Двоє Захисників повернулися додому «на щиті». Вінниця прощається з Анатолієм Рекою та Даніїлом Кардашем

• У суботу, 18 липня, Вінниця схиляє голови перед подвигом двох Героїв.
• Анатолій Река та Даніїл Кардаш пройшли через найважчі бої, але, на жаль, не повернулися з війни.
• Цього дня рідні, побратими та містяни проведуть Героїв в останню путь.

Сьогодні Вінниця в скорботі прощається з двома воїнами — Анатолієм Рекою та Даніїлом Кардашем. Вони добровільно взяли до рук зброю, щоб боронити Україну, і віддали за її свободу найдорожче — власне життя.

Анатолій Река став на захист України у власний день народження

Анатолій Река за покликом серця пішов захищати Україну від початку повномасштабного російського вторгнення. Він воював у складі 14-ї бригади оперативного призначення імені Івана Богуна «Червона Калина». Був старшим солдатом та кулеметником, брав участь у запеклих боях на Запорізькому та Донецькому напрямках. Після першого поранення Анатолій без вагань повернувся на передову до своїх побратимів. На жаль, 7 липня цього року поблизу села Добропілля Покровського району воїн дістав важкі поранення. 16 липня його серце зупинилося в лікарні. Герою назавжди залишилося 46 років.

«Коли на країну посунули окупанти, Анатолію було не до святкувань. Він став до військового строю саме у свій день народження. Для нього компромісу щодо захисту України не існувало. Це було його свідоме рішення, якому він не зрадив ніколи. Його серце завжди билося з тими, хто тримає фронт», — згадує дружина Небесного Воїна Надія.

Анатолій Река народився 5 березня 1980 року у Вінницьких Хуторах. У сім’ї він був середнім із трьох дітей. Батьки виховували його в атмосфері великої любові та поваги до рідної землі й свого коріння. В юності Анатолій займався боксом і успішно виступав на багатьох змаганнях. Після школи він здобув фах водія сільськогосподарської техніки у Гущинецькому вищому професійному училищі. Далі була служба в армії та нетривалий досвід на будівництві, але справжнє своє покликання Анатолій знайшов в аграрній сфері — у розвитку власної справи в рідному селі.

«Анатолій був справжнім господарем. Його руки не знали втоми, він ходив біля землі як біля малої дитини: годував, напував, захищав та додавав сили, — розповідає дружина. — Чоловік не кривив душею ні в чому. Був щирим у праці та відкритим у спілкуванні з іншими. Його знали як чесну та безвідмовну людину, готову будь-якої миті прийти на допомогу. На схилі віку Анатолій мріяв оселитися ближче до природи, насолоджуватися красою рідного Поділля…»

Церемонія прощання з Анатолієм Рекою відбудеться у Вінницьких Хуторах. О 10.00 розпочнеться траурна церемонія за адресою: вул. Бузкова, 5. Об 11.00 Захисника поховають на місцевому кладовищі (вул. Генерала Шаповала).

Даніїл Кардаш двічі добровільно ставав на захист України

Кардаш Даніїл Вікторович двічі добровільно ставав на оборону Батьківщини. У 2015-2016 роках брав участь в антитерористичній операції на сході країни. З початком широкомасштабної російської агресії чоловік знову долучився до лав Збройних Сил України. У складі 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго воїн пройшов шлях від молодшого лейтенанта до майора, обійнявши посаду начальника персональної служби батальйону.

Його фронтова біографія охоплювала гарячі точки, серед яких — Лиман, Слов’янськ, Балаклія. Краматорський напрямок. Даніїл ніколи не залишав позицій і, попри травми, контузії та виснаження, завжди перебував там, де найважче. Серце Захисника зупинилося 7 червня. Йому назавжди залишилося 34 роки.

За виявлену мужність та самовідданість під час несення служби майор Даніїл Кардаш був удостоєний високих державних нагород — відзнаки Президента України «За оборону України», знака пошани «За зразкову службу», відзнаки Міністерства оборони України «Воєнний хрест».

Даніїл Кардаш народився 3 травня 1992 року в селі Новопетрівка Нижньосірогозької громади Херсонської області. Після закінчення школи здобув освіту в Херсонському юридичному інституті ХНУВС та Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого. Згодом також закінчив кафедру військової підготовки Сумського державного університету. У цивільному житті Даніїл працював юристом на агропідприємстві у рідній Новопетрівці. Через російську окупацію села його мати та близькі були змушені залишити домівку й знайшли прихисток у Вінниці.

«Даніїлу змалку легко давалося навчання. За своїм складом він був гуманітарієм: дуже багато читав, легко засвоював матеріал та понад усе захоплювався історією, — розповідає мати Небесного Воїна Ірина. — Поряд зі своєю юридичною діяльністю Даніїл намагався залучати сільську молодь до здорового способу життя. Організовував футбольні команди, облаштував тренажерну залу. Він завжди старався зробити все якнайкраще, а для своєї донечки прагнув лише світлого майбутнього».

Церемонія прощання з Даніїлом Кардашем розпочнеться об 11.00 у стінах Храму Пресвятої Діви Марії Ангельської (вул. Соборна, 12). Чин поховання воїна відбудеться о 12.00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Редакція RIA/20 хвилин, нагадаємо, має проєкт «‎Героям Слава!»‎. Розповідаємо вінничанам про наших неймовірних бійців, щоб слава про них та їхню мужність летіли далеко за межі України! Нам є ким пишатися!

Також ми часто пишемо про волонтерів та організації, які допомагають армії та постраждалим від війни. Всі історії зібрали у рубриці «Герої тилу». Почитати їх ви можете за посиланням.

 

Вас може зацікавити:

Стрілянина в Буші. Конфлікт між військовим і ветераном закінчився пораненням у ногу

«Липові» сертифікати за гроші: судитимуть п’ятьох інспекторів Держпродспоживслужби

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google