Міома матки. Незаконно народжена дитина гінекології – ЕМА або геть кастрацію жінок (Прес-служба МЦ «Людмила» ПМП «Відар»)

20 хвилин (Вінниця)

Віктор Трегуб, головний лікар медичного центру "Людмила" ПМП «Відар»

Дорогі співгромадяни, хочу поділитися з вами досвідом дев'ятирічної боротьби з державною гінекологією. Йтиметься про таке поширене захворювання у жінок, як міома, фіброміома, лейоміома матки. Ця патологія зустрічається у 85% жінок і є однією з причин видалення матки (як загроза раку). Більше 50% планових операцій у гінекології – це гістеректомія з причини міоми матки, тобто видалення органу.

Що ж це за патологія, міома?

У сучасних дослідженнях доведено, що міома — це фіброзно-м'язове утворення, коли через генетичні порушення при закладанні органів відбувається дефект у хромосомному наборі і одна клітина починає ділитися набагато швидше за сусідню. У стінці матки виникає концентрований пучок міометрію, який можна порівняти з "м'ясом в м'ясі". Дане утворення не несе загрози раку та характеризується, як захворювання матки – лейоматоз.

МОЗ України у 2003 році, у протоколах лікування міоми №582, не рекомендувало гістеректомію, як метод профілактики раку. У той самий час, якщо матка з міомою досягла 12 тижнів, дозволялося видаляти орган жінкам до 45 років (без видалення яєчників), після 45 років — разом із яєчниками. Таким чином, у нас, до 40 років, кожну 4-ту жінку кастровано. На рік приблизно каструється до 150 тис. пацієнток. У СРСР, на рік, ця цифра становила до 1млн. жінок.

Отже, матка – непарний м'язовий орган. Вона виробляє простоцикліни, гормони, що підтримують сталість плинності крові, оберігаючи наш організм від розвитку тромбозів судин. Матка - орган споживання гормонів яєчників, вона закільцьована в загальне гормональне коло "яєчники - молочні залози - щитовидні залози - гіпофіз". Випадання чи хвороба одного органу неминуче призведе до патології всього організму за фізіологом І. Павловим.

Матка — дітородний орган, він тісно пов'язаний із сечостатевою сферою, психоемоційним станом жінок. Видалення її призводить до порушення роботи цих органів та розвитку передчасного (на 2-5 років раніше) клімаксу у жінок. Це веде до раннього остеопорозу кісток, ожиріння, порушення психоемоційної сфери, роботи сечостатевої системи, раннього згасання, старіння та смерті.

МОЗ Швеції провів у 2009 році дослідження – 180 тисяч прооперованих із приводу міоми жінок за 30 років. І виявилося, що смертність від серцево-судинної патології зросла на 40%, якщо попутно видалялися яєчники, і на 20% — якщо яєчники зберігалися. В оперованій групі зростав відсоток захворювання нирково-клітинної карциноми. 1 млрд. жінок у 20 столітті пройшли через цю операцію, що калічить. Щороку жінки після гістеректомії проводять у лікарнях 900 тис. ліжко-днів по всьому світу. Кількість таких жінок зростає, і цифри таких прооперованих пацієнтів перевищують прооперованих щодо раку грудей, печінки, щитовидної залози разом узятих.

Сама гістеректомія - це кастрація, яку застосовують з 1843 року. У 50% жінок порушується психоемоційний стан та народжуються думки про суїцид. 10% стають каліками одразу і працювати не можуть. Інші входять у ранній клімакс із загрозою розвитку остеопорозу кісток інфарктів та інсультів, змушені приймати замісну терапію гормонами, яка теж має свої широкі побічні дії – розвиток тромбозів. Лякає вікова група, адже вік міоми матки від 10 до 65 років. У Києві, наприклад, у 10-річної дівчинки видалили матку через міому. До нас зверталася пацієнтка у 18 років із п'ятисантиметровою міомою матки. Ось така ситуація із цією патологією.

На жаль, консервативна терапія не дає ефекту, гормональна терапія не тільки не може зупинити зростання міоми, а й часто її стимулює. Рослинні засоби: чистотіл, боліголов, борова матка – це високотоксичні препарати, здатні хіба що пошкодити печінку та нирки при їх застосуванні.

Думка у населення, що широко вкорінилася: якщо є діти, то матка і не потрібна, це результат низького загальноосвітнього та культурного рівня, а ще, байдужість гінекології та меркантильні інтереси дозволяють калічити жінок у приголомшливих масштабах. Комфортно відпочиває королева гінекології — гістеректомія на долях та життях десятків тисяч скалічених жінок та в неньці Україні! Не залишаючи жодних шансів для демографічних показників та нещадно витрачаючи держкошти на тривале утримання пацієнток у післяопераційному періоді, поглинаючи бюджетні кошти. Замісна гормонотерапія висмоктує гроші з кишень прооперованих жінок. Наші гінекологічні відділення перетворилися на пункти масової кастрації та спотворення жінок і це гірка реальність.

У Франції, 1995 року, вперше, при лікуванні міоми матки, застосували новий метод — емболізацію маткових артерій: без розрізів, без видалення органу. Під місцевою анестезією пунктується стегнова артерія. По судинах катетером проходять до маткових артерій і вводять дрібні кульки – емболи. Вони заносяться в міому матки та блокують її розвиток, змушуючи міому усихати на 50% і більше, не турбувати організм. У світі жінкам таких операцій виконали вже 8 млн. Успіх операцій складає 98%. У 2004 році держсекретар США Кондоліза Райс пройшла цю процедуру. Емболізація маткових артерій (ЕМА) – унікальний метод, який може застосовуватись при різних патологіях, у тому числі патології плаценти. У 90% випадків, завдяки ЕМА, можуть бути запобігання матковим акушерським. кровотечі. Королівський інститут гінекології та акушерства "Англія", з 1995 року, благополучно використовує цей метод у своїй практиці. Випустили три протоколи щодо застосування емболізації маткових артерій.

А як же справи у нас, у країні, яка претендує на членство в Євросоюзі?

У 2015 РОЦІ 66 ЖІНОК ЗАГИНУЛИ В ПІСЛЯРОДОВОМУ ПЕРІОДІ ВІД МАТКОВИХ КРОВОТЕЧ в Україні, а якби застосовувалася ЕМА, то ця сумна цифра була б іншою, але кого це хвилює — повна байдужість…. Демографія у нас у мінусі, ми — нація, що старіє, на 100 народжених 137 померлих у 2012 р. У 2003 році, у наказі МОЗ №582, у протоколах лікування міоми, вперше згадали метод ЕМА (10-ма рядками), давши позитивну оцінку. Тільки без будь-якої конкретики про застосування на практиці. У 2012 році, МОЗ, нарешті, вводить методичні рекомендації щодо ЕМА, але відводить методу 2-е місце після міомектомії. Без обов'язкового застосування, без рекомендаційної характеристики.

А для нашої науки, цей метод взагалі таємниця за сімома печатками, принаймні за весь час існування ЕМА, на цю тему не написано жодної кандидатської. У країнах СНД написано 150 дисертацій та 10 лікарям присвоєно державні премії за впровадження методу ЕМА. Усі поставлено на державний рівень, виділено гроші на будівництво 80 центрів. ЕМА введена в державний класифікатор хвороб МКБ-10, шифр Д25.

У нас же лише великі ентузіасти — ендоваскулярний хируг Вадим Кондратюк, Ігор Альтман, Леонід Нікішин, гінеколог Тетяна Татарчук, з 1997 року впровадили цю методику в інституті ім.Шалімова, в Києві. На сьогоднішній день виконано лише до 7 тисяч таких операцій: у Харкові, Дніпропетровську, Черкасах, Одесі, Вінниці.

«Дев'ять років я займаюсь ЕМА на базі медичного центру "Людмила", м. Вінниця. У нас у центрі з 2008 р. проведено 725 операцій, народилося 40 дітей, успіх сягає 95-98%. Операції проводять найкращі спеціалісти інституту Шалімова. У нашому центрі, вперше у Вінниці, виконано емболізацію плаценти 27-річній пацієнтці та їй зберегли дітородну функцію. Вперше паліативно за допомогою ЕМА зупинили кровотечу неоперабельній пацієнтці.»

А що ж наша гінекологія?

Через непоінформованість населення, триває масова кастрація жінок. Вони втрачають здоров'я, іноді наслідки гістеректомії страшніші за саму недугу-міому, хоча 95-98% пацієнтів могли уникнути операцій, застосовуючи ЕМА, як метод лікування міоми матки. Вся моя діяльність із впровадження нової методики майже не знаходить відгуку у гінекологічному середовищі.

Це наболіло за 9 років. Наша медицина — це, де від рядового гінеколога до вибілених сивини метрів звучить — різати, каструвати, при діагнозі міома.

Емболізація залишається незаконнонародженою дитиною гінекології.

На сьогоднішній день МОЗ України так і не наважилося реформувати протоколи лікування міоми матки, занурившись у колишнє – сплячку та байдужість.

Тішить лише одне, хоч комусь змогли допомогти. Шкода, що держава багато років байдужа до долі та здоров'я громадян, а ті, хто повинні за обов'язком служби та честі розповідати пацієнтові про всі сучасні методики, сором'язливо мовчать чи налаштовані вкрай агресивно до органозберігаючої ЕМА, що хочеться засумніватися, чи є в їхніх душах бог .

У США ця методика зареєстрована з 1997 року, багато пацієнтів, яких кастрували, не запропонувавши альтернативи, подали до суду на лікарів, і виграли мільйонні позови.

Дуже хочеться, щоб наша держава стала на захист здоров'я нашої нації. Геть кастрацію!