Батальйон «Вінниця» на Сході в авторитеті

Батальйон «Вінниця» на Сході в авторитеті
- На Сході міліція і армія зливаються. Нас люди вважали за військових, бо ми носимо камуфляжну форму з символікою української держави, - каже комбат „Вінниця” Руслан Мороз (у центрі)
Нова міліція. Що бійців очолюваного ним спецпідрозділу поважають східняки, говорить Руслан Мороз. А про себе самого він чув від тамтешніх чиновників «комбат дерзкий, но справедливый». Батальйон «Вінниця» п’ятий місяць служить в Попасному Луганської області

Він не терпить, що бійців його батальйону рівняють з міліціонерами патрульно-постової служби. Для чого тоді, каже, назвали їх спецпризначенцями. Руслан Мороз, який прийшов у міліцію із самооборони, не пустив би своїх хлопців під обласну раду, якби 6 грудня був у Вінниці, а не в зоні АТО.

Повернувся в рамках ротації комбат з частиною батальйону «Вінниця» минулого тижня. Його підрозділ служить з липня на Луганщині, в місті Попасна. Там зараз його заступник із іншою частиною бійців. Патрулюють місто, ловлять наркоманів, шукають зброю, підсилюють сусідні блокпости і ходять у розвідку на територію ополченців. «Вінниця» працює на першій лінії вогню та оборони і допомагає місцевому населенню після обстрілів. А по Попасній постійно луплять з важкої артилерії.

- У місті кожний день були жертви. Люди ховаються в підвалах. Тижнями не виходять, - каже Руслан Мороз. - Мої хлопці знають місця на своїх маршрутах патрулювання, де можна укритися. Після обстрілу вони надають допомогу людям. Якщо влучило в будівлю, повинні оглянути, чи немає поруч нерозірваних мін чи снарядів. Якщо є, огородити територію і викликати саперів. Таке не раз було, що транспортували поранених.

Підлеглі комбата Мороза мають значно кращий побут від вояків, які сидять в траншеях. Сам він називає умови служби своїх бійців і армійців різними вимірами.
Батальйон «Вінниця» зайняв у Попасній школу музичних мистецтв. Засклив вікна, відремонтував опалення і відновив світло, а в сусідній будівлі – полагодив плити, щоб місцеві кухарі готували для охоронців правопорядку з Вінниччини обіди і вечері з наданих ними продуктів.

Зарплату годувальникам вінничан платить тамтешня мерія. Сама зголосилася й гарантувала: люди в камуфляжах і з автоматами, які утримують лад в їхньому райцентрі, щодня матимуть воду і хліб.



- У нас усе було в шоколаді. Нормальні умови. І ми були в авторитеті, - жартує комбат. - Тобто повага до нас була. І місцеві керівники сказали: „комбат дерзкий, но справедливый”, тобто відповідає за свої слова. Ми завоювали повагу і особливо, чим були задоволені, що не було там над нами 35 начальників, кожний з яких гне свою лінію.

„Ми всі прийшли з вулиці”
Коли формували «Вінницю» (набирали добровольців, які мали хоча б якийсь досвід військової служби), командир сумнівався, що після п’ятиденного навчання хлопці будуть готові їхати на Схід. А планувався батальйон, як початок нової міліції, оновленої патріотами, які дійсно хочуть служити.  

- Така була ідея - змінити міліцію в кращу сторону, - говорить комбат. – В батальйоні більшість таких, що місяцями, а то й роками, не могли потрапити до міліції. По критеріях не підходили. Дещо різкі. Усі різні. Але зараз скажу, що абсолютно кожен адекватний, хоч я спершу мав сумніви. Зібрали ж людей, яким завтра тримати зброю в руках, а вони в конфліктних ситуаціях неперевірені. Ніхто випробування тут не пройшов, до того, як іти на фронт. Звичайно, в мене, як у командира, були побоювання, чи не почне хто від паніки в різні сторони шмаляти... І я людина, яка ще вчора була цивільною, до кожного мав придивитися. Не тут, а в зоні антитерористичної операції.  

- Ми всі прийшли з вулиці, - продовжує Руслан Мороз. - Були деякі нюанси. Але вони для такої ситуації нормальні. Коли тут ти формально командир батальйону, то там – ще не командир, бо не залужив довіри. Хлопці ж один крутіший другого, один сильніший від іншого. Конкуренція була. І щоб цей спортивний інтерес не погубив, треба було втримати рівновагу між ними. Створювалися групи в батальйоні, кістяки і кожний хотів зайняти лідируючу позицію. Доводилися не давати їм волю, глушити дуже часто. І остання ротація, третя, - це парадокс. Жодного зальоту. Хто до нас не приїжджав, усі дивувалися, наскільки в нас все було адекватно.

Були безшабашні
А в липні комбат-самооборонівець поїхав на Схід один з сотнею бійців-новобранців. З ними не відправили куратора.  

- Пізніше я зрозумів, що це навіть непогано, - каже Руслан Мороз. - Сам побудував стратегію, графік і режим роботи, який нам зручний. І реально ми були скрізь. Не виключаю, що якби було з нами керівництво з обласного управління, то частину роботи ми б не зробили. В якійсь мірі були безшабашні. Без особливих обмежень. Нас скрізь тягнуло. Ми скрізь повинні були все зробити.

Найстрашніша ніч комбата Мороза
- Це було ще в першому заїзді. Ми надавали допомогу 19 блокпосту, не знаючи, що він офіційно визнаний першою лінією оборони. Колишні десантники і розвідники виконували окремі задачі з нацгвардійцями - засідки, розвідки. Я тримав біля себе вночі дві радіостанції, нашу і цифрову, й чув, як Нацгвардія між собою спілкується. Командир групи з блокпосту попросив підтримки. Вони потрапили в засідку, почався обстріл з тяжкої зброї. Я почув: „Ми їдемо в БТРі, і батальйон „Вінниця” з нами”... Обстріл тривав більше двох годин. Хлопцям не могли забезпечити відхід. А потім радіозв’язок просто обірвався. Зв’язку не було до ранку. Там було четверо наших хлопців. Слава Богу, на ранок вони з’явилися. Неушкоджені. Але психологічний стрес був, бо вони чули, як попадали гранати по БТРу і поруч вибухало, БТРом хитало не по-дитячому. Вони не вірили, що вціліють.


Серед інших завдань, батальйон “Вінниця” боровся із беззаконням. Командир каже, що в Попасному та сусідніх містечках кожний третій носить у кишенях коноплю й не боїться „спалитися”. Звідки травка? Затримані казали, що з Росії.

- З компанії із 14 хлопців, які стояли й курили за 400 метрів від райвідділу, лишень у трьох не було в кишенях трави. Там наркотики дуже поширені. Курять скрізь - на вулиці, в барах. Є ще нам над чим працювати, - говорить командир батальйону „Вінниця”.  

Чи бачив він „поліцію ЛНР”? Каже, не доводилося. Руслан Мороз категорично таких не визнає і повпливав, щоб з органів звільнили офіцера і старшину з Попасної, які мали необережність при ньому висловити прихильність до ополченців.

- Людина, яка присягнула на вірність народу України, носить форму і користується привілеями і пільгами, які б вони не були, в принципі не має права говорити, що голосувала б за ЛНР, - говорить Руслан Мороз. – Вони були звільнені у найкоротші строки.

Зараз тренуватися ніде
На питання, чи здатні бійці батальйону „Вінниця” стати новою міліцією, їхній командир відповідає ствердно.

– Але деякі керівники намагаються нас зрівняти з основною масою. Зі спецпідрозділу, який прийшов воювати і захищати людей, з нас планово роблять патрульно-постову службу, - говорить командир. - Нам ніде відпрацювати військову тактику. Нам взагалі не дають можливості тренуватися. А місто Попасне - на першій лінії вогню і оборони, і щоб хлопці поверталися звідти неушкодженими, по максимуму виконували завдання, нам потрібні тренування. Ми зараз реально на вулиці.

Руслан Мороз розповів, що батальйону виділили напівпідвальне приміщення в райвідділі на Ленінградській, почали там ремонт, але він зупинився – не фінансується. Зараз комбат шукає допомоги в людей бізнесу і волонтерів. Ще каже – його принципову позицію щодо забезпечення бійців не сприймають в обласному управлінні міліції.   

- Я не відпускаю людей в патруль, якщо вони не забезпечені зимовим одягом. Ви призвали нас, то чому ми маємо самі собі купувати одяг? Що поганого, якщо я турбуюся, щоб хлопцям дали те, що повинні? Не всі згодні з моїм підходом до роботи, але я буду дотримуватися свого бачення.



„Не збираюся грати в політичних іграх”
- Мій підрозділ використали всліпу і абсолютно несправедливо, коли 6 грудня під обласною радою поставили на першу лінію перед людьми. Мене тоді у Вінниці не було. Якби був, цього б не сталося, - каже комбат “Вінниці” Руслан Мороз. - Для чого було нас змішувати з іншими підрозділами, які мають достатньо прикру репутацію? Я сам, будучи бійцем самооборони, неодноразово був присутній на сесіях. І тоді людям, які бажали бути там, мали дати це право. Не дали. Перешкоджали конституційному праву заходами фізичного впливу. Треба було стати обличчям до людей й вести перемовини з активістами, які намагаються чогось добитися. Їхні вимоги і бажання законні й абсолютно справедливі. Я буду їх підтримувати. Ні, я не збираюся повертатися зброєю до своїх колег, працівників УМВС. Але народу, який стоїть зі своїми законними вимогами, однозначно перешкоджати не буду. Щоб я зробив, якби був там? Говорив би з керівниками громадських організацій, які привели людей. Якщо ж група людей захоче штурмувати управлінні міліції, однозначно, ми станемо на захист. Там зброя, документи. Зрозуміло, треба тримати вхід. Це не обговорюється. А під обласною радою, прокуратурою чи судом, вибачте, треба спочатку розібратися, в чому полягає вимога людей, і в чому наш фізичний вплив полягає. Просто охороняти порядок, щоб люди один одного не травмували, – це одне. А стати барикадою і тиснути, віджимати – зовсім інше. Я цього не розумію.
 

Відео дня

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (24)
  • Лис Микита

    Всем, у кого напрочь отшибло память, напомню, что карательную операцию в Хатыни провел украинский 118-й карательный батальон, который был сформирован в июне 1942 года в районе Киева в основном из жителей западных областей Украины и военнопленных Красной Армии, попавших в Киевский котел. Командовал батальоном бывший польский майор Смовский, начальник штаба - бывший старший лейтенант Красной Армии Григорий Васюра, командир взвода — бывший лейтенант Красной Армии Василий Мелешко.
  • Анонім

    с Новым наступающим.
  • Олександр

    Що робить батальйон територіальної оборони ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ на Сході? Зрадники Вінницької області?
  • Шейнов Влад

    Общался как-то с доблестными "правоохоронцами",когда они патрулировали город.Хамье.Их даже не научили представляться и удостоверение предьявлять.

Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Вінниці за сьогодні
08:17 Сьогодні відзначають День фокусника. Історія, заборони та прикмети 29 березня 21:11 В Україні планують закрити майже всі сільські школи 20:17 У Козятині чоловік осквернив Меморіал полеглим воїнам 19:46 Під час спільного застілля донька побила батька сокирою Від читача 00:11 Учні з Вінниці здобули призове місце на Таборі підприємництва у Львові 19:15 Екстремальна їзда на даху Range Rover: як поліція покарала «каскадерів» photo_camera 18:27 «Патрульний мало не зашпортнувся з TruСАМ у руках». За що поліцейські покарали подружжя військових офіцерів? 18:21 До яких лікарів можна звернутися без електронного направлення? 17:58 Зібрали 66 тисяч гривень на ЗСУ. В техколеджі відбувся благодійний бал в стилі 60 – 70 років photo_camera 17:23 Родинам полеглих військових у Вінниці вручили державні нагороди, присвоєні захисникам посмертно photo_camera 16:46 ТОП 3 ідеї, як відсвяткувати день народження сучасного підлітка у Вінниці (партнерський проєкт) 16:19 Сьогодні у Вінниці завершують опалювальний сезон 15:30 Що таке шале? Про затишні будиночки на природі та хто їх будує (Новини компаній) 15:21 З палаючої квартири на вулиці Дачній у Вінниці врятували чоловіка 15:15 Власна справа від 100 тисяч гривень: який готовий бізнес можна придбати у Вінниці photo_camera 14:24 Чемпіон підняв гирю 220 разів. В області визначили найкращих спортсменів серед аграріїв 14:14 У лабораторії виготовляли кілограм амфетаміну на місяць і збували через мережу клієнтів у Вінниці play_circle_filled photo_camera 13:20 Напівфабрикати: шкода чи користь? (партнерський проєкт) 13:16 Внаслідок масштабного обстрілу 22 березня пошкоджені всі енергоблоки на Ладижинській ТЕС 12:57 Чому «Долина» має забрати водомати з Вінниці? Отримали пояснення від мерії
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Ваші відгуки про послуги у Вінниці Ваші відгуки про послуги у Вінниці
keyboard_arrow_up