Чому вінничани не відвідують театри та яке їх майбутнє? Поспілкувались з актрисою театру ляльок
- Вона дарує дітям радість і викликає хвилю живих емоцій.
- Актриса, що родом з Харкова, зараз працює у Вінницькому академічному театрі ляльок.
- Поговорили з нею про театри ляльок в Україні, їхнє майбутнє та майбутнє вінницького лялькового.
Дар'я Єрьоміна родом з міста Харків. З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну була вимушена покинути власний дім та приїхати у Вінницю. Як так трапилося, що саме наш театр став її наступним пунктом призначення?
— Потрапила на службу в театр торік, коли ми вимушено переїхали з Харкова і нас занесло таким чином у Вінницю. Ми робили виставу в рамках Херсонського фестивалю «Мельпомена Таврії», яка проходила у Вінницькому академічному музико-драматичному театрі імені Садовського, — розповідає дівчина. — Це була вистава за п'єсою харківського письменника Сергія Жадана. З режисером Харківського театру імені Шевченка — Олександр Ковшун, з його акторами, які теж виїхали. Вийшла така колаборація театрів: один актор з театру Садовського, актори з «Березіль» і актори з театру ляльок.
Працюючи разом, усі між собою перезнайомилися. І коли Дар'я зрозуміла, що на той момент немає можливості повернутися додому, пішла на прослуховування до Вінницького академічного обласного театру ляльок. Там її вже трохи знали і взяли на службу після кастингу.
З чого починала?
Дівчина навчалася у Харківському національний університет мистецтв імені Івана Котляревського. Та чому саме театр ляльок та мистецька сфера діяльності були обрані актрисою? Дар'я розповідає, що вона з дитинства була артистичною і хотіла виступати, мріяла бути співачкою.
— Мені ставили драбину, я брала псевдо мікрофон і при будь-якій нагоді співала мамі або її друзям, — з усмішкою пригадує Дар'я. — А от театром ляльок я повноцінно зацікавилася у школі. Моя однокласниця запросила мене і ще двох подруг доєднатися до лялькового гуртка. Це був 5-й клас, а я його відвідувала аж по 10-й. Мої подруги через певний час перестали ходити, а от я ні. Мене тоді це дуже зацікавило, тому можна сказати, що це і були перші натяки на майбутню професію.
Після школи дівчина знала точно, що піде до театрального вузу. Вона мріяла потрапити на спеціальність актор драми і кіно, та мати майбутньої актриси, яка на той момент працювала в Харківському театрі драми, сказала: «Даша, давай будемо реалістами, в тебе зріст 155 сантиметрів, тебе ніхто не візьми з такими параметрами в драматичні актриси...».
— Коли я не поступила, гримала дверима, плакала, кричала, що більше не повернусь туди ніколи, але вже з наступного року знову спробувала свої сили й усе вийшло, — каже актриса.
Сьогодні Дар'я говорить: добре, що так сталося, бо знайшла своїх людей, з якими успішно навчилась разом.
Про вимоги до акторів
Запитали Дар'ю про те, від чого залежить майбутнє людини, яка хоче працювати у цій сфері.
— Це в більшості залежить від режисера. Є різні типажі, які потрібні у будь-якому театрі. Тобто є вистава і ти знаєш: от ця актриса чи актор зможуть відіграти ці емоції, цей характер і її не потрібно буде підганяти під ту чи іншу роль, — пояснює актриса. — Але із загальних вимог приділяють увагу вимові та гарно поставленому голосу. Це, звісно, можна усе буде вивчати й практикувати, бо якщо у вас з цим є труднощі, то просто необхідно приділити цьому більше часу. Та якщо тут проблема у дефекті вимови, то це вже, як кажуть, «профнепридатний». Хоча на справді я знаю багатьох людей, які мають проблеми або дефекти та з усім тим успішно працюють акторами.
Дар'я Єрьоміна у такому випадку радить не ставити на собі хрест, а практикуватися, робити різні вправи як самому, так і з логопедом.
Ще серед вимог актриса назвала характер. Має значення, як людина реагує на стрес, на зауваження, чи вона активна і гнучка, бо обставини можуть бути різні. І в театрі, як і в будь-якій сфері, цінується гнучка особистість.
Різниця театрального життя у Вінниці та Харкові
Оскільки Дар'я мала досвід роботи актрисою у Харкові та Вінниці, вона змогла побачити різницю. І головним її спостереженням стало те, що у нас не так зацікавленні театром в цілому.
— Тобто у Вінниці немає ніякого майданчика для аматорських театрів. Не знаю, чому так, можливо в цьому просто ніхто не зацікавлений або ніде це зробити, бо по суті у театрів Вінниці тут немає конкуренції, — каже актриса. — Особливо відчутнім для мене це стало у порівнянні з Харковом, тому що у нас неймовірно висока конкуренція. Там усі й весь час намагаються придумати щось круте, щось нове, щось цікавіше, аби виділити себе серед інших. І саме конкуренція найчастіше дає поштовх до розвитку.
Для розуміння масштабу конкуренції у театральному житті Харкова Дар'я навела приклад, що лише в Будинку актора налічувалося близько 50-ти аматорських театрів. І на додачу було ще близько десятка державних мистецьких просторів.
Також за словами Дар'ї те, у Харкові молодь дуже любить дивитися вистави, а от у Вінниці в цьому не зацікавленні. Вона гадає, що це через відсутність вибору. Немає в нашому місті особливо багато театрів, які могли б дати щось унікальне, чимось зацікавити сучасну молодь.
Театр під час війни
Широкомасштабна війна зупинила роботу театрів певних регіонів, і багатьом акторам з міст, де ведуться активні бойові дії або відбуваються постійні ворожі обстріли, дуже важко продовжувати свою роботу. Тому більшість, як і Дар'я були вимушені покинути свої домівки й шукати працевлаштування у більш-менш мирних містах.
— Я гадаю, що театри ніколи не зникнуть. Це класика, а класика безсмертна. Все одно будуть люди, які любитимуть відвідувати живі вистави у театрі, і вони ж будуть прищеплювати любов до мистецтва своїм дітям, — вважає актриса. — Та й актори не дадуть зникнути їм. Будуть робити усе можливе, аби це ремесло продовжувало своє існування і ще й розвивалося.
Те, що у Вінниці, як каже Дар'я Єрьоміна, театр функціонує — досить добре, і тут справді єдиною проблемою вона бачить відсутність глядача. Вона зауважила, що тут варто просто приділити увагу популяризації цьому мистецтву, використовуючи рекламу та соціальні мережі.
— Батькам також варто пробувати прищеплювати любов до цього. Хоча, я їх розумію, іноді у свій вихідний день не хочеться кудись їхати, а дитині простіше увімкнути мультфільм, — говорить актриса. — Та все одно живі вистави мають набагато кращий вплив на дітей. Зараз в нас є вистави як ранкові, так і денні. А з новим сезоном (почнеться у вересні) ми робитимемо вистави ще й для підлітків.
Ідея залучити підлітків до мистецтва, культури та театру пропрацьовувалася в ляльковому, і тут тепер робитимуть вистави на теми творів зі шкільних програм. Якщо учень не бажає читати твір, він може прийти й переглянути його в ляльковому театрі.
— Взагалі, я гадаю, що театр завжди мав конкурентів. А на сьогодні у нашому випадку — це війна, та розвиток комп'ютерних технологій. Та увесь час театр розвивається, придумуються нові форми, та тенденції. Звісно, якщо нічого не роботи, то він зникне, але на сьогодні я можу сказати, що він був, є і буде, — говорить актриса.
Як міняється театр ляльок у Вінниці?
А яке майбутнє Вінницького академічного обласного театру ляльок? Що чекає на нього? Не могли не поцікавитись у Дар'ї про її думку.
— Зараз відбуваються зміни. У нас нещодавно директоркою театру стала Тетяна Побережна. Вона дуже хоче, щоб ми розвивали театр, робили рекламу, от будемо робити виставами для підлітків. І гадаю, ще зробимо багато. Бо в нас постійно приходять нові люди, от спойлер невеличкий: з нового сезону в нас буде поповнення, — ділиться приємною новиною актриса.
Дівчина відзначила, що сама будівля театру їй подобається. Нове приміщення зроблене для дітей так, щоб вони почували себе максимально комфортно, для прикладу: є крісла, які регулюються під зріст дітей, що дозволяє їм розміститись якомога зручніше і насолодитися виставою у повній мірі.
— Мені є з чим порівняти. Я їздила на прослуховування по багатьох театрах України й можу сказати, що є такі приміщення, що як то кажуть «обняти та плакати». А от у нас дуже затишна зала, є повний контроль температури, для дітей це ж дуже чуттєво, — розповідає актриса. — В нас справді помітно, що театр розвивається і планує рухатися далі, тому цілком вірогідно, що в нього буде щасливе майбутнє.
Вистави, де можна побачити талант Дар'ї
Наостанок просимо Дар'ю розповісти про своїх героїв, яких вона вже встигла зіграти за цей рік у театрі. Йдеться про п'ять ролей та різний досвід. Отож актриса грає Грачиху у виставі «Річкова фея Агайя», Зайку в «Червоній шапочці», Сестрицю Жаворту в «Попелюшці», Макаку Машу в «Таємничий Гіпопотам» і має ролі в масовці.
— Всі мої персонажі по-своєму класні, от ніби Жаворта — це негативний персонаж, але мені подобаються такі ролі, знаходити в них якісь хороші риси. Або Зайчик, він мені теж дуже подобається, в нас з ним спільна риса, ми обоє дуже боримося за справедливість, я не люблю, коли когось ображають, — зі захопленням розповідає Дар'я. — А ще Грачиха в мене класна, сама лялька — це маріонетка вже, вона більше як мама, як викладач, професор, вона піклується, оберігає. І я, як-не-як, працюю з дітьми, то несвідомо у мене теж з'явилися ці риси. І ще хочу згадати про персонажа Собачку у виставі «Ведмежатко Рім-Тім-Ті», за сюжетом він безхатько і якоюсь мірою це перекликається зараз зі мною. Ну і ще я завжди хотіла всіх тварин принести додому. У одній зі сцен, коли персонаж думає, а забрати чи ні, то діти завжди кричать: «Забирай». Це чомусь так приємно і так воно відгукуються у мене в душі!
Актриса зізнається, що усі її ролі чимось їй імпонують, і навіть поділилася секретом, що з кожною своєю лялькою говорить.
— Це можливо для когось є дивним, але коли ти ставишся до неї, як до живої, вона починає бути більш слухняна, дає тобі показати її якнайкраще. Ти просто починаєш її відчувати, якщо тобі не буде подобатись твій персонаж, ти просто не зможеш грати й донести глядачу суть, — каже Дар'я Єрьоміна.
Репертуар театру можна переглянути тут.
Чи знайомі ви з цими персонажами і яка ваша улюблена вистава у Вінницькому театрі ляльок? Та що взагалі ви думаєте про майбутнє нашого театру? Напишіть у коментарях.
Читайте також:
Вони просто хотіли бути корисними для армії: історія волонтерства Центру реабілітації «Гармонія»
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
