Інвалідність забрали — через суд повернули: хто і як із вінницьких посадовців відновлює групи?

• Після скандалу з керівництвом МСЕК в Україні стартувала реформа, яка фактично призвела до ліквідації цієї установи.
• У 2024 році уряд запровадив новий порядок перевірки та скасування рішень про інвалідність, що спричинило масові перегляди висновків.
• Багато з тих, кому скасували групи, почали позиватися до суду. Це і звичайні громадяниі, і посадовці, зокрема з Вінниччини.
• Хто саме судиться і чому вони виграють у судах? Дізналися.

Після великого скандалу з колишньою очільницею Хмельницької обласної МСЕК Тетяною Крупою, у якої під час обшуків знайшли майже шість мільйонів доларів США у шафах, шухлядах і нішах квартири, при офіційній зарплаті за 2023 рік понад 660 тисяч гривень, в Україні розпочалася масштабна реформа цієї системи.

Вона фактично призвела до ліквідації МСЕК як структури. Під удар потрапили не лише ті, хто встановлював групи інвалідності, а й ті, хто їх отримував.

Ще у 2024 році в Україні скасували 4106 фіктивних висновків про інвалідність. Крім того, у листопаді 2024 року уряд ухвалив постанову №1338, якою визначив порядок та підстави для перегляду і скасування інвалідності, зокрема за зверненнями правоохоронних органів.

Проте, нині в судах можна побачити значну кількість позовів до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України», у яких громадяни оскаржують рішення про скасування або перегляд груп інвалідності.

У Вінницькому регіоні майже всі такі справи розглядає Вінницький окружний адміністративний суд. Як виявилося, серед тих, хто оскаржує скасування груп інвалідності, є й чимало посадовців.

Ми проаналізували наявні судові справи до вказаної державної установи та визначили посадовців вінницьких структур, які фігурують у них і дізналися у чому проблема того, що рішення можна так легко оскаржити.

Хто повертає собі групи інвалідності?

Керівництво ОВА, інспекторка податкової та депутат

До прикладу, наразі суд прийняв позов від Сергія Здітовецького, який є заступником голови Вінницької ОВА.

Згідно з деклараціями 55-річного посадовця, він отримує пенсію щонайменше з 2015 року. За цей час його виплати зросли з 44 тисяч гривень до майже 100 тисяч у 2024 році. А у 2025 році він отримав лише 64 тисячі гривень.

У жовтні 2025 року суд відкрив провадження за позовом щодо скасування рішення, яким його позбавили другої групи інвалідності, яку він мав ще з жовтня 2021 року, а відповідно і пенсійних виплат.

У січні з’явилася ще одна ухвала у цій справі. Після повторного автоматизованого розподілу її передали іншій судді, яка вирішила розпочати розгляд спочатку.

Серед тих, хто подав позов проти скасування своєї інвалідності, є й головна державна інспекторка Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області Тетяна Бутова.

Їй також скасували другу групу інвалідності. У 2025 році вона отримала пенсійні виплати в сумі майже 76 тисяч гривень. У 2024 та 2023 роках її виплати становили 126 тисяч і 117 тисяч гривень на рік відповідно. Цікаво, що до цього вона працювала у Вінницькій митниці, як і багато інших посадовців, про яких ми розповімо далі.

Водночас Тетяні Бутовій все ж встановили третю групу інвалідності на рік. З ухвали, в якій суд прийняв її позов, дізналися, що рішення ухвалили після перевірки, яка була ініційована матеріалами ДБР.

Наразі ситуація у цій справі така ж, як і у справі Здітовецького — у березні цього року її передали іншому судді.

Олександр Жарук, який є депутатом Жмеринської міської ради та заступником начальника філії «Енергоремтранс» акціонерного товариства «Українська залізниця», також оскаржував скасування йому третьої групи інвалідності, яку йому повторно встановили у 2023 році.

У 2025 році в декларації він вказав, що отримав пенсійні виплати на суму трохи більше як 42 тисячі гривень.

Втім, це рішення вже було скасоване судом через порушення процедури: Жарука не повідомили про засідання, на якому мали ухвалювати рішення про скасування інвалідності, і не надали йому можливості взяти в ньому участь. 

Працівники Вінницької митниці

Окремо багато посадовців виявили серед працівників Вінницької митниці. До прикладу, скасування другої групи інвалідності, яка була встановлена довічно з 2017 року, оскаржує Анатолій Завальнюк. Він є головним державним інспектором у Вінницькій митниці.

Як йдеться в ухвалі, у 2025 році його пенсія різко зменшилась, і з’ясувалося, що інвалідність було скасовано, а натомість встановлено третю групу на один рік. І все це — без його участі. 

Згідно з декларацією посадовця він отримав 26 тисяч гривень пенсії за минулий рік. У 2024 році вона була майже 92 з половиною тисячі гривень.

У листопаді 2025 року його позов прийняли до розгляду.

Інший працівник Вінницької митниці Дмитро Абдурашитов є завідувачем сектору внутрішнього контролю.

Йому також було встановлено другу групу інвалідності безстроково — у 2019 році. У декларації за 2025 рік він вказав, що отримав 82 тисячі гривень пенсії, тоді як у 2024 році ця сума була більшою — майже 130 тисяч гривень.

Зменшення виплат у 2025 році, ймовірно, пов’язане з тим, що спеціальний центр МОЗ так само, як і в інших випадках, провів перевірку та скасував це рішення, пославшись на те, що він нібито не з’явився на повторне обстеження.

Водночас, як встановив суд, таке рішення було ухвалене в межах розслідування ДБР, однак скасоване через те, що Абдурашитова не повідомили належним чином про проведення перевірки.

Аналогічна ситуація із завідувачем сектору сприяння захисту прав інтелектуальної власності у Вінницькій митниці Ігорем Борачуком. Йому також було скасовано другу групу інвалідності, яку він отримав безстроково у 2021 році.

У деклараціях митника зазначено, що він отримував пенсійні виплати: у 2025 році йому нарахували понад 65 тисяч гривень за рік, а у 2024 році — понад 102 тисячі гривень.

У цій справі суд знову став на бік позивача, оскільки чоловік отримав повідомлення про виклик із запізненням і не в офіційний спосіб.

Водночас у цьому випадку є певна відмінність. У наведених вище історіях, коли МСЕК подавала апеляцію, провадження не відкривали. Натомість у справі Ігоря Борачука суд таки відкрив провадження у березні. Тож майбутнє його групи інвалідності ще залежитиме від рішення апеляції.

Заступник керівника Держгеокадастру

Так само апеляційну скаргу прийняли після того, як окружний суд скасував рішення щодо позбавлення другої групи інвалідності заступника начальника Держгеокадастру у Вінницькій області Романа Плугового. Він отримав її безстроково у 2021 році.

У його декларації також зазначена пенсія. Зокрема, у 2024 році вона становила майже 70 тисяч гривень за рік. Хоча, у 2025 році він її вже не отримував.

Йому, як і багатьом іншим, інвалідність було змінено на третю групу строком на один рік.

Проте чоловік оскаржив це рішення в суді, вказуючи, що перевірка була проведена з грубими порушеннями процедури — зокрема, його не повідомили про дату, час і місце проведення оцінювання. У результаті і в цьому випадку суд став на бік позивача.

У чому проблема скасування інвалідностей?

Як бачимо, попри те, що Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України» перевіряє встановлені групи в межах кримінальних проваджень, ці дії призвели до значної кількості судових оскаржень. І варто визнати — не безпідставних.

У всіх ухвалах та рішеннях йдеться про два ключові факти. Перша - це те, що інвалідність була скасована в межах кримінальних проваджень ДБР. У судах державна установа посилається на листи ДБР. Однак, як зазначається, це не є належною підставою для скасування — нею може бути лише постанова слідчого, прокурора або ухвала суду. 

А якщо все ж перегляд відбувся відповідно до постанови чи ухвали, то є ще інший фактор, який дозволяє оскаржувати рішення. Мова про спосіб повідомлення про перегляд групи інвалідності. У всіх наведених випадках особи не були повідомлені належним чином. Тому суд ставав на бік позивачів.

І хоча в матеріалі ми зосередилися на справах посадовців різних структур, під час аналізу десятків позовів журналістка «20 хвилин» виявила серед позивачів також чимало звичайних громадян. Тобто механізм перегляду інвалідності однаково зачепив як посадовців, так і інших людей.

Таким чином, попри враження масового скасування інвалідностей, у багатьох випадках такі рішення ухвалювалися з порушенням процедури, що й дозволяє успішно оскаржувати їх у судах.

 

 

Читайте також:

Суд визнав Янчак винною у недостовірному декларуванні: яке покарання отримала ексзаступниця ТЦК?

У доньки елітне житло в Києві та дарована комерція у Вінниці… Що відомо про статки сім’ї Соколового?

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.