Крейтон Гарсон у Вінниці викладає англійську мову. У мовній школі казали, що хотіли б ще найняти вчителя іноземця, але це дуже складно через бюрократію

Зустріч з 25-річним Крейтоном відбувається на його роботі — у приміщенні школи іноземних мов «Гарвард!». Тут його постер висить на дверях одного з класів: «Крейтон Гарсон — носій англійської мови». Але, на диво, розмова про його життя та роботу йде тільки українською.

Хотів в Україну

Крейтон корінний канадець. Він народився в невеличкому містечку Слейв-Лейк, що знаходиться в провінції Альберта. І як він розказав, ще з малку хотів завітати до України.

— Мої предки поїхали з України ще до Першої світової війни. І моя бабуся розмовляє українською, хоча вже трохи забуває мову. Вона завжди казала: не забувай про своє коріння, твої прадіди були українцями, — розказав Крейтон.

Вже після школи юнак почав працювати. А потім захотів вивчитися на психолога в університеті Калгарі. Як він згадує, десь в той час у нього з’явилися вінницькі друзі через Інтернет.

— Мабуть, завдяки моїм друзям і я опинився у Вінниці. Одного разу я їм розказав, що хочу приїхати в Україну. І вони мені порадили своє місто, бо воно гарне. Так і відбулася моя перша поїздка до вашого міста. Це було десь 5 років тому, і мені дуже сподобалося. А коли довчився в університеті на бакалавра, то вирішив — хочу жити та працювати в Україні. Хоча б один рік, — розповів Крейтон Гарсон.

Читайте також:

• У Ізраїль потрібні будівельники. Платять від 1400 доларів
• Арабські Емірати збираються стати сотою країною, куди українці можуть їхати без візи

У Вінниці наче «під водою»

Хлопець зрозумів, що зможе знайти роботу у Вінниці як викладач англійської, бо є носієм мови.

— Мені запропонували поїхати у літній табір разом з групою школи «Гарвард!». І після цього, я сподобався вчителям клубу та залишився в них працювати. А Вінницю став вважати своїм другим домом. Звісно, коли я в Україні, то сумую за Канадою. А коли в Канаді, то сумую за Україною. Проте, вважаю себе «українським канадцем» — обидві країни рідні для мене, — сказав Гарсон.

Розпитуємо, що його найбільше здивувало у Вінниці.

— Маршрутки. Було дуже дивно, коли мене «просили передати гроші за проїзд». А потім попросили передати решту! У Канаді такого не зустрінеш, бо нас привчають, що гроші в твоїх руках. Їх можна дати продавцю та отримати товар, послугу, — казав Крейтон Гарсон. — Ще українці не вміють стояти в черзі та на світлофорах: всі хочуть перейти першими. До того ж, незвичний клімат у Вінниці: у Канаді повітря сухе, а тут як «під водою», дуже багато вологи. Коли у Вінниці мінус 10, мені холодно. За відчуттями це схоже на канадські мінус 20-30 градусів.

— Чи бажаєте переїхати у Київ? Там може бути більша зарплата та можливостей, — питає журналіст.

— Я народився і жив в маленькому канадському містечку, тому відчуваю себе некомфортно у великих містах. Майже лячно. І якби я хотів заробляти більше, то напевне залишився б у Канаді. Ще мені подобаються ваші люди — їм можна посміхатися, коли розмовляєш. Немає такого відчуття, що заважаєш чи дратуєш людей. І Вінниця дійсно має сутність європейського міста.

Величезні витрати грошей і часу

Крейтон Гарсон згадує, що коли він вперше оформлювався на роботу в Україні, що було в 2015 році, то це було наче «бюрократичне пекло».

— От, наприклад, була проблема зробити медичну довідку — потрібно було пройти інфекціоніста, але не було такого фахівця. Проте держслужба зайнятості пише, що «нам потрібна довідка від інфекціоніста, такий порядок»! Врешті-решт знайшов такого спеціаліста. А цей інфекціоніст каже — «Ну, канадці, начебто чисті люди. Миєтеся ж часто» і просто дає довідку.

Отримавши дозвіл на роботу, юнак повернувся в Канаду, щоб зробити візу. І після того повернувся в Україну, щоб оформити посвідчення на тимчасове проживання. За його словами, це величезні витрати грошей та часу.

Проте, у Вінницькій обласній службі зайнятості кажуть, що порядок працевлаштування іноземців спростили із 27 вересня цього року. Документів потрібно менше, а мінімальну зарплату для іноземців встановили на рівні 32 000 гривень (10 мінімальних зарплат - авт.). Хоча є й винятки, коли фахівцям можна платити менше, або більше.

Хоча, керівниця школи іноземних мов «Гарвард!» Лілія Зінкевич має сумніви, що влаштувати іноземця на роботу стало легше.

— Усе одно потрібно зібрати купу документів, а ще згідно з нашими законами, іноземцю потрібно платити зарплату не менше 32 тисяч гривень в місяць. Ця сума непідйомна для українських навчальних закладів. Але оскільки Крейтон навчався у виші, який входить в ТОП-100 найкращих закладів світу, то норми закону дозволяють платити меншу суму. Ми хотіли б найняти ще іноземних викладачів, але це зробити дуже непросто, — розказала пані Лілія.

На Вінниччині легально працює понад 100 іноземців

У Вінницькій області працює 118 іноземців, які отримали дозволи на працевлаштування від обласного центру зайнятості. Це представники різних професій, які зайняті в гуртовій торгівлі, в лісопильному та стругальному виробництві та IT-сфері.

Дозволи на працевлаштування іноземців та осіб без громадянства видають у службі зайнятості. І найбільше зареєстровано іноземних працівників з Туреччини (24), Китаю (14), Таїланду (14) та Німеччини (10).

— Ці люди мають право працювати по строковому договору. Зазвичай, ми даємо дозвіл терміном на один рік. Але роботодавці можуть отримати дозволи для працевлаштування іноземців й на півроку та більше — від одного до трьох років. Плюс, дозвіл на працю надає право іноземцю отримати посвідчення на тимчасове проживання, яке діятиме на час трудового договору, — пояснив начальник відділу з питань посередництва у сфері зайнятості Вадим Дерун.

У службі зайнятості кажуть, що половина людей з усіх зареєстрованих іноземних робітників — це співзасновники та керівники компаній. Але з новими змінами такі люди можуть отримати дозвіл на тимчасове проживання одразу, якщо внесуть в статут української компанії, якою керують, від 100 тисяч євро. Більше про зміни на порталі HeadHunter.ua.