Він просто хотів зробити світ кращим: Вінниця попрощалася ще з одним Героєм — Сергієм Ярмоленком
- В останню путь Вінниця провела ще одного полеглого воїна.
- Сьогодні прощалися з Сергієм Ярмоленком, який загинув під час бойового завдання 14 червня 2023 року.
— Ми регулярно збиралися в «нашому місці», де завжди брали одне і те саме меню, і одну і ту саму пляшечку, і так багато років поспіль. Розмовляли про життя, про філософію, психологію, квантову фізику, про все завгодно. Тобто у нас були цікаві різноманітні розмови, оскільки він був різнобічно розвиненою людиною, що було схоже зі мною. І це нас об'єднувало, він теж така рідка птиця, — описує свого полеглого товариша найкращий друг Сергія — Володимир Максименюк. — Говорили ми багато, і про різне. А з ним було справді цікаво спілкуватися про такі глибинні речі. Після таких посиденьок ми ще один одного проводжали, могли аж до двох годин ночі. В нас було спеціальне місце, де ми брали каву і йшли назад. То я, коли Сергій вже був на фронті, робив йому фотографію з того кіоску зі стаканчиком кави пізно увечері й казав: «Приїдеш — повторимо».
На цих словах голос чоловіка зривається, бо приходить усвідомлення, що цьому вже не бути. Володимир знав Сергія ще з 5 класу школи. Дружні стосунки зберегли й в дорослому житті, хрестили дітей один одному і дружили сім'ями.
Мріяв зробити світ кращим
Сергій Ярмолонко народився 8 травня 1983 року, на момент загибелі йому було лише 40 років. Навчався в школі №2, пізніше в Кооперативному технікумі, потім закінчив юридичний факультет в Чернівецькому університеті. А також, він є випускником Української школи політичних студій 2017 року.
Дружина Сергія — Олександра Зорька, з якою вони одружилися у 2009 році, розповіла, що її чоловік займався до повномасштабного вторгнення адвокатською діяльністю і був координатором руху міжнародного співробітництва Експертного комітету з питань розвитку сфери штучного інтелекту при Міністерстві цифрової трансформації.
— Він до війни вірив, що в нас це(штучний інтелект) повинно бути обов'язково і якби в нього все вдалося, то можливо в нас, як мінімум, ці дрони були раніше, які нам так необхідні, — розповідає Олександра про те, які бачення мав її чоловік. — Він був дуже цілеспрямованою людиною, завжди обирав мету і рухався до неї, складав план, як він має це зробити. І особливо він хотів змінити цей світ на краще, і з цього бажання в нього зароджувалися цікаві ідеї.
Юрій та Тетяна близькі друзі родини Сергія та Олександри, одразу згадали одну з таких ідей, яку реалізував в життя незадовго до війни полеглий Герой. Це був «Біг добра 100 км».
— Лише одна ця ініціатива вже може пояснити, якою людиною був Сергій, — говорять друзі полеглого воїна.
Та в мирному житті чоловік, як розповіла нам дружина Сергія, працював спочатку у Козятинській прокуратурі, потім у Вінницькій обласній та близько семи років у Генеральній прокуратурі міста Києва. В цей час, коли військовий працював у Києві, він щовихідних їздив додому у Вінницю.
— Але він звільнився, оскільки зрозумів, що це не його і перейшов в адвокатуру, де буквально рік провчився та пропрацював, — розповідає Олександра Зорька.
Сергій Ярмоленко відомий тим, що був прокурором у справі вбитого журналіста Георгія Гонгадзе.
Не хотів розповідати, що пішов воювати
24 лютого 2022 року він пішов добровольцем, та як сказала дружина, боявся, що за станом здоров'я його не візьмуть до лав Збройних сил України, тому він пішов в ТрО міста Києва, в складі якої захищав Київщину у найгарячіші дні війни.
— Він мені подзвонив і сказав, що пішов у ТрО, — розповідає Володимир Максименюк про, те як Сергій повідомив про своє рішення. — Сказати, що я здивувався — ні, оскільки від нього цього цілком можна було очікувати.
Найкращий друг Сергія — Володимир, навів приклад з історії життя полеглого Героя, який показує наскільки той розумів цінність нашої історії, нашого народу та нашої землі.
Виявляється, свого часу, Сергій Ярмоленко, вивчав свій родовід, в процесі дослідження свого генеалогічного дерева, він написав книгу, яку видав приблизно в 50-ти примірниках і подарував усім близьким та рідним.
— Він поважав дуже свій рід, свою кров та землю і це одна з його патріотичних рис, через яку він з найпершого дня повномасштабного вторгнення вирішив боротися. Тоді набрав мене і сказав: «Вова нікому не каже, але я пішов в ТрО», — як припускає Володимир, він був скоріш за все одним з перших, хто дізнався про таке сміливе рішення Сергія.
Дружина і кожен, хто прийшов попрощатися з Героєм говорили: «Ах, бідна мати». Наталя Ярмоленко була для свого сина дуже дорогою людино. Як говорить Олександра, він дуже сильно її любив, мама була завжди на першому місті й вона робила усе для нього. Сергій був єдиною дитиною Наталі, вона намагалася йому дати усе найкраще.
У своєму дописі на День матері у 2022 році, люблячий син написав, що не знав, чи варто маму хвилювати новиною, що записався в київське ТрО. Та все ж набрався смілості та подзвонив своїй матері.
На таку новину, пані Наталя сказала лише, що він правий, але попросила берегтися.
Пізніше воїн вступив до лав 207 батальйону ТрО, 241 бригади. Згодом виконував бойові завдання на Донеччині. Був молодшим лейтенантом у роті вогневої підтримки. У 2022 році нагороджений відзнакою Президента «За оборону України».
Загинув під час виконання бойового завдання поблизу Бахмута 14 червня цього року.
Діти внутрішньо готові втрачати
У Сергія Ярмоленка залишилися мама, дружина та 9-річна донька — Поліна. «Як же він її сильно любив», — говорить одна з пані, яка прийшла відати шану військовому.
Олександра, дружина, каже, що донька до останнього сподівалась, що з батьком все буде добре і він просто заблукав, або потрапив у полон.
— Дуже важко їй було, бо це її єдиний, найкращий та люблячий тато. Але біда нашого часу в тому, що усі діти в яких один з батьків воює, вже внутрішньо готові до того, що завтра або післязавтра таке станеться, — розповідає жінка.
Крім того, вона поділилася історією, що тіло її чоловіка було дуже важко дістати з поля бою, через щільний обстріл. Тому лише завдяки героїчним зусиллям його побратимів, тіло було знайдено. Пізніше ідентифіковано за ДНК у Дніпрі. Через це родина має змогу поховати Сергія лише зараз.
На прощання з Сергієм Ярмоленком прийшли друзі, рідні, знайомі, колеги, товариші та побратими. Кожен хотів відати шану та подякувати матері полеглого Героя за такого сина.
Наталя Ярмоленко написала у своєму Facebook дуже зворушливий лист до полеглого сина, як знак прощання з ним.
Поховали Сергія разом з іншими полеглими воїнами на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Редакція RIA/20minut.ua висловлює щирі співчуття рідним та близьким Героя!
Читайте також:
«На щиті» повертається додому воїн з Вінниччини Володимир Демчук
Липовецька громада у жалобі: сьогодні додому «на щиті» повертається воїн Олександр Говоров
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
Співчуття і низький уклін родині!