Біля входу до обласної дитячої лікарні журналіст “20 хвилин” наштовхується на вкрай обуреного чоловіка, який, голосно розмовяючи з кимось по телефону, “летить” сходами до актової зали, що на третьому поверсі.
- Я їм зараз проголосую, я їм зараз покажу! Я їх зараз, взагалі, “порву”! - кричав чоловік невідомому співрозмовнику у трубку.
Увірвавшись до зали, чоловік чи не одразу взяв слово. Хоча йому його ніхто і не давав. Взагалі-то, своєю ефектною появою він обірвав виступ депутата облради Чорного Сергія, який якраз говорив, що “це виключно справа лікарів, а депутатам тут робити нічого”. Та нехай.
У актовій залі зібралось більше 150 лікарів — членів трудового колективу обласної дитячої лікарні, які от-от збиралися затвердити кандидатуру на посаду головного лікаря. У першому ряду сидить і нещодавно звільнена Тетяна Антонець. Вигляд у колишньої очільниці лікарні доволі стомлений.
Обурений чоловік, ввірвавшись до зали, одразу ж взявся до справи:
- Я представник самооборони, Комарницький Сергій! І я вам скажу, що не можна цю людину (вказує пальцем на Антонець) знову ставити головним лікарем. Вона вводить вас в оману, держить у страсі і маніпулює. По її вині постраждала моя донька, тому кажу ще раз — це не професіонал! Це корупціонерка!
Лікарі, які при цьому не видавалися аж такими заляканими, попросили виступаючого звільнити приміщення. Мотивували тим, що сьогодні тут проходять збори виключно трудового колективу. На цьому ж наголосили і присутні у залі депутати облради. Вони нагадали обуреним “не членам трудового колективу”, що лікарі мають повне право самі обирати кандидатуру на посаду головного лікаря. На тому “розкланялися” і покинули залу.
Розсердившись, пішов і представник самооборони Комарницький Сергій.
Ще деякий час посидів у залі отаман вінницького козацького полку Івана Богуна Володимир Воловодюк. Він мовчки роззирався навкруги, а на запитання журналіста “20 хвилин” про те, чи збирається і він брати слово, відповів лаконічно:
- Тут партійні збори.
Після чого теж покинув приміщення.
Намагався висловити свою точку зору і чоловік, який увесь час чомусь забував називатися. Під час третьої його спроби присутнім таки вдалося з'ясувати, що це Іван Підлипний. Як він сам себе представив, “просто громадськість”. Пан Підлипний нагадав присутнім про “золоті батони”. І сказав, що поважає Тетяну Антонець. Але не хоче, щоб вона знову була головним лікарем. Бо - “золоті унітази”...
Антонець розплакалася
Трудовий колектив назвав все це балаганом і попросив дати їм можливість проголосувати. Виступили ще кілька лікарів.
Вони говорили про те, що задоволені роботою пані Антонець. Тому й не бачуть необхідності міняти “шило на мило”. Бояться, що на цю посаду може прийти людина-непрофесіонал, яка не знає ні колективу, ні роботи, не вміє вирішувати проблеми і зажене лікарню в цілковиту розруху.
На запитання одного із депутатів облради, чому немає альтернативної кандидатури, а тільки Антонець, лікарі відповіли лаконічно:
- Тому що нам не треба ніхто, крім Антонець. Ми й так маємо професіонала-керівника.
Нарешті, зібралися голосувати.
- Хто за те, щоб Антонець Тетяну Іванівну обрати кандидатурою від нашого трудового колективу на заміщення посади головного лікаря?
Вверх злетіли руки всіх без виключення присутніх лікарів. Проголосуваи одностайно. Плюс — сімсот підписів тисячного колективу лікарні.
Пані Антонець подякувала колегам:
- Я розмовляю з вами сьогодні як безробітня. Мені, як і іншим 31 колегам, два дні тому віддали на руки трудові книжки. І зробили це з порушенням усіх правових та конституційних норм.
Голова облради не має права одноосібно, одним розчерком і одним наказом звільнити
тридцять два головних лікарі. Це розпорядження повинні були затвердити і 132 депутати облради. Але пан Свитко сказав тоді, що немає сенсу чекати сесії. Бо там буде, цитую, “формальне підняття рук”. Люди добрі, то що це у нас за правила такі? Що це за Закон, Конституція і якщо ви воювали за зміни, то де вони? Бачу, що суть цих змін для декого — змінити особу, бо вона була з Регіонів... Я маю державну відзнаку “Патріота України” і не боюся проходити усі перевірки на “порядність, професіоналізм та патріотизм”, як цього і хоче Сергій Свитко.
На цьому пані Антонець злегка затнулася. Її промова видалася дуже емоційною, на очах час від часу з'являлися сльози, а голос зривався.
- Мені образливо за те, що більше тридцяти років тяжкої роботи, тисячі врятованих дитячих життів, розбудова цієї лікарні, самовіддана праця на благо колективу — і цього ніхто не бачить. Ми маємо робити одне — лікувати дітей і рятувати їхні життя. І залиште нас у спокої, щоб ми могли і далі це робити.
Читайте також: Прізвища звільнених на Вінниччині головних лікарів. 23 - з Вінниці.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер