Серце вінницького спорту: чому стадіон «Локомотив» залишається легендою попри роки

Лариса ОЛІЙНИК

Центральний міський стадіон у Вінниці — багатофункціональна споруда, що вміщує 24 тисяч глядачів. До 2012 року там грала головна футбольна команда області — вінницька «Нива», а після цього арена стала домашньою для аматорського клубу «Вінниця». Розповідаємо історію стадіону, цікаві факти.

Центральний міський стадіон «Локомотив» у Вінниці — головна спортивна арена міста, що сьогодні переживає непрості часи. Попри статус і місткість у 24 тисячі глядачів, об'єкт гостро потребує масштабної реконструкції. Поки влада шукає інвестиції на сотні мільйонів гривень, стадіон продовжує залишатися центром спортивного життя, приймаючи матчі Другої ліги та міські марафони. Розповідаємо історію головного спортивного майданчика Вінниці, якому виповнилося 77 років.

Центральний міський стадіон збудований у 1949 році працівниками міста та Південно-західної залізниці. Перша назва стадіону «Локомотив» і міг вмістити лише 12 000 глядачів. Проте коли СРСР збирався приймати Олімпіаду 1980 року, виникла потреба реконструювати і збільшити арену до 24 000 посадочних місць. Була збудована залізобетонна чаша стадіону, змонтовано освітлювальні вежі, проведено радіофікацію стадіону, встановлено табло, кількість місць збільшена до 24000, розширено бігові доріжки. Центральний міський стадіон приймав Олімпійський вогонь Московської Олімпіади 1980 року.

Запеклі футбольні баталії стали проходити тут лише в 1959 році — коли було створено команду «Локомотив», тобто назва ФК і стадіону збігалися. У першій грі вінницька команда, згодом названа «Нивою», перемогла «Спартак» з Івано-Франківська з рахунком 2:1. Дивитися гру прийшли 7000 шанувальників шкіряного м`яча.

Коли вінницька «Нива» грала у Вищий лізі чемпіонату України, а також добре виступала в Кубку країни, стало зрозуміло, що стадіону знову потрібні зміни. «Нива» в 1996 році мала брати участь у євротурнірі, Кубку кубків. Щоб перед гостями з заходу було не соромно, довелося зробити невеличкий ремонт чаші, а також підтрибунних приміщень.

Коли йшов 2003 рік, спонсори ФК «Нива» розщедрилися на ще одну реконструкцію, встановивши 5 000 пластикових сидінь. Але, на жаль, у 2012 році прийшли тяжкі часи і «Нива” стала нікому не потрібною, тому її ліквідували. Тоді арені знайшли інше застосування — там займалися фізкультурою студенти, а також грали аматори-футболісти. Крім того, тут нерідко виступали політики і артисти, наприклад гурт «Океан Ельзи».

З 2006 року існує так зване комунальне підприємство «Центральний міський стадіон». КП підпорядковане міській раді, а також Комітету з фізичної культури і спорту. Універсальною ця споруда називається тому, що приймає не лише футбольні матчі. Зокрема, бігові доріжки дозволяють місцевим шанувальникам здорового способу життя підтримувати фізичну форму. Також тут можна не лише бігати, а й, приміром, вчитися грати в настільний теніс.

В міському стадіоні є 5 спортзалів, роздягальні і душеві (це все займає 1700 кв. м), а також готельні приміщення (800 кв. м). Також у ньому діє музей футболу.

У статті використали фото з відкритих джерел Фейсбуку Івана Богуна