Аграрії страйкують проти «розпродажу землі». Чим можна замінити мораторій, що діє вже 17 років?

З 11 листопада розпочалася акція протесту проти скасування мораторію на продаж сільгоспземель. 

Організатором є «Всеукраїнська аграрна рада», члени якої вимагають відкликати законопроекти №2178 та 2178-10, бо вважають, що так влада зробить «повну олігархізацію аграрного сектору і тотальне знищення малого та середнього фермера». І додали, що законодавці хочуть прийняти ці законопроекти без обговорення з громадськістю та без всеукраїнського референдуму, про що йдеться в дописі організації.

Перекриття дороги біля Махнівки. Фото: fb.com/agrarna.rada.ua

Під лозунгом «Ні розпродажу землі» у нашій області перекривали дороги біля Махнівки, Писарівки та Шпикова. А що за мораторій на продаж землі? Чи правда після його скасування всю землю скупулять агрохолдінги та іноземці? Оновлюємо матеріал, який ми викладали влітку 2018-го, коли мораторій також хотіли скасувати.

Передісторія

У 2002 році Верховна Рада України ухвалила заборону продажу землі сільгосп призначення в новому Земельному кодексі. Такий крок пояснили побоюванням виникнення хаосу на ринку землі: в кінці 90-х років колишнім працівникам колгоспів були виділені власні земельні паї, якими вони могли вільно розпоряджатися.

Перший мораторій мав діяти п’ять років. Але з того часу його продовжували десять разів. Востаннє це зробив п'ятий президент України Петро Порошенко, в лютому 2019 року. У законі йшлося, що заборона на продаж сільгоспземель діятиме ще один рік, до 2020-го. А Кабмін має подати законопроект «Про обіг земель сільгосп призначення».

Тим часом, президент України Володимир Зеленський у слові до парламенту сказав, що нардепи та урядовці мають підготувати законодавчу базу для скасування мораторію до 1 грудня 2019 року. 

Перед цією зміною, ми опитували фермерів та фахівців чи варто скасовувати мораторій. І дізналися, що єдиної думки немає: одні бояться, що за умови вільного обігу землі всі паї скуплять агрохолдинги, що залишить невеликих фермерів без нічого. А інші кажуть, що холдинги це й так роблять, а так хоч податки в держбюджет платитимуть. Яким має бути ринок землі та чи повинен він існувати?

Ферма — наче гра в лотерею

Геннадій Муравель запустив сільськогосподарське фермерське господарство «Терра» одним з перших у селі Пирогів, Тиврівського району. У 2003 році він загітував своїх родичів та знайомих дати йому паї в оренду для обробітку. На перших порах мав тільки три гектари, а нині орендує 270, які розташовані коло села.

Геннадій Муравель

П'ятдесят п'ять людей підписали з Муравлем угоди терміном на 15 років. За його словами, площа паїв в угодах зафіксована, а орендна плата — ні.

— Коли господарство тільки з'явилося, то я платив за оренду пайовикам по 4% від вартості їх паю. А нині — 12%. У середньому виходить 18 646 гривень на рік за один пай (3-4 тисячі гривень за га - авт.). Це непогана ціна, але з роками оренда росте, а гектарів не додалося. І так плачу всім пайовикам близько одного мільйона гривень щороку.

У 2018 році Геннадій засіяв поля найбільше соняшником (100 га) та кукурудзою (140 га). Усе інше засіяв технічними культурами — пшеницею, ячменем, що віддає потім своїй худобі. І цю справу порівнює з «грою в лотерею».

— Засіяв поле і просиш, Господи, дай дощику.  А може град пройти і всю зелень побити. І що робити? Адже людям потрібно віддавати за оренду, за добрива, за насіння — все з врожаю, — казав чоловік. — А торік (2017 - авт.) була спроба рейдерського захвату землі. Пайовиків підбивали переписати землю на інших фермерів, а на мене — відкривали кримінальні провадження, що, нібито, я підробив усі документи. Але завдяки підтримці Асоціації фермерів та землевласників Вінницької області виграв всі суди, зберіг за собою землю.

Логічний вихід з цієї ситуації — купити орендовану землю, що можливо після скасування мораторію. Але за словами фермера, це вб'є малі та середні фермерські господарства.

— Не вірю, що в нас буде прозорий, чесний земельний ринок. Усю землю приберуть до своїх рук агрохолдинги, іноземці. Навіть якщо їм це заборонять, знайдуть підставних людей. Якщо скасують мораторій, то простий фермер зникне, це точно, — казав Геннадій. — Я готовий і надалі платити людям за землю. Їм це більш вигідно. Порахуйте самі — пайовики від мене отримують на руки 15 тисяч щороку. А свою землю, вони, для прикладу, продадуть за 50 тисяч. За рік цих коштів не стане, і все.

Геннадій займається й тваринництвом. У його господарстві є 50 корів та з десяток вівці

Агрофірми все не скуплять

У тому ж Тиврівському районі, в селі Василівка, має фермерське господарство родина Олександра Джиги. На полях площею 20 гектарів вони вирощують овочі, соняшник, пшеницю, ячмінь тощо.

Частина цієї ферми є особистим селянським господарством, яке отримав Олександр після того, як здобув агрономічну освіту. А інша — паї родичів. Чоловік вважає, що після 16 років існування мораторію його пора скасовувати.

— Я проти існування заборони продажу землі. Фермер, який орендує землю, не зацікавлений вкладати в неї кошти: якщо ґрунт стане кращим, то пайовики вимагатимуть більшої орендної плати.

Чоловік не вірить, що після скасування мораторію холдинги все придбають. Пояснює це тим, що при умовах відкритого ринку земля «підскочить» в ціні та навіть у великих компаній не буде стільки вільних коштів.

Підмораторну землю продають в оголошеннях «Продам пай» на OLX. На мапі нанесена середня ціна землі за гектар, взята з оголошень

До того ж від цього виграють пайовики, які отримають справедливу суму за свою  землю, і держава, адже за продаж буде сплачений податок в бюджет, вважає Олександр.

— Ефективні фермерські господарства, навіть невеликі, не зникнуть. Бо ці люди вміють залучати інвестиції та втримаються у нових умовах. Інвестор готовий вкладати фінанси, але не в господарство, основний актив якого є орендована земля, — казав Джига.

Хоча навіть при відкритому ринку землі він пропонує кілька правил та норм.

— Мораторій має бути для іноземців, аби всю українську землю не скупили китайці чи росіяни. Повинен існувати відбір кому продавати: ділянки під ферми мають отримувати фахівці з агрономічною освітою, як це відбувається в Європі. І ще одну норму, яку варто запровадити — прозорий процес продажу землі й недопущення впливу чиновників, які за «відкати» продадуть землю потрібній людині. Але певний запас землі держава має залишити за собою, аби її не всю скупили.

Олександр Джига відомий тим, що навчився вирощувати трюфелі. Про це в інтерв’ю: Гриби від 300 євро за кіло. Під Вінницею фермер вирощує трюфелі

Повернути землю державі

Скасовувати мораторій не можна, вважає голова ГО «Об’єднана асоціація фермерів України» Інна Кухарчук. Жінка пояснює на прикладі вже існуючих земельних відносин, чому скасування не буде на користь фермерів.

— Землі запасу, землі резерву, які є в державній власності, наразі не можна отримати безкоштовно. Право оренди цих ділянок виставляють на аукціон, організований місцевими органами влади, — казала Кухарчук. — Для Вінницької області, в середньому, вартість одного гектара становить до 20 тисяч гривень, що є дуже багато. І це тільки викуп права оренди. Зараз там виграють тільки ті, хто з мішком грошей приходять. А повинні перемагати ті, хто живуть на цій землі, фермери, що мають до 500 гектарів.

Вона розповіла, що станом на 1 жовтня 2017 року, на Вінниччині зареєстровані 2100 фермерських господарств. Це як малі ферми площею 5-500 гектарів, так і великі — 1 тисяча - 10 тисяч гектарів. Сукупно вони обробляють 250 тисяч гектарів. Щороку платять за право користування ділянками пайовикам, з чого йдуть податки в бюджет.

Замість продажу землі пропонує Кухарчук пропонує інший вихід:

— Маю чітку позицію — продажу землі в Україні не має бути. Потрібні прозорі орендні відносини. Право скупити цю землю повинні мати територіальні громади, які завдяки децентралізації, стали більш фінансово спроможними. Таким чином, земля повертається в державну власність, і вже держава здає в оренду землю тим людям, які живуть в цих селах. На таких умовах, фермерські господарства, які працюють останні 20 років, вже не зруйнуються.

Мораторій тільки шкодить фермерам

Аналітики проекту «Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах в Україні» вважають, що мораторій сприяє збагаченню олігархів, а не розвитку фермерства.

Адже агрохолдинги, які орендують найбільше землі (для прикладу, 100 найбільших компаній орендують 6,5 мільйонів га орної землі, що складає 15% від загальної площі сільгосп земель — 42,7 млн га), мають доступ до фінансових ресурсів.

Зокрема, агрохолдинги торгують своїми акціями на міжнародних біржах, що дозволяє їм залучати кредити за міжнародними ставками, які нижчі за українські.

Читайте також: Вінницькі землі: як поділили область п’ять мільярдерів?

Малі фермерські господарства не мають можливості використати землю як предмет застави, практично взагалі не мають доступу до кредитів. Наразі банки майже не надають кредити фермерам, які обробляють до 500 га та займаються вирощуванням овочів, фруктів, тваринництвом, органічним виробництвом.

А от після скасування мораторію фермери зможуть використовувати землю як заставу.  Це дасть поштовх для їх розвитку: обсяг додаткового фінансового ресурсу для села (у вигляді банківського кредитування) може скласти близько 1,5 мільярда доларів.

При мораторії, у 2016 році кредитувалося лише 3% від кількості угод купівлі/продажу земель (4626 позик з 136475). Для сільгоспземель — 1,3%. Це вказує на недорозвиненість ринку іпотечного кредитування.

Світова практика свідчить, що ризик неповернення серед малих виробників значно менший, ніж серед великих оскільки вони не мають політичного впливу на банки. Змінити ситуацію на ринку іпотечного кредитування фермерів зможе державна агенція з часткового кредитування кредитів, яка буде надавати банкам державні гарантії на кредити для малих фермерів.

Читайте також:

• Проти земельного магната не попреш. Як пайовики втрачають свої гектари?
• Фермерство на Вінниччині: пільги забрали, альтернативи не дали
• Мій путівник: на плюсах розказали про віслюкову ферму та французький коледж

Головне фото: УНІАН

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.