Необхідні знання під час війни: як зупинити масивну кровотечу у різних ділянках тіла

Михайло КУРДЮКОВ

Лікарка з медицини невідкладних станів Галина Цимбалюк розповіла, як зупинити різного типу кровотечі.
Переказуємо найважливіші правила, їх має знати кожен під час війни.

Надаючи домедичну допомогу в умовах воєнного часу, перш за все потрібно визначитися із зонами, що в них ви можете опинитися: зона небезпеки (червона) — під обстрілами, зона умовної небезпеки (жовта) — постріли чутно, але вони не поряд, безпечна зона (зелена) — небезпеки немає.

Що робимо, коли в червоній зоні?

Першочергова мета у цій зоні — врятуватися самому, знайшовши укриття — це місце, яке захистить вас від ураження кулями чи уламками. Також існує зона прикриття — зона, яка безпосередньо не захищає, але у ній вас не видно: кущ, штора, дерево.

Перебуваючи у небезпечній зоні під обстрілами, ви є легкою мішенню. Тому зменште свій профіль, тобто зробіть усе, аби зменшити свою площу ураження: присядьте або ляжте. Надаючи допомогу, також потрібно зменшити свій профіль.

Відео дня

У червоній зоні варто рятувати людей перш за все від критичної кровотечі. Це можна робити двома способами: або прямим тиском на рану, або наклавши джгут.

Якщо постраждала людина знаходиться на певній відстані від вас, то спроба надати їй допомогу — це наразити себе на небезпеку. Якщо не готові підходити до постраждалого, можете порекомендувати йому рухатися в бік укриття або скористатися джгутом.

Якщо ви не можете допомогти людині з критичною кровотечею і порушеною свідомістю, маєте розуміти, що постраждалий з великою ймовірністю помре. З ще більшою ймовірністю, якщо людина лежить горілиць — смерть може настати від непрохідності дихальних шляхів. За можливістю, потрібно повернути людина набік.

Ознаки критичної кровотечі

Кров, яка інтенсивно витікає з рани
Кров витікає під тиском
Одяг/пов'язка рясно просякнута кров'ю
Ампутована або частково ампутована кінцівка
Особа з порушеною свідомістю
Калюжа крові, що збільшується на очах

Звідки може бути критична кровотеча?

Пошкоджені судини на кінцівках (можна зупинити за допомогою прямого тиску на рану, накладанням джгута, тампонування)

Вузлова кровотеча. Це ділянки шиї, сідниці та верхні ділянки рук — місця, де кінцівки та шия приєднуються до тулуба. Усі вони незручні для зупинки кровотечі, адже там неможливо накласти джгут. Основним методом зупинки кров там прямий тиск на рану або тампонування.

Внутрішня кровотеча. Коли поранення грудної клітки або живота. На домедичному рівні такого пацієнта врятувати неможливо. Єдиний шлях — швидка евакуація в госпіталь, де на нього очікують хірургічні методи зупинки кровотечі.

Методи для контролю критичної кровотечі

Прямий тиск на рану

Для тимчасової зупинки крові, коли нічого нема під рукою. Це дасть вам час, щоб покликати когось іншого на допомогу або знайти необхідні речі для більш тривалого та якісного контролю кровотечі. Тиснути потрібно максимально сильно всією масою тіла.

Джгут (турнікет)

Дає можливість перетиснути судину і обмежити по ній кровотік. Джгут потрібно використовувати лише під час масивних кровотеч з кінцівок або при будь-якій ампутації вище кисті та ступні.

Джгут потрібно накладати поверх одягу, якоїсь тканини. Якщо ви не бачите місця, звідки тече кров, накладайте його максимально високо ураженої кінцівки. Якщо бачите місце кровотечі, накладайте його на 5-8 см вище рани.

Якщо кровотеча не зупиняється, потрібно дозупинити кровотечу ще одним джгутом. Він накладається вище або впритул до першого. Накладати його потрібно також дуже швидко. Пам’ятайте, що кров ви маєте зупинити впродовж першої хвилини.

Важливо запам’ятати або зафіксувати на папері час накладання джгута. Надалі це допоможе медикам працювати з постраждалим. Джгут на кінцівці безпечно може знаходитися до двох годин. Рішення про послаблення, переміщення або знімання джгута може приймати лише медичний працівник. Джгут не накладається у ділянки ліктьових та колінних суглобів.

Тампонування

Використовують при глибоких ранах. Найкраще використовувати гемостатичний бинт, але такий у вас знайдеться навряд. Тому використовуйте звичайний бинт, марлю або будь-яку іншу тканину, яка є в наявності. Не тампонуйте рани на грудній клітці чи передній черевній стінці. Тампонувати потрібно в тих ділянках тіла, де не можна накласти джгут — вузлові кровотечі.

Перш за все потрібно знайти місце кровотечі: розірвіть/розріжте/зніміть чи підніміть одяг. Ви маєте чітко побачити краї рани. Після цього переконайтеся, що в рані немає сторонніх предметів. Якщо є і він вільно рухається, вийміть його. Знайдіть судину, яка кровить. Якщо немає, то починайте виповнювати бинтом чи марлею всю раневу порожнину. Перші 90 секунд старайтеся підтримувати постійний тиск на джерело кровотечі, якщо його вдалося виявити.

Далі перев’язка. Перев’язувальним матеріалом потрібно зробити міцне притискання рани. Якщо це звичайний бинт чи марля, то необхідно тиснути на рану 10 хвилин, щоб згорнулася кров та утворився згусток. Якщо не буде просякання зверху, то накладіть міцну пов'язку.

Усі тампонади мають завершуватися саме такими пов’язками. Для накладання пов’язки можна використати бандажі, еластичний бинт та інші елементи, які будуть тиснути на ділянку рани.

Кровотечі у вузлових з'єднаннях

Ділянка шиї, пахова зона, пахвинні зони — у цих місцях проходить достатньо велика судина, що може спричинити інтенсивну кровотечу. Однак, якщо в цих ділянках використати прямий тиск на рану — цього буде достатньо, щоб спинити кров. Тут також можна використати тампонаду. Після зафіксуйте рану еластичним бинтом. Постійно слідкуйте за тим, чи не підтікає.

Що далі?

Після накладання джгута, тиску на рану чи тампонування, зверніться до потерпілого. Оцініть рівень його свідомості, запитавши чи чує він вас. Якщо відповідає, можете попросити його назвати ім’я. Якщо відповідає, але задихається або не може вимовити ціле речення і після кожного слова робить зупинку, огляньте його грудну клітину.

Що може насторожити?

Поранення, яке засмоктує повітря або ви чуєте шиплячий звук, коли людина видихає. Це значить, що в грудну клітку заходить повітря. Це небезпечний стан. При проникаючих пораненнях грудної клітки, негайно використайте оклюзійну наліпку, якщо є. Якщо немає, протріть рану і наглухо закрийте рану підручними способами: частиною клейонки, пакетом, целофаном, а навколо заклейте скотчем.

Якщо після цього стан пацієнта погіршується: наростає задишка, він починає синіти, вибухання шийних вен, стає в'ялим, оглушеним, втрачає свідомість — потрібно зняти наліпку. Пам’ятайте, що такому постраждалому потрібно чимшвидше на евакуацію.

Якщо опіки

Якщо ви не маєте протиопікового пакета, тоді накладіть на рану суху пов’язку: звичайний бинт або марля. Пам’ятайте, якщо опіки понад 20% від площі тіла, то такого пацієнта потрібно чимшвидше закутати у щось сухе, щоб він не втрачав тепло.

Більше інформації про надання домедичної допомоги ви можете подивитися у цьому відео: