Людина пережила горе, але не плаче: що насправді може ховатися за мовчанням

Марія ЛЄХОВА

Вона пережила втрату, але не плаче, говорить спокійно й навіть продовжує займатися звичними справами. З боку може здатися, що людина тримається добре. Але за такою реакцією іноді ховається зовсім інше.

Фраза «яка вона сильна, навіть не плаче» часто звучить як підтримка для людини, яка пережила втрату чи іншу важку подію. Проте відсутність сліз не завжди свідчить про те, що людина легко справляється з горем.

У Вінницькому обласному центрі контролю та профілактики хвороб пояснюють: у перші тижні або місяці після трагедії емоційна стриманість може бути проявом заперечення або своєрідного «замороження» почуттів.

Коли переживання виявляються надто сильними, людина може тимчасово ніби відсторонитися від власних емоцій, щоб продовжувати функціонувати. Зовні це може виглядати як спокій, хоча всередині переживання нікуди не зникають.

Фахівці зазначають, що непрожиті емоції згодом можуть проявлятися по-іншому — через тривожність, панічні атаки, пригнічений стан, проблеми зі сном або фізичне напруження.

Водночас плач під час горя — нормальна реакція. Так само нормально сумувати, відчувати безсилля, гнів чи розпач. Люди переживають втрати по-різному, тому відсутність сліз сама по собі не є доказом того, що людині «не боляче».

У центрі радять не змушувати людину бути сильною та не вимагати від неї певної реакції. Замість фрази «Тримайся» можна сказати: «Ти маєш право на будь-які емоції. Я поруч».

Якщо людина відчуває емоційне оніміння, не може впоратися з переживаннями або сильний розпач і почуття провини не минають тривалий час, фахівці радять звернутися по психологічну допомогу.

Головне — не оцінювати чуже горе за кількістю сліз. Іноді за зовнішнім спокоєм може ховатися дуже сильний біль.