект «На висоті».

– Люди у яких є квадрокоптер поділяються на дві категорії: ті, хто літає і ті, хто знімає. Перші також можуть щось відзняти, але не складне, більш аматорське. Я належу до другої категорії. Тобто складні траєкторії польоту, нетипові кадри, оберти камери, повороти – цим я й займаюся.

Перший літальний апарат Вадим купив приблизно чотири роки тому. Це було досить дорогим придбанням. Туди ж можна приплюсувати витрати на ремонт (адже у новачків, як правило, не виходить професійно керувати такими апаратами з перших годин) та обслуговування. Вже через тиждень з моменту купівлі, Вадим влетів у стовп і зламав лопаті – перші 20 баксів на ремонт.

– Навчитися літали не важко. Інша справа навчитися правильно літати. Як от у пілотів, має бути 20-25 годин польотів у ручному режимі. Коли, наприклад, літаєш по вузьким алеям, з обох боків будинки, а ти ще й на вітер маєш швидко реагувати.

– Чому квадрокоптер? Тому що на землі набридло знімати. Були одні й ті самі панорами: Книжка і міськвиконком. А мені хотілося бути вище. Якщо б не дрон, я би ніколи не побачив, наскільки гарно зверху виглядає площа біля Універмагу. Бо знизу, якщо чесно, вона ніяка.

(Не)комерційний проект

Першим відео, яке відзняв Вадим була осіння Вінниця. Чоловік говорить, що ролик зайшов «на ура». Це і надихнуло створити окремий проект з аерозйомки – «На висоті».

– Відео викладаю на YouTube-каналі. Здебільшого знімаю місця у яких буваю: різні куточки нашого міста, Вінницька область, Карпати, Прип’ять. А назва хоч і банальна, але говорить сама за себе. Тобто я не знімаю на землі, тільки з висоти і тільки те, що ми не можемо побачити не піднімаючись у повітря.

Вадим розповів, що не планував робити проект комерційним. Але після публікації кількох відео, до нього звернулися з Вінницької ОДА. Запропонували відзняти короткі ролики-презентації по кожному району області. Для польських інвесторів. Так вінничанин отримав перший гонорар за аерозйомку.

– Свого часу я зняв кілька відео фонтану Roshen. Після цього мені зателефонували розробники фонтану з Німеччини і попросили на комерційній основі зробити презентаційне відео їх творіння. Робота їм сподобалася і вони запропонували відзняти подібні презентації й інших своїх об’єктів: два фонтани у Дубаю і один у Сингапурі.

Мряка – можна, вітер – страшно

«Перш ніж купувати квадрокоптер, потрібно визначитися, навіщо він тобі потрібен», – вважає Вадим Терелюк. За його словами цей девайс дуже дорогий, тому його складно окупити. Сам Вадим змінив вже кілька моделей, відзняв не один десяток роликів, у тому числі комерційних, і тільки-но вийшов у нуль. «За українським законодавством у нас практично немає ніяких заборон на польоти. Але є речі, за якими вам автоматично доведеться слідкувати. Наприклад погода. Я прокидаюся і одразу заходжу на GISMETEO, щоб подивитися швидкість вітру. До цього я ніколи не звертав на це увагу».

Також власники коптерів відслідковують наявність опадів. Наприклад мряка – це не страшно, а от під час дощу літати небажано. «Під час вибухів у Калинівці, я вийшов о другій годині ночі на вулицю, злетів на 500 метрів вгору, завис і почав знімати. Мене почало зносити, бо я не врахував силу вітру. Направляв камеру донизу, але нічого не було видно, тому не міг визначити своє місцезнаходження».

Квадрокоптер Вадима

Вдень можна було б скерувати дрон на найближчий дах, а потім забрати. Але тоді, у темряві, робити це було дуже ризиковано. «Квадрокоптер літає завдяки з’єднанню із супутниками. У середньому їх 15-17. Тобто, якщо зв’язок з одним втрачається, його автоматично підхоплює інший. У ситуаціях, коли складно зорієнтуватися, рятівною стає кнопка «H», яка повертає коптер в точку зльоту. Тоді була якраз така ситуація».

«Злітає до 500 метрів. Коштує дорого»

Вадим розповідає, що сьогодні у Вінниці відносно багато людей, які мають дрони. Та за словами чоловіка, більшість з них просто літає. Тих, хто професійно займається аерозйомкою, одиниці. Але люди до цих пір із цікавістю спостерігають за польотами коптерів. Втім, не так жваво, як раніше.

– Пам’ятаю свої перші польоти біля Книжки. Там відкрита площа, тому це гарне місце для тренувань. Я вже опустив дрон і відкручував гвинти, коли побачив, що позаду зібралося десь двадцять глядачів. Вони тихенько спостерігали, що ж то за диво техніки таке літає. Потім я хотів навіть футболку замовити із написом на спині: «Злітає до 500 метрів. Коштує дорого». Тобто ці питання настільки часто задавали, що думав у крайнощі вдаватися.

Вадим (ліворуч) з колегами

Зараз люди вже трохи змирилися із тим, що, час від часу, над ними, щось може дзижчати. Але цікавість все одно є. Особливо у дітей, які вбачають в коптері Вадима ніщо інше, як великого летючого жука.

Надзвичайно розумна машина

Вінничанин змінює дрони через одну модель. Каже цікаві оновлення виходять постійно, а людині, яка займається подібною зйомкою професійно, потрібно йти в ногу із часом. Модель коптера, яка у Вадима наразі, має дальність польоту 7 кілометрів. При цьому керуючий бачить на пульті картинку і точне місцезнаходження. Висота 500 метрів – це стандартне обмеження. «Але його можна зламати. Максимальна висота, на яку піднімали аналогічний коптер – 10 кілометрів. Але не факт, що потім він звідти повернеться. Тому ризикувати не хочу».

Дрон Вадима літає на акумуляторах. Він оснащений камерою із роздільною здатністю 4K і здатен знімати відео 22 хвилини поспіль. Максимальна швидкість, яку розвиває коптер у спорт режимі 74 км/г.

– Самих же режимів існує ціла купа. Наприклад, «Follow me» – режим, коли куди б ти не пішов, коптер буде рухатися за тобою або людиною, яка тобі цікава. При цьому камера завжди буде направлена на цю людину, – говорить Вадим Терелюк. – Це надзвичайно розумні машини. Але мене, мабуть, вже не здивуєш нічим. З ними я відчуваю себе, як риба у воді. Розбуди мене о третій ночі – і я із заплющеними очима полечу.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.