Кадрова ротація у ПЦУ: митрополит Симеон залишає Вінницю, а єпархія отримує нового очільника

• У резиденції Предстоятеля ПЦУ при Михайлівському Золотоверхому соборі відбулося чергове засідання Священного Синоду, яке кардинально змінило церковну карту нашого регіону.
• Головною новиною для вінничан стала масштабна ротація ієрархів, у результаті якої Вінницько-Барська єпархія отримала нового керівника.
• Чому митрополит Симеон залишає свою кафедру після років служіння у Вінниці та хто саме тепер опікуватиметься духовними справами міста — дізнавайтеся далі.

Священний Синод ухвалив рішення провести обмін кафедрами між двома знаковими архієреями. За взаємною згодою сторін, митрополит Вінницький і Барський Симеон офіційно звільнився від керівництва нашою єпархією, аби очолити Хмельницьку кафедру. Натомість новим архієпископом Вінницьким і Барським став владика Павло (Юристий), який до цього часу керував громадами Хмельниччини та Шепетівки.

— Така ротація досвідчених ієрархів має на меті посилити розвиток церкви в обох сусідніх регіонах, зберігаючи при цьому спадковість духовних традицій,— зазначає у повідомленні пресслужба Вінницько-Барської єпархії УПЦ (ПЦУ).

Попри переїзд до Хмельницького, митрополит Симеон зберігає надзвичайно високий вплив на загальноцерковні процеси. Синод доручив йому очолити новостворену Комісію з діалогу, яка займатиметься подоланням церковних суперечностей в Україні. Разом з іншими впливовими священнослужителями владика Симеон напрацьовуватиме практичні кроки для об'єднання православних вірян, які досі перебувають у єдності з московським патріархатом. Саме вінницький досвід митрополита у побудові конструктивних відносин між громадами став вирішальним аргументом для призначення його головою цієї стратегічно важливої комісії.

Окрім кадрових перестанов у нашому місті, ієрархи розглянули низку інших важливих питань. Зокрема, Синод заслухав звіт про візит до Вселенського Патріарха Варфоломія та ухвалив рішення щодо канонізації нових святих, шанованих у Таврійській та Рівненській єпархіях.

Також учасники засідання приділили увагу дисциплінарним питанням, звільнивши на спокій єпископа Кирила з Ужгорода через серйозні канонічні порушення. Ці рішення підкреслюють прагнення ПЦУ до внутрішнього очищення та активного розвитку, де вінницька громада під керівництвом нового архієпископа Павла продовжуватиме відігравати одну з провідних ролей.

Епоха Симеона у Вінниці завершена: чим запам’ятається митрополит?

Діяльність митрополита Симеона на Вінниччині неможливо оцінювати лише в позитивних тонах, адже його постать стала центром глибокого розколу в релігійному середовищі регіону. Протягом одинадцяти років він очолював вінницьку кафедру як один із найвпливовіших ієрархів московського патріархату, і його раптовий перехід до новоствореної ПЦУ у 2018 році колишні однодумці сприйняли як порушення церковної присяги. Це рішення спровокувало багаторічну судову війну за головний храм міста — Спасо-Преображенський собор. Поки прихильники митрополита називали це «поверненням до витоків», опоненти звинувачували його у силовому захопленні майна та зраді інтересів тисяч вірян, які залишилися вірними старій структурі.

Критики часто вказують на тісний зв'язок митрополита з політичними елітами часів отримання Томосу. Його часто називали «політичним архієреєм», чий статус у Вінниці тримався не лише на церковному авторитеті, а й на підтримці тодішньої державної влади. Такий симбіоз з політикою викликав роздратування у частини вінницької громади, яка вбачала у діях владики виконання державного замовлення, а не щирий духовний порив. Попри те, що Симеон зумів уникнути відкритих масових бійок у центрі міста, напруга між прихильниками ПЦУ та УПЦ МП під його керівництвом нікуди не зникла, а лише перейшла у фазу холодного протистояння, що розділило багато родин у Вінниці та області.

Окрім того, адміністративний стиль керівництва владики також ставав об'єктом обговорень у вузьких церковних колах. Деякі представники духовенства вказували на надмірну централізацію влади та жорсткі вимоги до парафій у фінансових питаннях.

Перехід Симеона на Хмельниччину можна розглядати не лише як почесне призначення, а й як спробу розрядити атмосферу у Вінниці, де його конфлікт із представниками московського патріархату за сім років зайшов у глухий кут.

Для Хмельницького регіону такий «важковаговик» з величезним політичним досвідом може стати корисним, проте вінницький період його життя назавжди залишиться відзначеним суперечливим шлейфом боротьби за владу та майно під релігійними гаслами.

Хто такий архієпископ Павло і чого від нього чекати вінничанам

Новий очільник вінницької кафедри, 46-річний архієпископ Павло (у миру — Василь Юристий), приходить до нашого міста з репутацією енергійного та принципового реформатора. Уродженець Тернопільщини та випускник Київської православної богословської академії, він пройшов шлях від ієромонаха до архієпископа, отримавши значний досвід управління громадами на Одещині та Хмельниччині. Його служіння у сусідній області з 2021 року припало на період найактивнішого переходу парафій до лав Православної Церкви України, що сформувало його як лідера, здатного працювати у складних, часто конфліктних умовах міжконфесійного діалогу.

У церковних колах владику Павла характеризують як ієрарха, що приділяє величезну увагу літургійному життю та патріотичному вихованню. Під його керівництвом у Хмельницькій єпархії постійно тривали молитви за перемогу України та активна волонтерська підтримка війська. Його визнання на загальноцерковному рівні підтверджує і той факт, що вже у 2024 році він отримав сан архієпископа, що свідчить про високу довіру з боку Митрополита Епіфанія та Священного Синоду до його управлінських рішень.

Водночас активна позиція владики Павла щодо розширення української церкви викликала неоднозначну реакцію з боку прихильників московського патріархату. Ресурси, що підтримують УПЦ МП, неодноразово критикували його за сприяння переходу громад до ПЦУ, зокрема у Кам’янець-Подільському районі. Такі звинувачення часто стосувалися нібито «силових» захоплень храмів, хоча офіційні органи та суди здебільшого визнавали ці процеси легітимним виявом волі вірян.

Для Вінниці, яка залишається одним із центрів духовного протистояння, призначення такого рішучого архіпастиря означає лише одне: курс на остаточне зміцнення позицій помісної церкви в регіоні буде продовжений і, цілком ймовірно, стане ще інтенсивнішим.

 

Читайте також:

«Для мене кожен раунд був як війна». Вінницький боксер Сергій Богачук переміг росіянина

Капітан Ігор Рудаков загинув, рятуючи побратима: сьогодні прощання у Вінниці

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.