«Батьки думали, що я це переросту». Вінничанка тримає вдома лисиць, змій та геконів

Діана Тарабан — кінологиня та власниця екзотичних тварин. Вінничанка з дитинства любить звірів і каже, що вони її розуміють. Тому зараз дівчина допомагає іншим людям поладнати зі своїми тваринами. Ми завітали до Діани, познайомились з її улюбленцями і дізнались, як це тримати вдома з десяток екзотичних тварин. 

Мріяла завести вовка

Діана живе в будинку в приватному секторі Вінниці. При вході у двір нас зустрічає французький бульдог Джек. Він би мав жити у вольєрі, але його місце зайняли лисиці. Їх у Діани зараз чотири, хоч було значно більше, адже дівчина пробувала займатись їхнім розведенням. Наразі у вольєрі поряд із будинком живуть лисиці Роксана, Спенсер, Камі та Хесс. 

Всі, крім найстаршої лисиці Роксани, дуже жваві та енергійні. Вони «перегукуються» між собою і ні хвилинки не стоять на місці. Чимось навіть нагадують цуценят, а не хижаків. 

Діана взяла кількасот грамів м’яса і випускала їх по черзі з вольєра для позування. Лисиці, щоб здобути ласий шматок, підстрибували на задні лапки і навіть крутились. Діана пояснює, що вони у неї ручні й цілком домашні. 

— Моя любов до хижих тварин розпочалась, коли мені було десь 15. Я дивилась різні ролики в інтернеті про те, як люди вдома тримають хижаків, і мріяла завести вовка, — розповідає Діана. — Батьки мені, звісно, не дозволили придбати цього хижака, аргументуючи тим, що йому щодня потрібно купувати багато м’яса. Тож я подумала, що лисиця — це маленький вовк, якому не потрібно багато м’яса, і почала більше про них дізнаватись. 

Свою першу лисичку Діана придбала за 200 гривень. Дівчина розповідає, як побачила оголошення від мисливців, що в одному селі неподалік Вінниці вони продавали лисенят. 

— Я вибрала її серцем з поміж інших лисенят. Брала кожну в руки, дивилась в очі і Роксана єдина глянула мені у відповідь, — пригадує Діана. — Кілька місяців у нас з лисицею була ідилія. Вона спала зі мною на ліжку, я її обіймала і цьомала в носик. А потім у тварини розпочався перехідний період, коли вона гризла все у хаті та ще й проявляла звірину агресію. Я була вся покусана.

Діана облаштувала клітку для лисиці і переселила її на вулицю. На вулиці ж їй було самотньо і тому вінничанка купила їй друга, Спенсера. Купила дівчина свого другого лиса вже на звірофермі, де розводять тварин на шуби. 

— Звірята з ферм дуже відрізняються від лісових. Це я зрозуміла навіть по тому, що Спенсер за всі шість років, які він у мене живе, вкусив лише кілька разів, — продовжує власниця тварин. — Тож коли у мене з’явилась ця пара, я вирішила розводити лисиць. У Роксани і Спенсера були цуценята змішаного окрасу і все було добре. Але потім я дійшла до висновку, що це не гуманно. Навіщо їх розводити, якщо можна рятувати? 

Діана вважає, якщо людина готова і хоче лисицю, то краще взяти її зі звіроферм, де їх вбивають. Вінничанка стерилізувала всіх своїх лисиць і більше не займається розведенням.

Сьогодні в Україні ціни на лисиць на звірофермах складають орієнтовно 5 000 гривень. Однак сам догляд за ними та харчування обходяться дорожче. Щодня, наприклад, лисиця з’їдає приблизно 300 грамів м’яса. Діана говорить, що навіть не хоче рахувати у скільки їй обходиться догляд за лисицями, каже, що кількість нулів у сумі буде лякаючою.

За деякий час дівчина вирішила викупити з ферми ще одну лисицю, так у неї й з'явилась мила руда Камі. Остання живе у окремому вольєрі, бо зооагресивна і ревнива. 

— Вона ревнує мене до всіх, — каже Діана. — Крім того, Камі дуже любить кусатися. Вони кусає всіх, хто заходить до неї у вольєр, крім мого хлопця та мами. Вона дуже активна і полюбляє гуляти на повідку. Іноді я одягаю їй намордник і ми йдемо у парк. Всі люди, звісно, звертають увагу. Але влітку я з нею не виходжу за межі двору, бо у лисиць влітку линька, і люди думають, що я мучаю тварин. І поки кожному поясниш, що тварина не замордована, а просто линяє, то вже й гуляти не хочеться. 

Ще через рік у Діани з’явилась Хесс — лисиця з унікальним окрасом, якого в Україні раніше не було. Цю лисицю привезли до Вінниці автобусом з-за кордону. Щоправда, окрім унікального окрасу, лисиця ще й має певні психічні порушення, про які Діана дізналась пізніше.

 — Як виявилось, у неї проблеми з нервовою системою. Вона дуже імпульсивна і зовсім не стресостійка, — каже Діана. — Через стрес у неї були напади самопогризання. Я чула, що таке трапляється на фермах, але не думала, що у хороших умовах таке станеться. В один день я прийшла додому, а вона лежить вся в крові і гризе себе. Це було жахливо і, на щастя, все добре закінчилось.  

Вінничанка каже, що такі відхилення генетичні, через неправильне схрещення на звірофермах, адже там тварин вирощують для хутра і не надто турбуються про психіку лисиць. 

«Лисиці розумні, але дуже імпульсивні»

За словами Діани, лисенята звикають до людей дуже швидко, якщо брати їх у віці місяць чи півтора, коли вони лише починають пізнавати світ. Дівчина наголошує, що необхідно знати, як знайомитися з лисицею і розуміти, що це все ж не собака.

— Любити, годувати і цьомати в носик, — ось і все, що потрібно, щоб виховати їх домашніми, — каже дівчина. — З самого дитинства потрібно звертатись до зоопсихологів і дізнаватись, як виробляти у лисиці стресостійкість. Це дуже специфічні тварини. Потрібно бути готовим, що вони будуть кричати вночі, постійно створювати метушню і потребувати прогулянок. Лисицям байдуже вольєр чи балкон. Їм важливо, щоб з ними гуляли і гралися. Але в квартирі від них все одно буде сильний запах. 

За словами Діани, виховувати слухняну лисицю можна лише завдяки позитивному підкріпленню. Якщо лисиця добре себе поводить, наприклад, це заохочують різними смаколиками чи іграми. Дівчина каже, якщо лисиці щось треба, то вона цього доб’ється. 

До того ж, ці тварини дуже рідко люблять тісний контакт з людиною. А коли їй цього зовсім не хочеться, то вони дуже різко це показують — можуть вкусити.

— Батьки мені неодноразово казали, щоб я віддала лисиць у зоопарк. Кажуть: «Навіщо воно тобі треба?». Вони чекали, що я це переросту, а зараз вже змирились, — каже Діана. — Я б хотіла завести б ще лисиць, різних окрасів. Хочу поїхати у Фінляндію і там придбати кілька. Проте поки утримуюсь від цієї ідеї, бо будую будинок під Києвом, а там вже буде більше простору, і я зможу створити зону для вигулу лисиць.  

Особливих конфліктів з сусідами через лисиць у Діани не було, хоча багатьом не подобається, що ці тварини активні вночі і буває, що починають галасувати.

— Ну, лисиці зазвичай кричать вдень, але якщо починають вночі, то когось запускаємо у «карцер», тобто клітку, — каже вінничанка. — Я намагаюсь не давати їм вночі кричати, щоб не заважали людям спати. 

Діана каже, що перед тим, як завести лисицю, варто десять разів подумати, адже доглядати за ними нелегко. Особливо, якщо вам «пощастить» з характером звіра. 

«Рептилії — ідеальні домашні тварини»

Згодом Діана почала виховувати не лише лисиць, а ще й змій та плямистих геконів. Мешкають вони у прозорих боксах в кімнаті дівчини. Наразі у вінничанки живе шість змій: чотири полоси і два удави. Всі ці змії не отруйні, але полози дуже жваві. 

— Змії атакують лише те, що можуть з’їсти, — каже Діана. — Хоча бувало таке, що змія мене кусала, коли була голодна.

Розповідає, що доглядати за зміями надзвичайно просто. В боксі у них має бути підігрів, у випадку Діани це — спеціальні термокилимки. Також зміям потрібна поїлка.

— Рептилії — ідеальні домашні тварини, — каже дівчина. — Вони зручні для утримання вдома. Ці тварини особливо підходять для тих, у кого важка робота, бо вони не потребують великих затрат власника: як фізичних, так і емоційних. 

— Єдине, що їх годувати потрібно замороженими щурами, яких у Вінниці не продають. Я замовляю їх із зоомагазинів столиці, — продовжує власниця. — Взагалі, змії мені з дитинства подобаються. Для мене потіскати на руках змію — це такий релакс, я відчуваю, що пізнаю дзен. Ці тварини, як не з цього світу. 

Купувати змій в Україні, за словами Діани, досить легко, можна замовити через інтернет і передати потягом. Провідницям вона іноді казала, що там ящірка, щоб не лякати їх. За полоза доведеться заплатити приблизно тисячу, а удави — коштують від півтори до п’яти-шести тисяч, залежно від окрасу. 

Своєю улюбленицею Діана називає удава, який наразі виріс на півтора метра. Дівчина чекає, коли він досягне своєї максимальної довжини — 2,5 метри. Також у неї є пара до цього удава, і в майбутньому вінничанка планує їх розводити. 

— Вислів «спокійний, як удав» справді правдивий, — каже дівчина. — Ці змії дуже ліниві і повільні. 

Поряд зі зміями, у сусідніх боксах, живуть еублефари або, як їх звичніше називають, гекони. Сьогодні їх у дівчини двоє — хлопчик та дівчинка. Самка спритна і не агресивна. Самець любить іноді вкусити на палець, але не до крові. 

— Гекони — дуже класні тварини, легко приручаються і є багато окрасів. Годувати їх потрібно живими тарганами, — продовжує Діана. — Особливого догляду їм не потрібно, але вони дуже крихкі, тому маленьким дітям я б не радила їх купувати. 

Найближчим часом дівчина ще планує купити пітона. Крім того, хоче придбати мавп, лемурів і мангустів. Діана мріє відкрити власний невеликий зоопарк з екзотичними тваринами. 

Читайте також:

Назвали найпопулярніші курорти серед українців. Куди вже можна поїхати?

Як вінницька інклюзивна пекарня Good Bread стала фіналісткою ресторанної премії «Сіль»

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.