Чим можна замінити мораторій на продаж землі

Чим можна замінити мораторій на продаж землі
Фермер Геннадій Муравель проти скасування мораторію. За його словами, всю землю скуплять холдинги, а малі господарства — зникнуть
  • Земельний мораторій приймали як тимчасовий захід, аби не було хаосу після розпаювання земель колишніх колгоспів.
  • З того часу минуло більше 16 років і чи повинна надалі існувати заборона?
  • Фермери не мають єдиної позиції з цього приводу. Хоча мораторій приносить користь тільки великим компаніям

У 2002 році Верховна Рада України ухвалила заборону продажу землі сільгосп призначення в новому Земельному кодексі. Такий крок пояснили побоюванням виникнення хаосу на ринку землі: в кінці 90-х років колишнім працівникам колгоспів були виділені власні земельні паї, якими вони могли вільно розпоряджатися.

Перший мораторій мав діяти п’ять років. Але з того часу його продовжували дев’ять разів, востаннє 7 грудня 2017 року. Поки що продаж землі заборонений до 1 січня 2019 року.

Єдиної думки щодо мораторію у фермерів немає. Одні бояться, що за умови вільного обігу землі всі паї скуплять агрохолдинги, що залишить невеликих фермерів без нічого. А інші кажуть, що холдинги це й так роблять, а так хоч податки в держбюджет платитимуть. Яким має бути ринок землі та чи повинен він існувати?

Ферма — наче гра в лотерею

Геннадій Муравель запустив сільськогосподарське фермерське господарство «Терра» одним з перших у селі Пирогів, Тиврівського району. У 2003 році він загітував своїх родичів та знайомих дати йому паї в оренду для обробітку. На перших порах мав тільки три гектари, а нині орендує 270, які розташовані коло села.

П'ятдесят п'ять людей підписали з Муравлем угоди терміном на 15 років. За його словами, площа паїв в угодах зафіксована, а орендна плата — ні.

— Коли господарство тільки з'явилося, то я платив за оренду пайовикам по 4% від вартості їх паю. А нині — 12%. У середньому виходить 18 646 гривень на рік за один пай (3-4 тисячі гривень за га - авт.). Це непогана ціна, але з роками оренда росте, а гектарів не додалося. І так плачу всім пайовикам близько одного мільйона гривень щороку.

Цього року Геннадій засіяв поля найбільше соняшником (100 га) та кукурудзою (140 га), що незабаром буде збирати. Усе інше засіяв технічними культурами — пшеницею, ячменем, що віддає потім своїй худобі. І цю справу порівнює з «грою в лотерею».

— Засіяв поле і просиш, Господи, дай дощику.  А може град пройти і всю зелень побити. І що робити? Адже людям потрібно віддавати за оренду, за добрива, за насіння — все з врожаю, — казав чоловік. — А минулоріч була спроба рейдерського захвату землі. Пайовиків підбивали переписати землю на інших фермерів, а на мене — відкривали кримінальні провадження, що, нібито, я підробив усі документи. Але завдяки підтримці Асоціації фермерів та землевласників Вінницької області виграв всі суди, зберіг за собою землю.

Логічний вихід з цієї ситуації — купити орендовану землю, що можливо після скасування мораторію. Але за словами фермера, це вб'є малі та середні фермерські господарства.

— Не вірю, що в нас буде прозорий, чесний земельний ринок. Усю землю приберуть до своїх рук агрохолдинги, іноземці. Навіть якщо їм це заборонять, знайдуть підставних людей. Якщо скасують мораторій, то простий фермер зникне, це точно, — казав Геннадій. — Я готовий і надалі платити людям за землю. Їм це більш вигідно. Порахуйте самі - пайовики від мене отримують на руки 15 тисяч щороку. А свою землю, вони, для прикладу, продадуть за 50 тисяч. За рік цих коштів не стане, і все.

Геннадій займається й тваринництвом. У його господарстві є 50 корів та з десяток вівці

Агрофірми все не скуплять

У тому ж Тиврівському районі, в селі Василівка, має фермерське господарство родина Олександра Джиги. На полях площею 20 гектарів вони вирощують овочі, соняшник, пшеницю, ячмінь тощо.

Фермер Олександр Джига / Фото: ukrainer.net

Частина цієї ферми є особистим селянським господарством, яке отримав Олександр після того, як здобув агрономічну освіту. А інша — паї родичів. Чоловік вважає, що після 16 років існування мораторію його пора скасовувати.

— Я проти існування заборони продажу землі. Фермер, який орендує землю, не зацікавлений вкладати в неї кошти: якщо грунт стане кращим, то пайовики вимагатимуть більшої орендної плати.

Олександр Джига відомий тим, що навчився вирощувати трюфелі. Про це в інтерв’ю: Гриби від 300 євро за кіло. Під Вінницею фермер вирощує трюфелі

Чоловік не вірить, що після скасування мораторію холдинги все придбають. Пояснює це тим, що при умовах відкритого ринку земля «підскочить» в ціні та навіть у великих компаній не буде стільки вільних коштів.

Підмораторну землю продають у оголошеннях «Продам пай» на OLX. На мапі нанесена середня ціна землі за гектар, взята з об'яв

До того ж від цього виграють пайовики, які отримають справедливу суму за свою  землю, і держава, адже за продаж буде сплачений податок в бюджет, вважає Олександр.

— Ефективні фермерські господарства, навіть невеликі, не зникнуть. Бо ці люди вміють залучати інвестиції та втримаються у нових умовах. Інвестор готовий вкладати фінанси, але не в господарство, основний актив якого є орендована земля, — казав Джига.

Хоча навіть при відкритому ринку землі він пропонує кілька правил та норм.

— Мораторій має бути для іноземців, аби всю українську землю не скупили китайці чи росіяни. Повинен існувати відбір кому продавати: ділянки під ферми мають отримувати фахівці з агрономічною освітою, як це відбувається в Європі. І ще одну норму, яку варто запровадити — прозорий процес продажу землі й недопущення впливу чиновників, які за «відкати» продадуть землю потрібній людині. Але певний запас землі держава має залишити за собою, аби її не всю скупили.

Повернути землю державі

Скасовувати мораторій не можна, вважає голова ГО «Об’єднана асоціація фермерів України» Інна Кухарчук. Жінка пояснює на прикладі вже існуючих земельних відносин, чому скасування не буде на користь фермерів.

— Землі запасу, землі резерву, які є в державній власності, наразі не можна отримати безкоштовно. Право оренди цих ділянок виставляють на аукціон, організований місцевими органами влади, — казала Кухарчук. — Для Вінницької області, в середньому, вартість одного гектара становить до 20 тисяч гривень, що є дуже багато. І це тільки викуп права оренди. Зараз там виграють тільки ті, хто з мішком грошей приходять. А повинні перемагати ті, хто живуть на цій землі, фермери, що мають до 500 гектарів.

Інна Кухарчук / Фото з архіву "20хвилин"

Вона розповіла, що станом на 1 жовтня 2017 року, на Вінниччині зареєстровані 2100 фермерських господарств. Це як малі ферми площею 5-500 гектарів, так і великі — 1 тисяча - 10 тисяч гектарів. Сукупно вони обробляють 250 тисяч гектарів. Щороку платять за право користування ділянками пайовикам, з чого йдуть податки в бюджет.

Замість продажу землі пропонує Кухарчук пропонує інший вихід:

— Маю чітку позицію — продажу землі в Україні не має бути. Потрібні прозорі орендні відносини. Право скупити цю землю повинні мати територіальні громади, які завдяки децентралізації, стали більш фінансово спроможними. Таким чином, земля повертається в державну власність, і вже держава здає в оренду землю тим людям, які живуть в цих селах. На таких умовах, фермерські господарства, які працюють останні 20 років, вже не зруйнуються.

Мораторій тільки шкодить фермерам

Аналітики проекту «Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах в Україні» вважають, що мораторій сприяє збагаченню олігархів, а не розвитку фермерства.

Адже агрохолдинги, які орендують більше всього землі (для прикладу, 100 найбільших компаній орендують 6,5 мільйонів га орної землі, що складає 15% від загальної площі сільгосп земель — 42,7 млн га), мають доступ до фінансових ресурсів.

Зокрема, агрохолдинги торгують своїми акціями на міжнародних біржах, що дозволяє їм залучати кредити за міжнародними ставками, які нижчі за українські.

Малі фермерські господарства не мають можливості використати землю як предмет застави, практично взагалі не мають доступу до кредитів. Наразі банки майже не надають кредити фермерам, які обробляють до 500 га та займаються вирощуванням овочів, фруктів, тваринництвом, органічним виробництвом.

А от після скасування мораторію фермери зможуть використовувати землю як заставу.  Це дасть поштовх для їх розвитку: обсяг додаткового фінансового ресурсу для села (у вигляді банківського кредитування) може скласти близько 1,5 мільярда доларів.

При мораторії, у 2016 році кредитувалося лише 3% від кількості угод купівлі/продажу земель (4626 позик з 136475). Для сільгосп земель — 1,3%. Це вказує на недорозвиненість ринку іпотечного кредитування.

Світова практика свідчить, що ризик неповернення серед малих виробників значно менший, ніж серед великих оскільки вони не мають політичного впливу на банки. Змінити ситуацію на ринку іпотечного кредитування фермерів зможе державна агенція з часткового кредитування кредитів, яка буде надавати банкам державні гарантії на кредити для малих фермерів.

Читайте також:

0
0
0
0
Коментарі (5)
  • Антон Петров

    При капитализме крупные хищники пожирают мелких. И сельские буржуи не исключение. Фермер Муравель прав.
  • Читательница

    Кому не охота с трактором связываться- лучше весь пай засадить грушами и яблонями крупными. Под деревьями можно насевать фасоль, зелень, цветы на продажу. Это осилит даже пенсионер имеющий запорожец для вывоза урожая в город. Даже если  не следить на яблонями  - с гектара всяко больше чем 3-4 тысячи даваемых барыгами.
  • Читательница

    МОЖНО СОБРАТЬ 5 или 10 СОСЕДЕЙ, вместе купить трактор (в документе будет зафиксирована собственность каждой семьи 10% или 205 соотв.), один из них будет его водителем, остальные сбрасываются ему, чтоб было 500 грн в день за его работу. + содержание трактора. Мозгов и сговорчивости не хватает? ))) Такой себе модернизированный кохоз
  • Daily

    вы сначала поделите ту землю справедливо  а потом продавайте кто пропахал всю жизнь в колхозах благодаря кучмарувському закону ни имеет ни сотки ,а кто день или месяц имеет паи..завклубы учителя врачи то есть , пускай продают чем быстрее тем лучше.
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні

Новини Вінниці за сьогодні

21:44 Більше 16 мільйонів гривень хочуть витратити на ремонт історичних пам’яток photo_camera 18:24 Готуємося до новорічного столу разом з ГРОШем (Новини компаній) 18:00 Свято наближається: в цьому році новорічний стіл подорожчав на 20% 16:58 Дев'ять годин без світла. Де у четвер застосують планові відключення? Від читача 22:05 1000 шкіл України обрала неформальну освіту 16:01 Завтра святого Андрія Первозванного: як можна гадати у ніч на Андрія 15:34 «Заставили людину звільнити жінку»: як засідала комісія облради щодо конфлікту інтересів на водоканалі play_circle_filled 15:21 Як змінити підхід в інтернатах – від місця утримання, де людина чекає кінця свого часу, до місця проживання – змістовного, якісного із комфортним дозвіллям (Прес-служба Вінницької обласної Ради) 15:02 Студенти збували у Вінниці наркоту через «закладки»… на цьому заробляли до 50 тисяч 14:22 У Вінниці під потяг стрибнув молодик. Поліція просить упізнати загиблого (ФОТО) 13:35 Підписати декларацію з лікарем можна і в наступному, 2019 році 13:01 Жовтий рівень загрози: на Вінниччину суне циклон з хуртовиною. Що необхідно знати? 12:20 Четверо сутенерів «кришували» масажні салони, де обслугували клієнтів сексом 12:10 Сучасний чи історичний? Вінничани про те, яким має бути центр міста photo_camera 11:30 Судили інформатора бойовиків так званої «ДНР». Скільки дали? 10:57 «Вінницькі зубри» приймають лідера першої ліги БК «Житомир» 10:41 «Електричні системи» піднімає зарплату та набирає штат. Скільки обіцяють? 10:40 «Це не поліцейські, це поліцаї!» Подружня пара розказала, як їх затримували спецпризначенці play_circle_filled 10:35 «Сусідом» найстарішого будинку Вінниці може стати шестиповерхівка photo_camera 10:10 Сьогодні – святого Парамона. Чому треба обов’язково позичити щось у сусідів?
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Афіша та квитки на Moemisto.ua Афіша:
Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up