Головним подарунком до Нового Року для дітей родини Боженків стало те, що повернувся з полону їх тато. Мрія здійснилася. Цей Новий Рік сім’я зустрічала в повному складі.
Напередодні Нового Року, 28 грудня Вінниця зустріла командира військової частини №3008 Анатолія Боженка. Вінницькі бійці з 32 блокпосту, що дислокувався на Бахмутській трасі, разом з якими воював в АТО комбат, прийшли обняти свого командира. Адже 14 жовтня саме їх він поспішав виручати, коли БТР, в якому він їхав обстріляли терористи. Машина запалала, але комбат та ще кілька бійців встигли вибратися з вогню. Вони почали чекати підмогу. Підмоги не було до вечора. Бійці лежали та стікали кров’ю.
Як розповіли згодом журналістам, представники ОБСЄ коли проїжджали коло поранених та на прощання їх тільки перехрестили. Бійці залишилися лежати під відкритим небом. Пізно ввечері їх забрали бойовики.
Пораненого комбата привезли до Луганська у лікарню. Там лікарі його повернули до життя. Комбату зробили кілька операцій з пересадки шкіри. Під час обстрілу Анатолій Боженко отримав контузію. Контузія й досі дає про себе знати – чоловік недочуває та погано бачить.
Комбат потрапив у полон до ЛНР. Його кинули до підвалу. Він почав чекати визволення. Приїжджали військові Збройних Сил України, але вони, за словами Боженка шукали тільки когось конкретного.
Сталося так, що комбата Боженка разом з харківським журналістом визволили волонтери. На українській території вінничанин подзвонив дружині. Дружина той же час поїхала до нього на зустріч до Старобельцево.
Через півтори доби вони дісталися до Вінниці. Діти загадали бажання на Новий Рік, щоб повернувся їх татко з полону. Напевно їх бажання було настільки сильним, що воно просто не змогло не здійснитися.