Великі пелюстки вогняних маків, жовті соняхи, а між ними вкраплені фрагменти традиційного українського орнаменту – такий вигляд мають нині стіни хати Миколи Демкова. Цегляна будівля не нова, давньої забудови. Щоб зробити її веселішою, господар вирішив оздобити її у незвичний спосіб. Сподівається, що й утеплив трохи.
Приходять фотографуватися
— Не подумайте, що це моє ноу-хау, - каже пан Микола. – Побачив таке в Інтернеті. Дуже сподобалося. Від такого орнаменту стіни будинку стали такі, що на них хочеться зупинити погляд, а на їхньому фоні ще й сфотографуватися. Найчастіше це роблять учні. Йдуть у школу – голови повертають. Тільки поглядом оглядають, бо ж на уроки спішать. А вже коли вертаються з уроків, то зупиняються на довше, одні сфотографуватися, інші – просто помилуватися. Я щодня бачу, а не надокучає. Навпаки, то зблизька милуюся, а то вийду на дорогу, щоб через паркан розгледіти цілісну картину.
Сусідам теж око радує. Кажуть, Микола своїми кришечками примагнітив людей. А його кум, що в будинку навпроти через дві хати, вирішив теж додати барв до своєї будівлі. Тільки зробив це набагато простіше – фарбою намалював квіти на стінах.
Пан Микола не приховує, що є такі, хто невдоволено говорить, мовляв, нема чим чоловікові зайнятися, то він кришечками бавиться.
— Поки я працював, зрозуміло, не було часу на таке заняття, - каже співрозмовник. – Вийшов на пенсію, не хочеться сидіти, склавши руки. Мені завжди хотілося, щоб на подвір’ї було красиво. Зробив вітряк, декоративного журавля, який дістає воду з уявної криниці, посадив лелеку у гніздо, знову ж таки декоративного. І вже веселіше стало не тільки на подвір’ї, а й у душі. Приїдьте на новорічні свята, побачите, як прикрашаю вхід до будинку. Нанизую невеликі гілки хвої і виходить ялинкова арка.
Копіював з журналів
Багато часу знадобилося на пошук кришечок. Не місяць, і не два збирав їх. Майже рік витратив на таке заняття. Знайомі, сусіди, друзі допомагали. Вони знали про Миколине захоплення, тому старалися зберегти кришечки з-під мінералки. Одночасно він на березі річки підбирав камінці, ті, що їх гладенько відшліфували вода і час. У кар’єрі підзбирував осколки каменів незвичних кольорів з коричневим відтінком.
— Камінь і вода — це знаки сили, — впевнений пан Микола. – Камінці з річки, камінці з кар’єру — вони ж так чи інакше зберігають в собі певну енергетику. Вірю, що вона передається людині. Інколи приляжеш на ліжко у кімнаті, задумаєшся над своїм орнаментом, і здається, відчуваєш шум води. Можливо, це тому, що в орнаменті використано багато камінців з річки. А може то час так шумить? Хто його знає.
— Не знаю, чи дасть моя робота економію тепла, але око радує, — сказав умілець. – Хоча, звернув увагу, що у підсобному приміщенні стало тепліше. Там у мене погріб. Раніше стіна промерзала. Тепер нема цього. Якщо хтось із спеціалістів висловиться з приводу того, чи стали мої стіни тепліші від пластику, із задоволенням послухаю його думку. Хоча, кажу ще раз, робив це у першу чергу, аби прикрасити будинок.
— У індивідуальних будинках найбільше тепла витікає через стелю. Перевірив це на власному будинку. У мене була можливість сканувати з допомогою тепловізора. Так ось, ні через вікна, ні через двері не втрачається стільки тепла, як через стелю. Здавалося б, там уже все закрито. Але прилад показав, що все одно втрати йдуть на стиках, а ще – над вікнами, навіть якщо вони пластикові, але вже утеплювачі не нові. Тому я утеплив горище звичайною скловатою.
З приводу утеплення стін кришечками, економія тепла може становити не більше п’яти відсотків. Правильно господар каже, він не ставив за мету утеплювати, а робив для окраси. Хоча можна було поєднати красиве і корисне. Що маю на увазі? Спершу утеплити пінопластом чи мінеральною ватою (пінопластом, щоправда, дешевше), а тоді нанести той само узор. У такому випадку економія тепла становила б до 30-ти відсотків.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер