Все, що ви не знали про дитячий сон, або, скоріше, про батьківське безсоння

• Сон — це як відбиток пальців — у кожного він різний.
• Але необхідний однаково всім, особливо дітям.
• Що робити з розладами сну у малечі, розповідають педіатр і консультант зі сну.

За словами педіатра Андрія Шиманського, батьки рідко коли визнають у маленьких дітей проблему сну.

— Вони вважають, що дитина має спати погано, а якщо вона спить ще гірше — це якась хвороба, — каже лікар. — Тобто запитів у матусь: «в нас є проблемний сон і як нам його відкоригувати» — дуже мало.

Хоча вони є, додає педіатр. Бо батьки сьогодні сучасні, а інформації про сон, на щастя, зараз є все більше, як і лікарів, які про це говорять.

— Але 70% випадків — це звернення: «дитина кричить, не спить, ніжки піджимає, напевне животик, ми все перепробували, в нас тепер алергія…». Або приходить мама двомісячної дитини, і дитина не спить. Значить що — не вистачає молока, адже там поряд бабуся, яка все знає: «подивись на своє молоко, воно синє, давайте суміш». Починаємо розбиратися, і стає зрозуміло що тут саме звичайне порушення сну. Дитина перевтомлена, відповідно, часто прокидається, не може нормально заснути, і це дійсно виглядає ніби хвора.

Що робити з такими дітьми?

— Звичайно потрібно виключити медичні проблеми, але якщо дитина здорова, тоді ці порушення сну просто поведінкові, — розповідає консультант по сну, нейропсихолог Дар’я Пилипенко. — Хоча батьки на таке кажуть: «ми були у спеціалістів, в церкві теж, бо сусідка зурочила, а дитина ще нехрещена». Чого тільки не почуєш, але тільки не про саме порушення сну. Бо вважають, що сон — це наша вроджена функція, яка працює сама по собі. Однак здоровий якісний сон і просто сон не потрібно плутати. Здоровий сон, не лише дітям, а і дорослим, тим паче в Україні треба дуже сильно потрудитися, щоб якось його зберегти.

— Якщо говорити про дитину, вона в силу недорозвинутості функціональних систем не може собі нічого регулювати, — каже лікарка. — Тому саме батьки мають це зробити. Тим паче, майже всі порушення сну у здорових дітей через те, що їм не підходить режим, організований батьками.

Де шукати здоровий сон?

Лікар каже, що перш за все потрібно знайти персональну норму сну, або шляхом власного аналізу, або за допомогою фахівця. Ця норма шукається через структурування дня. Тобто ми маємо поділити добу і зрозуміти співвідношення активного часу, часу сну і скільки часу закласти на ритуал.

— Ритуал має бути, тому що дітям потрібна передбачуваність, стабільність те, за що можна зачепитися, — розповідає нейропсихолог. — Діти мають знати, що після дії А, буде дія В, потім дія С, а потім сон. І так постійно. В такому випадку виробляється рефлекс засинання. Так і у дорослих до речі, коли ми працюємо із порушеннями сну: треба розірвати нейронний зв’язок і створити новий за рахунок цієї постійності.

Однак лікарка зазначає, що ці дії у кожної дитини індивідуальні. Тому що сон — це генетично обумовлений стан і він у кожного різний, як відбиток пальців. В дорослих це теж індивідуально. І ми не повинні спати вісім годин, це теж такий величезний міф, тому що немає таких рекомендацій, є рекомендації про 7-9 годин, і вона теж під питанням.

— З дітьми потрібно будувати відрізки бадьорості за певною структурою для того, щоб побачити істинні ознаки втоми, — каже Дар’я Пилипенко. — Тому що батьки, будь-які поведінкові прояви дитини плутають з бажанням спати. Це прогалини у зчитування власної дитини, але це нормально. Треба вчитися і розрізняти хибні ознаки втоми з істинними.

Наприклад, найбільш популярна ознака, за якою вкладаються діти спати — ознака нудьги. Це коли в дитини організований неправильний час бадьорості, вона там сама щось собі длубається на коврику або сидить у стільчику по пів години. Але якщо подивитися з нейропсихологічної сторони, дитина, наприклад, в рік може самостійно фокусуватися на якійсь одній діяльності максимум 15 хвилин. Що вже говорити за три-чотири місяці.

Це не означає, що ми маємо постійно біля дитини танцювати, просто має бути якась увага, зміна діяльності. В іншому випадку дитина починає плакати, не одразу, все відбувається по наростаючій. А закінчується все феєрверком сліз, коли дитина ні на що не реагує.

І що потрібно зробити — закачати на сон? Ні, потрібно змінити організацію діяльності, може локацію, може покупати, якісь вправи зробити. Але коли мами починають в таких випадках вкладати спати — отримують короткі денні сни.

Короткі сни, пробудження вночі — це проблеми режиму

— В рекомендаціях по роботі з поведінковим безсонням чітко визначені дві групи, це коли ми говоримо про дитяче безсоння, — розповідає Дар’я Пилипенко. — Перша група, це коли рваний фрагментований сон вночі впливає на розвиток дитини, і є певні нарікання з боку лікарів. Друга — якщо сон дитини порушує сон батьків, тобто коли мама не може спати. Це порушує взагалі життєдіяльність людини і є бекграундом для проведення поведінкової терапії.

Що робити, щоб налагодити сон?

За словами Дар’ї Пилипенко, з 60 тижнів у дитини формується власний церкадний ритм, в неї вже є відрізки часу бадьорування (не хаотичні, а такі, які ми можемо визначити і прогнозувати). В цей час дитина розрізняє денний сон і нічний. Вона вже може спати шість годин, звичайно, не зобов’язана, однак, якщо створити умови, то може.

— Є таке поняття «добова норма сну», у дітей вона розподіляється на нічний і денний сон. Щоб визначити норму, потрібно зафіксувати ранішній підйом, це головне, — говорить лікарка. — Тому що циркадний ритм — це 24 години, в рамках яких функціонують всі наши процеси. Це зміна дня і ночі, і має бути відлік доби — точка 0. От вона починається зранку, якщо у вас немає фіксації ранку, у вас немає доби.

Коли починати працювати зі сном?

— Коли прийшли з пологового, вже можна, — говорить лікарка. — Починайте закладати ритмику сну. Слідкуйте за навантаженням: звуковим, шумовим, світловим. До речі, зараз, наприклад, багато світлового забруднення, а дитині потрібно зрозуміти: ось день — ми граємось, ось ніч — ми відпочиваємо, тому телефони, екрани комп’ютерів, світло — це все має прибиратися.

Взагалі, за словами консультанта по сну, є три задачі для створення ритму сну — світло, активність, їжа. Ми контролюємо світло, адже чим воно інтенсивніше, тим дитина бадьоріше. Контролюємо фізичну активність, це коли дитина пізнає світ, через дотики, сміх, ігри і так далі. І третє — це їжа. Для дорослих ми бачимо рекомендації, наприклад, не їсти вночі чи за дві години до сну, але діти вночі годуються, і це нормально. Та це не повинно бути щогодини. Їжа не має бути інструментом для того, щоб потрапити в сон.

— Хочу наголосити, що в перший місяць життя, дійсно, щоб дитина гарно спала, вона має бути ситою, — додає педіатр Андрій Шиманський. — Та після трьох-чотирьох місяців їжа вже не маркер сну. Тому що, я часто бачу дітей після року, які кожні дві години прокидається вночі, щоб поїсти суміш. Але це не означає, що дитина голодна, це означає, що дитина звикла — для того, щоб заснути, треба щось смоктати. Хоча потреби в тому немає.

Наостанок Дар’я Пилипенко зауважує, що нічний сон дзеркалить денні проблеми. Ми не можемо його змінити, але ми можемо внести корективи в день, і як наслідок — отримати якісний сон вночі.

 

Читайте також:

Як підтримати себе, коли близька людина служить? Поради психологині

Магнітні бурі у лютому 2024: календар небезпечних дат та як вберегти здоров'я

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.