Чи є реальним чіпування вінничан з використанням технології 5G?

Британці протестують проти 5G через інший фейк: технологія мобільного зв'язку сприяє поширенню коронавірусу

Олександр Човган, заслужений журналіст України, RIA
Павло Кулаков, доктор технічних наук, професор

Спочатку трохи загальних відомостей і математики з фізикою. Сучасні системи радіочастотної ідентифікації (RFID — Radio Frequency Identification System) широко використовуються для ідентифікації товарів, автомобілів, інших об’єктів, для реалізації систем доступу, а також для ідентифікації тварин. Іноді, з метою ідентифікації тварин, ідентифікаційну мітку вживляють під шкіру (умовно можна називати це чіпуванням). Безумовно, існує технічна можливість вживити ідентифікаційну мітку під шкіру людині.

Будь-яка система радіочастотної ідентифікації має три основних складових частини: зчитувач транспондерів, транспондери (які ще називають ідентифікаційними мітками або тегами, але конспірологи називають їх чіпами), радіоінтерфейс для забезпечення обміну даними між зчитувачем та транспондером.

До складу зчитувача входить мікроконтролер з відповідним програмним забезпеченням, та трансивер (прийомо-передавач), на основі якого реалізується апаратне забезпечення радіоінтерфейсу.

Параметри та конструкція транспондерів регулюються міжнародними стандартами, використовуються як активні, так і пасивні транспондери. Активні транспондери мають у своєму складі  автономне джерело живлення (гальванічну батарею), завдяки чому досягається велика відстань ідентифікації (десятки метрів) і можливість інтеграції з іншими технічними засобами. Основним недоліком активних транспондерів є необхідність періодичної заміни елементів живлення, внаслідок чого значно ускладнюється експлуатація системи ідентифікації. Не будемо розглядати можливість чіпування людей за допомогою активних транспондерів, тому як непомітно «вставити» в людину батарею навіть невеликого розміру, а потім періодично її змінювати, принципово неможливо.

 Функціонування пасивних транспондерів (у них відсутнє автономне джерело живлення) здійснюється за рахунок енергії змінного електромагнітного поля, яке утворюється зчитувачем. Рівень цієї енергії повинен мати таку величину, щоб забезпечити короткочасне живлення електронних компонентів транспондера (протягом часу обміну даними). На практиці, відстань ідентифікації при використанні таких транспондерів, знаходиться в межах від одиниць до десятків сантиметрів. 

На рисунку нижче наведено узагальнену структурну схему системи радіочастотної ідентифікації на основі пасивних транспондерів.

Мікроконтролер у наведеній схемі забезпечує передачу даних про результат ідентифікації до зовнішніх пристроїв, забезпечує управління трансивером, здійснює необхідні перетворення коду транспондера, отриманого від трансивера, контролює достовірність даних. Для ідентифікації найбільш ефективними є транспондери і трансивери з рамковими антенами. Ці антени є складовою частиною коливальних контурів, що налаштовані на однакову резонансну частоту.

Конструктивно, пасивні транспондери являють собою монолітні герметичні вироби [6], які закріплюються на об’єкті, який треба ідентифікувати, всередині них знаходиться котушка індуктивності, яка виконує функцію рамкової антени, пасивні та активні елементи, мікроконтролер. В пам’ять мікроконтролера транспондера у процесі його виробництва записується унікальний код.

Пасивні транспондери працюють за рахунок енергії електромагнітного поля, що надходить від зчитувача транспондера коли транспондер знаходиться у його робочій зоні. Рівень цієї енергії повинен мати достатню величину для забезпечення живлення електронних компонентів транспондера та передачу даних від транспондера до зчитувача.

Транспондер генерує у відповідь на запит зчитувача власний пакет даних з цифровим кодом. Цей пакет надсилається радіопередавачем транспондера за допомогою його антени, тобто у пасивному транспондері одна і та сама антена використовується як для отримання енергії, так і для передачі даних до зчитувача. 

У зчитувачі також одна і та сама антена використовується для передачі енергії до транспондера та отримання від нього даних. При наближенні транспондера до зчитувача утворюється система з індуктивним зв’язком, еквівалентна схема якої наведена на наступному рисунку. 

Антена зчитувача, яка має індуктивність та активний опір , разом з ємністю утворює послідовний коливальний контур. При резонансі через цей коливальний контур протікає струм , на антені зчитувача виникає резонансна напруга . Антена транспондера, яка має індуктивність та активний опір , разом з ємністю утворює паралельний коливальний контур, який навантажений на еквівалентний активний опір . При резонансі на антені транспондера утворюється падіння напруги , через антену протікає струм [7]. У зчитувачі антена завжди входить до складу послідовного коливального контуру, а у транспондері — до складу паралельного коливального контуру. Обидва контури налаштовуються на однакову резонансну частоту, яка є робочою частотою системи ідентифікації та визначається виразом [8]

                      (1)

Модуль вектора напруженості магнітного поля у точці на осі симетрії кільцевої рамкової антени зчитувача на відстані від її площини визначається виразом [9]

                  (2)

де — радіус рамкової антени ЗТ; — кількість витків у рамковій антені зчитувача.

Функція, що описується виразом (2), має максимум, який визначається співвідношенням [9]  

.                     (3)

Виходячи з (3), для забезпечення максимального значення модуля вектора напруженості магнітного поля і ефективного функціонування системи ідентифікації, радіус кільцевої рамкової антени зчитувача повинен бути приблизно в разів більшим, ніж очікувана середня відстань між транспондером та зчитувачем. 

Важливим параметром, який значно впливає на надійність функціонування системи ідентифікації, є коефіцієнт індуктивного зв’язку між рамковими антенами зчитувача та транспондера. Він залежить від відстані між антенами, геометричних розмірів антен та кута між їхніми площинами, та визначається виразом 

                  (4)

де — взаємна індукція між рамковими антенами зчитувача та транспондера; — кут між площинами антен зчитувача та транспондера; — радіус рамкової антени транспондера.

З виразу (4) випливає, що при перпендикулярному розташуванні антен зчитувача та транспондера ідентифікація взагалі неможлива.

Представимо, що людині якимось чином вживили пасивний транспондер. Якщо необхідно здійснити ідентифікацію людини на відстані 200 метрів від ретранслятора 5G, ретранслятор (у відповідності з виразом (3)) потрібно обладнати кільцевою рамковою антеною діаметром біля 568 метрів (висота будинку, який має 162 поверхи), і забезпечити паралельність площин антени та транспондера !!! 

Слід відзначити, що існують інші фактори, які впливають на відстань ідентифікації. Це в першу чергу електромагнітні завади, вихідна потужність радіопередавача транспондера, вихідна потужність радіопередавача зчитувача, та багато інших.

Якщо врахувати ці фактори, розрахунковий розмір антени ще збільшиться. Але у даному випадку, навіть розрахований у першому наближенні розмір антени доводить неможливість подібної ідентифікації. А вакцинування людей за допомогою технології 5G, дистанційне вживлення чіпів (до речі chip це інтегральна мікросхема), чіпування за допомогою лазерного промінню — це повна нісенітниця. 

Окрім того, конспірологи забувають про можливості сучасних інформаційних технологій, які дозволяють дуже ефективно ідентифікувати людей і відслідковувати їх дії i без так званого чіпування.

Будь-яка людина надає можливість визначити її місцезнаходження в момент оплати банківською картою, коли користується мобільним телефоном, мережею Internet, за допомогою зовнішніх камер спостереження, коли використовує ID-карту або пред'являє паспорт чи посвідчення водія.

А Google і Facebook, завдяки аналізу наших запитів та лайків, у багатьох випадках мають про нас більше інформації і знають нас краще, ніж ми самі. Виходячи з цього, будь-яке чіпування в умовах сьогодення просто не має сенсу.  

Висновок — чіпування населення Землі з використанням технології 5G для тотального контролю над людьми є АБСОЛЮТНОЮ МАЯЧНЕЮ, на яку не слід взагалі звертати увагу.

Посилання

1. Al-Maitah, M. A Hybrid Approach to Call Admission Control in 5G Networks / Mohammed Al-Maitah, Olena O. Semenova, Andriy O. Semenov, Pavel I. Kulakov, Volodymyr Yu. Kucheruk // Advances in Fuzzy Systems, Volume 2018, Article ID 2535127, https://doi.org/10.1155/2018/2535127 (індексовано у наукометричних базах Scopus та Web of Science)
2. Semenova, O. Access Neuro-Fuzzy Controller for W-CDMA Networks / Olena Semenova, Andriy Semenov, Pavel Kulakov // Proceedings of the 4th International Scientific-Practical Conference «Problems of Infocommunications Science and Technology», 10 - 13 October 2017, KNURE,  Kharkiv, Ukraine, 2017, IEEE Catalog Number: CFP16PIA-CDR, p. 38 – 41, DOI: 10.1109/INFOCOMMST.2017.8246344 (індексовано у наукометричних базах Scopus та Web of Science)
3. Olena O. Semenova, Andriy O. Semenov, Oleg V. Bisikalo, Pavlo I. Kulakov, Rami R. Hamdi, Ryszard Romaniuk, and  Baituma Bissarinov “Genetic ANFIS for scheduling in telecommunications networks”, Proc. SPIE 10808, Photonics Applications in Astronomy, Communications, Industry, and High Energy Physics Experiments 2018, 108081Z; https://doi.org/10.1117/12.2501503 (індексовано у наукометричних базах Scopus та Web of Science) 
4. Olena O. Semenova, Andriy O. Semenov, Oleg V. Bisikalo, Volodymyr Yu. Kucheruk, Pavel I. Kulakov, Ryszard Romaniuk, Pawel Komada, and Karlygash Nurseitova ”Applying artificial intelligence for cellular networks optimization”, Proc. SPIE 11176, Photonics Applications in Astronomy, Communications, Industry, and High-Energy Physics Experiments 2019, 111761Z;  https://doi.org/10.1117/12.2536857 (індексовано у наукометричних базах Scopus та Web of Science)
5. Kucheruk, V. Y. The animals radio-frequency identification systems for stall milking machines / V. Y. Kucheruk, I. P. Kurytnik, P. I. Kulakov, T. V. Gnes // Measurement Automation Monitoring. – 2015. - v. 61. - №11. - p. 526 – 529.
6. RFID Journal / RFID journal LLC. – Режим доступу : http: // www.rfidjournal.com.
7. Finkenzeller, K. RFID – Handbuch / K. Finkenzeller. – Munchen, Hanser Verlag. –  2008. – 528 s.
8. Herter, E. Nachrichtentechnik / E. Herter, W. Lorcher. – Munchen, Hanser Verlag. –  2004. – 532 s.
9. Roz, T. Using low power transponders and tags for RFID applications : / T. Roz, V. Fuentes // 6th Wireless Symposium. – USA, Santa Clara, 1998. – P. 1–8.

Читайте також: 

Чому може навчити вінничан Ріо-де-Жанейро у проблемі з COVID-19? 
 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.