«Підписувала контракт під наркотиками», — переможниця «Від пацанки до панянки» Євгенія Мазур

На YouTube-каналі XOMUSHKA вийшло інтерв’ю з вінничанкою Євгенією Мазур. Дівчина відверто розповідає про свої крадіжки, вживання наркотиків, стосунки в родині, орієнтацію і про те, як змінилося її життя після закінчення шоу. Ми занотували найцікавіші, на нашу думку, відповіді Жені.

«Як ти потрапила на проект? Що тебе до цього підштовхнуло?

— Це вийшло спонтанно. Я не планувала кудись йти, просто собі наркоманила і пливла за течією. Не замислювалася ні про що і мене це влаштовувало. Але в якийсь момент сталося передозування і я подумала: «Ого, дякую, що жива. Треба закінчувати з усім цим. Мені не подобається таке життя. Я просто деградую і потрохи помираю». 

Я лежала на дивані, гортала стрічку в Інстаграмі, побачила, що проходить кастинг. Треба було заповнити анкету. Тоді я подумала, що «Пацанки», то точно про мене. 

До цього я бачила лише кілька серій. Мене надихало те, що люди зі схожою до моєї долі можуть вибратися і стати особистістю.

Можна сказати, що проект тебе змінив?

— З упевненістю та гордістю можу сказати, що я змінилася.

Шкодуєш про життя, яке було до проекту?

— Ні. Це мій досвід. Я вдячна, що він у мене був, що я це пережила і вийшла сухою з води. Далеко не всі стають після цього нормальними людьми. 

У деяких взагалі не виникає питань, що вони якось не так живуть. Після проекту я багато разів приїздила до Вінниці і бачила людей, з якими раніше проводила своє дозвілля...

Ти саме через них переїхала до Києва?

— Так, щоб повністю змінити оточення. Інакше б я не змогла втриматися, щоб не повернутися до наркотиків. У Вінниці я виходжу на вулицю, бачу людей, з якими вживала і які досі вживають, вже більш серйозніші наркотики. 

Деяким з колишніх друзів я пропонувала зустрітися, щоб поговорити про вживання. Але вони не чують мене. Деякі послухають і далі йдуть вживати. Це їхній вибір. Я їх не засуджую, але мені їх дуже шкода. 

Як відбувався кастинг на проект?

— На першому етапі треба було заповнити анкету: хто ти, чим займаєшся, яку маєш освіту, чи маєш хобі. Після цього мені написали, типу ви пройшли перший етап, можете зняти відео?

Я пішла на балкон, накурилася як сволота, і з ледве відкритими очима почала знімати відео: «Ну, ось така я, Женя Мазур. Я наркоманка, і у мене взагалі все класно». Буквально за тиждень мене запросили в Київ, — це був третій етап. 

Учасницям платили на проекті?

— Нам не платили ні копійки. Але нас забезпечували всім необхідним. 

На проекті була можливість вживати наркотики? 

— Ні.

А мобільний зв'язок був?

— Ні, у нас забирали телефони. Мені не давали смартфон, тому що знали, якщо я його увімкну, то почнуться дзвінки і я можу зірватися. Я так і казала, що мені не треба давати телефон. Мамі я телефонувала щосуботи з інших номерів. 

Набридало знаходитися під постійним прицілом камер?

— Спочатку було незвично. За тобою постійно ходять. У нас була гардеробна, куди можна було сховатися. Я уходила туди, а вони йшли за мною. Я просила, щоб вони дали мені можливість побути наодинці, але ж ні, у відповідь я чула, що це реаліті-шоу, що вони мають розуміти, що зі мною відбувається і посилалися на підписаний контракт. Коли я його підписувала, то була під дією наркотиків, не знала навіть, про що там йдеться.

Чи правда те, що вас постійно супроводжувала охорона?

— Звичайно. На проекті діяла заборона на паління, вони це контролювали. Перші два дні ми вільно палили, а потім почалися обшуки. Ми вдавалися до хитрощів: просили цигарки у перехожих, збирали недопалки. За весь час проекту я не палила три дні. 

Яка різниця між життям до проекту і після нього?

— До проекту я була наркоманкою, ніким. В Інстаграмі за мною слідкувало лише 120 людей, мене ніхто не знав. Тепер у мене майже 200 тисяч підписників. Я відчуваю себе людино. Тепер я знаю, на що здатна, йду з якоюсь гідністю. Тому різниця до та після кардинальна. 

Виділи головне з того, що дав тобі проект?

— Віру в щасливе і тверезе життя. Дава бажання і можливість жити. Сидячі вдома я заробляю на рекламі гроші, які ніколи б не заробила на наркотиках. 

Для тебе краще те, що ти змінилася, або те, що ти стала популярною?

— Те, що змінилася. Якщо чесно, я не була готовою до популярності. Для мене це і не було важливим. Мені важливо було захотіти жити. Я досі скептично ставлюся до популярності, тому що не до кінця розумію, як потрібно з нею поводитись. 

Тебе часто впізнають на вулиці?

— У Києві не часто. У Вінниці, де я була два тижні під час карантину, часто підходили на вулицях, в магазинах. Люди просили сфотографуватися зі мною, а деякі хотіли отримати мій автограф. Навіщо їм той автограм, не розумію. 

Ти могла колись уявити, що твоє життя може стати таким, яким воно є зараз?

— У мене було відчуття, що я знаходжусь не на своєму місці. Коли вживала наркотики, то розуміла, що це до пори до часу. Я навіть мамі кричала, що, мам, так не буде завжди, просто потерпи. 

Якщо повернути час назад, пішла би на проект?

— Звичайно. Не замислюючись. 

Чи радила ти іншим дівчатам, які заплуталися в собі і хочуть змінити своє життя, піти на проект?

— Звісно. Я всім кричу, що проект — це правда. Якщо ти маєш бажання, то проект може стати великою допомогою, як, наприклад, в моєму випадку. Він надихає і ти справді починаєш хотіти жити. На екрані справді показано моє життя, його відрізок, який справді мене змінив. 

Якої ти орієнтації?

— Я бісексуалка. Мене однаково приваблюють як хлопці, так і дівчата. Якщо почати розбиратися, то це пішло ще з дитинства. В садочку я була закоханою в свою вчительку з музики, в школі — у свою першу вчительку. Впродовж життя мене також приваблювали різні дівчата. Але були й хлопці. Їх було більше. 

В який момент життя у тебе все пішло не так?

— Влітку після дев’ятого класу почалися наркотики, амфетамін. Травка почалася ще в сьомому. Це відбувалося з моєю тодішньою компанією, де вживали раз через раз. Зазвичай це були тусовки, перед якими всі нюхали та йшли ковбаситися. Я ж просто накурювалася. Бачила кайф в траві. Накуреною мені було класно всюди. А потім я захотіла понюхати і почалося. За все життя за наркотики я не заплатила ані копійки. Я їх варила і була баригою. 

Ти можеш насолоджуватися життям без наркотиків так саме, як і життям без них?

— Так. На проекті я навчилася знаходити хороше в усьому. Так, зараз у мене немає мурах по шкірі, які викликає наркотик, але я можу кайфувати від перебування в лісі або співів птахів. Мій світогляд змінився. 

Тато став для тебе стимулом менше вживати?

— Історія з татом стала стимулом піти від цього і ніколи не повертатися. Лише під час проекту я дізналася, що він помер від передозування. Він був наркоманом. Ми з мамою не говорили на ці теми, тому я нічого не знала. 

Як ти поборола залежність?

— У мене не було доступу до наркотиків, а ще я зрозуміла, що мені це не треба, що можна інакше. Я не хотіла жити з наркотиками. 

Як змінилися ваші стосунки з мамою після проекту?

— До проекту вона мене завжди гнобила: «Ти себе бачила? На кого ти схожа?» А під час проекту, я пам’ятаю, як ми спілкувалися поза кадром і вона казала, що пишається мною. Мене ці слова також мотивували. Після проекту вона говорила: «Жень, ти моя гордість. Просто знай це». Ніколи раніше я не чула від неї такого. 

Найкращий і найгірший спогад з дитинства?

— Найкращий спогад — це бабуся. Усі дні, що я з не прожила. Вона померла, коли мені було п’ять років. До того часу я купалася в любові, ласці і ніжності, з мене здували пилинки… Потім було непросто… Вітчим бив маму...

Які у тебе стосунки з вітчимом зараз?

— Я не спілкуюся з ним. Мама вигнала його з дому. Вона також не спілкується. Ще з одинадцяти років я наполегливо кричала, що він їй не потрібен: «Він постійно тебе б’є та ображає». 

Як ти оцінюєш себе та свою поведінку на екрані?

— Я не дивлюся випуски. Дивлюся нарізки, які роблять фанати. Я вже все це пережила. Мені це вже не цікаво. Є моменти, які я категорично не хочу бачити, тому що зараз я вчинила б інакше. Дуже соромно за першу серію. Вибачте. 

Якби не проект, що могло б з тобою статися?

— Можливо я була б вже мертвою. Або в лікарні, чи наркодиспансері.

Як заробляла на життя раніше і як заробляєш зараз?

— Я продавала наркотики, була баригою. Також працювала охоронницею в закинутому таксопарку. Там я дуже багато накрала і наробила чимало дурниць, влаштувала там притон. Мене з таким тріском звідти вижинали. Зараз я працюю бариста в «Арома Каві»». 
 

Читайте також:

Фінал «Від пацанки до панянки»: переможниця Женя Мазур прокоментувала шоу

Вінничанка Євгенія Мазур перемогла на проєкті «Від пацанки до панянки»

Вінничанка пішла на проєкт «Від пацанки до панянки», щоб позбутися наркозалежності

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.