«Біг добра 100 км». Вінничанин буде бігти «сотку» заради порятунку онкохворих дітей

Віктор СКРИПНИК

60 км по хребтах найвищих вершин українських Карпат пробіг у середині серпня Сергій Ярмоленко (крайній ліворуч) разом з 200 учасниками забігу з нашої держави і з-за кордону

19 вересня з площі Могилка стартує 100-кілометрвоий забіг.
Його назва « Біг добра 100 км».
На старт вийде Сергій Ярмоленко, який запрошує долучатися інших любителів бігу.
Вінничанин ставить за мету зібрати кошти на лікування онкохворих дітей.
Як можна підтримати ініціативу?

Сергію Ярмоленку 37. Він юрист за фахом. Випускник Чернівецького національного університету імені Федьковича.

У розмові з журналістом 20minut.ua зізнався, що ніколи в житті професійно не займався спортом. Біг вважав одноманітним нудним заняттям. Коли бачив бігунів на вулицях, думав: «Дивні люди, що скажеш…».

Відео дня

Три роки тому його ставлення до бігу змінилося кардинально.

Відтоді здолав три великі дистанції. Спершу пробіг напівмарафон (21 км), потім — марафон (42 км), а в серпні нинішнього року перевершив себе під час ультрамарафону — 60 кілометрів.

19 вересня Ярмоленко буде бігти 100 кілометрів. Заради дітей! Тих, які борються з найстрашнішою недугою. Він дуже сподівається на підтримку земляків.

А я зміг би так?

Виступ однієї успішної жінки вразив Сергія настільки, що він мимоволі запитав себе: «А я можу так зробити?». Це була столична бізнес-леді. Піід час зустрічі з аудиторією поділилася тим, що знаходить час ще й для заняття бігом. Сказала, що вже має переше досягнення — здолала дистанцію напівмарафону.

Цей факт чи не найбільше здивував слухачів. Сергій зізнається, що тоді ж подумав: «Чи зумів би він це зробити?».

—В нашій уяві пробігти 10 км це веж подвиг, а про марафон переважна більшість навіть не задумується, бо вважає недосяжним, — розповідає співрозмовник. — Я теж так думав. Однак все одно розпочав тренування. Першу свою дистанцію визначив у півтора кілометра. Нарізати круги на стадіоні мені не подобається. Комфортніше почуваюся, коли роблю пробіжки на вулиці.

Він дотепер пам’ятає свій перший вихід на ранкову пробіжку. Було це у квітні 2017-го. Каже, через деякий час відчув, що такі заняття позитивно позначаються на його фізичному стані. Вже не уявляв себе без ранкових кросів.

Тренувався рік, а тоді наважився взяти участь у масовому забігові. Це був його перший старт у компанії з багатьма іншими любителями бігу.

У вишиванці — столичними вулицями

Забіг відбувався у Києві. Називався «Біг у вишиванках». Дистанція — 10 кілометрів. Зібралися сотні людей. Кожен долав таку відстань, на яку вистачало сил.

Ярмоленко достойно пройшов всю дистанцію. Це додало бажання продовжувати тренування. Він мріяв про збільшення відстані. Знав, що восени того ж, 2018-го, у столиці буде ще один масовий забіг, уже на дистанцію 21 кілометр.

—Не тільки пройшов всю дистанцію, навіть результат продемонстрував непоганий, — говорить Сергій. — Бажання у кожного бігуна здолати марафон. Я теж про це мріяв. Моя мрія здійснилася. У 2019-му долучився до учасників київського марафону і витримав всю дистанцію.

В Олешківських пісках і Карпатах

Зазвичай на пробіжку Сергій виходить приблизно о сьомій ранку. Але не тільки. Каже, за тиждень долає загалом 80-90 кілометрів. Це за умови, що два дні робить вільними від бігу.

Він уже брав участь у трьох ультрамарафонах. Їх організовує Українська трейл-ліга (UTL). Каже, трейлові дистанції проходять у горах, пустелях, лісах, де відсутні гарні дороги.

Одна з них була в Олешківській пустелі, що в Херсонській області.

Не так давно, у середині серпня, Сергій повернувся з Карпат (на фото він на маківці Говерли) Переповнений враженнями від проходження траси по хребтах шести вершин-двотисячників українських Карпат.

Дистанція, яку він пробіг становила 60 кілометрів.

Після підйому судоми зводять ноги

Найкрасивішою біговою подорожжю Ярмоленко називає дистанцію у Карпатах, організованою Укранською трейл-лігою, — Chornohora Sky Marathon.

Вона проходила по хребту через шість вершин, висота кожної з яких понад два кілометри. Стартували 200 учасників, серед яких були й іноземці.

Старт знаходився біля підніжжя добре відомої для любителів гірських подорожей вершини Піп-Іван. Піднялися на висоту 2028 метрів. Потім добралися по хребту до гори Бребенескул (2035 метрів), далі — Гутин Томнатик (2016 м), Ребра (2001 м), Говерла (2061 м) та Петрос (2020,2 м). Біля підніжжя останньої фінішували. Стартували вранці, до фінішу дійшли, коли стемніло

На Говерлі сильний вітер рве хмари і жбурляє шматками у нас

Сергій так згадував про цей маршрут:

—Після 3-годинного підйому на Піп-Іван судоми почали зводити ноги. Доза магнію, півгодини повільного бігу — і твої м’язи знову в роботі.

Перші 30 км важкі. Але після майже вертикальнго підйому від озера до вершини Бребенескул та захопюючого виду згори, щось змінилось. З'явився настрій! Вмираєш на підйомах і воскресаєш на вершинах.

Маківка Говерли у хмарах. Сильний вітер рве їх і жбурляє у нас шматками. Стає холодно і... весело. На куражі проходжу найвищу вершину України, з натовпом туристів, роблю фото з державним прапором і починаю довгий спуск, щоб згодом йти на черговий підйом.

Після вітряної та галасливої Говерли тихий, вкритий хмарою, містичний Петрос. На вершині бігунів зустрічають лише собаки-пастухи розміром з невеликого коня та волонтери.

Довгий, 15-кілометровий спуск до села Ясиня, фінішна арка, медаль, обійми друзів з команди NoBoringRunners (Нескучні бігуни). Мій результат —12:55:30.

Старт і фініш на площі Могилка

Ярмоленко переконаний, що у кожній справі має бути мотивація. Він багато читав про організацію забігів у Європі, Америці. Звернув увагу, що там переважно виходять на дистанцію з метою організації благодійності. Теж вирішив спробувати бігти заради конкретної мети.

—Мені імпонує діяльність благодійного фонду «Таблеточки», — говорить пан Сергій. — Вони збирають кошти на лікування онкохворих дітей. Фонд має гарну репутацію. Спробував підставити своє плече. Але без підтримки небайдужих людей одному не справитися. На моїй сторінці у Фейсбуці розписано, як можна долучитися до участі у благодійній акції.

Розпочав її вінничанин ще під час забігу ультрамарафону в Олешківських пісках. Поставив за мету зібрати 50 тисяч гривень. Дві третини з цієї суми уже перерахували небайдужі. Решту сподівається отримати під час подолання «сотки» у рідній області. Каже, якби навіть бігуни перерахували по одній гривні за кожен кілометр, і то вже було б добре.

Маршрут Сергій розробляв сам. Він пройде територією сусідніх Липовецького й Калинівського районів. Старт і фініш буде на площі Могилка біля літака.

—Бажання вийти на старт уже виявили двоє охочих, — розповідає співрозмовник. — Це хлопець і дівчина. Поки що не буду називати їхні прізвища. Зробимо це безпосередньо напередодні старту, якщо вони нададуть згоду. У проведенні забігу допомагатимуть члени нашого клубу «Нескучні бігуни». Вони супроводжуватимуть учасників на велосипедах.

Подробиці проведення «Біг добра 100 км» Яромленко обіцяє повідомити пізніше на своїй сторінці у ФБ, а також на сторінці клубу NoBoringRunners (Нескучні бігуни).