«Обороняти рідну землю зі зброєю — не гріх». Протоієрей Михайло Бабій про війну і обов'язки капелана

«Обороняти рідну землю зі зброєю — не гріх». Протоієрей Михайло Бабій про війну і обов'язки капелана
Військовий капелан протоієрей Михайло Бабій
  • 25 жовтня Міжнародний день капелана.
  • Протоієрей Михайло Бабій, настоятель храму Св. Св.апостолів Петра і Павла, священиком став 20 років тому, п'ять з них служить в Національній гвардії України. В 2015 році священник вперше відвідав бійців у зоні АТО, в 2017 році став капеланом. 
  • Поспілкувалися з військовим священиком.

Похмурість осіннього дня лише підкреслила разючий контраст між буремною буденністю та спокійним затишком храмової тиші. В храмі Св.апостолів Петра і Павла світло і затишно. Лише іноді приходять віряни, поставити свічку «за здравіє».  

Настоятель храму протоієрей Михайло Бабій радо зустрічає, заспокоює словом. Часу в священника обмаль, адже, крім служіння в храмі, вже сім років служить військовим капеланом.

Але все ж поговорити встигли: про волонтерство, здобутки наших військових і втрати, про віру в Бога і перемогу, про сенс священної заповіді «Не убий» на війні. 

Відео дня

Військовий священник

Протоієрей Михайло Бабій допомагає військовим ще з початку війни. В 2014 році разом із парафіями створив волонтерську організацію, завдяки якій до цього часу допомагає військовим і в Вінниці, і на передовій.

У міжнародний день капелана найперше запитуємо в Михайла Бабія, як до цього прийшов священик.

— Ще з 2014 року, разом з іншими священиками, ми почали робити все, що нам під силу для духовно-моральної опіки та підтримки війська, — говорить отець Михайло. — У Вінниці разом із парафіями ми створили громадську організацію «Волонтер-1», займаємося збором і доставкою гуманітарної допомоги на передову і не лише для Національної гвардії, а для всіх військових підрозділів, бо кожен воїн дорогий і безцінний. Нині згуртувалися і допомагають бійцям всі вінничани, від малого до великого. До прикладу, лише вихователі 14-го садочка сплели не одну сотню метрів захисної сітки і зліпили не одну тисячу вареників для наших героїв.

Священиком Михайло Бабій став 20 років тому, п'ять з них служить в Національній гвардії України. Відтак священнику, крім служіння у вінницькому храмі, доводиться наставляти бійців, підтримувати їх. 

— В лютому 2015 року я вперше відвідав наших хлопців у зоні АТО, — розповідає Михайло Бабій. — Їхав як волонтер, щоб завезти гостинці та смаколики з рідної землі. Намагався спілкуватися з кожним, у кого була потреба. Очевидно, мої слова мали значення, бо по приїзді місцеве керівництво Нацгвардії звернулося до мого наставника, щоб він дозволив мені духовно підтримувати наших хлопців з військової частини 3008. Після того я неофіційно, так би мовити, на волонтерських засадах, час від часу спілкувався з хлопцями, наставляв на шлях Господній, сповідав, вінчав чи хрестив.

У травні 2017 року отець Михайло офіційно став військовим капеланом та духовним наставником нацгвардійців з військової частини 3008. В 2021 році отримав медаль «За жертовність і любов до України». Тепер у його обов’язки входить щоденна молитва з бійцями та благословення воїнів, які йдуть на виконання бойового завдання чи чергування.

Часто доводиться священику проводити індивідуальні бесіди з хлопцями, особливо з тими, які стоять на бойових позиціях. Не так давно він повернувся зі своєї восьмої ротації.

— Кожен боєць, який йде боронити країну від ворога, або той, хто тривалий час перебуває на війні, — кожен відчуває спрагу до молитви, до духовного спілкування, — каже священик. — Перед лицем реальних загроз життю людини, в умовах бойових дій, коли бракує світла, тепла, любові найрідніших і найближчих, людина перестає бути атеїстом, змінюється кардинально, переосмислює життєві цінності, шукає глибшого розуміння того, свідком чого їй доводиться ставати. Кожен українець потрохи розуміє, що війна нам для того, щоб ще  більше згуртуватись і стати незалежною від ворога, який намагається взяти в рабство і знищити нашу країну вже не одне десятиліття. Нас підтримує і пишається весь світ.

Про оборону Батьківщини і перемогу

Військові часто запитують капелана, чи грішні вони від того, що порушують одну з головних заповідей Божих «Не убий». 

— Я пояснюю, що насправді заповідь «Не убий» має набагато глибше поняття — не вбий жорстокістю і ненавистю, — розповідає священик. — Військовослужбовці зобов’язані ставати на оборону своєї рідної землі з автоматом — це не гріх, а їхній обов’язок. 

Вінчання, благословення, сповідання — все це входить в обовʼязки військового капелана Михайла Бабія. А ще відспівування.

— Важко відспівувати молодих оборонців, а з 24 лютого я поховав уже п'ятнадцятьох хлопців зі своєї частини, — зі сльозами на очах говорить отець Михайло.— Війна руйнує, і не лише фізично, але й духовно. Більшість хлопців, які бачили загибель свого побратима, вже ніколи не повернуться додому такими, якими були до війни. І коли бійці йдуть на сповідь, то від їхніх слів мороз йде по шкірі, бо те, що їм доводилося пережити, складно уявити і неможливо усвідомити. Вони мають зовсім інші цінності і пріоритети. І всі налаштовані на перемогу. І цивільні теж. Вся наша благословенна, незламна, героїчна Україна переможе російський терор, розправить плечі і стане країною, якою пишатиметься світ.

Штатне капеланство

Національна гвардія України стала першим військовим формуванням, де запровадили штатне військове капеланство.

В 2018 році в Міноборони заявили про дефіцит військових капеланів. Служба капеланів у Збройних силах тоді було недоукомплектована майже на 40%. В 2019 році у МВС заявили, що у Нацполіції, Державній прикордонній службі, Збройних силах та інших військових формуваннях з’являться свої капеланські служби.

Капеланом може бути громадянин України з вищою богословською освітою, який є священнослужителем зареєстрованої в Україні церкви чи релігійної організації та який отримав мандат від власної церкви на право здійснювати капеланську діяльність.

Такі священики є військовослужбовцями та мають відповідні соціальні гарантії. Вони також відповідають за здійснення задоволення духовно-релігійних потреб особового складу.

Військовий капелан прирівнюється до військовослужбовця ЗСУ, НГУ чи ДПСУ. Єдине, військові капелани не отримують зброї та боєприпасів, а також не можуть бути залучені до чергувань, нарядів, проведення службових розслідувань. 25 жовтня в усьому світі відзначають Міжнародний день капелана. 

 

Читайте також:

Синод ПЦУ визнав чудотворну ікону Божої Матері з Вінниччини загальноцерковною святинею

«Ми бачили всі ті жахи, що залишили після себе нелюди». Вінницька волонтерка про звільнений Ізюм і Лиман

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (8)
  • Євгенія Матвеєва

    Це велика радість , що в нас є такі мужні капелани яким довіряють свої душі ,наші дорогі захисники, їм дуже потрібна духовна підтримка. Хай вас Бог береже і наставляє на праведний шлях , ведіть ним наш народ.
  • Сергій Рижук

    То то він хто? Вроді з творцем в одному клубі, то що там не порішали на нашу користь? А як здали нас лютим катам, то на який там біс ті срані капелани?
  • Нина Шевчук

    Храни боже наших воїнів Ангела хранителя вам усім міцного здоров'я 🙏🙏🙏
  • Тамара Кондрате

    Дякую. Цей священик- від Бога.

keyboard_arrow_up