Призер Ігор Нескорених Іван Лавренюк захопився дзюдо і мріє про перемогу на Паралімпіаді

Євгеній МИХАЙЛІВ

Нещодавно 32-річний вінничанин Іван Лавренюк на церемонії відкриття зимових Invictus Games (Ігор Нескорених) у Канаді ніс український прапор.
Він – ветеран війни, десантник штурмових військ, який на війні втратив зір.

Цікаво, що засновник Invictus Games принц Гаррі після свого виступу на церемонії відкриття обійняв Івана Лавренюка та поспілкувався із ним. Про що говорили та про здобуте срібло Ігор Нескорених Іван Лавренюк розповів RIА/20 хвилин.

Спорт після лікування

Іван Лавренюк — із вінницького мікрорайону Тяжилів. Навчався у школі №27. Строкову службу у війську не проходив, адже до війни був визнаний непридатним за станом здоров’я. Мав проблеми із колінами через регулярні заняття футболом (із п’яти років).

Відео дня

— На фронт я пішов добровольцем у 2023 році, у десантно-штурмові війська. Був солдатом. П’ятого березня минулого року на Донеччині отримав поранення після обстрілу. Лишився лівого ока, а в правому застряг осколок. Мені робили операції. Але, на жаль, вони не допомогла повернути зір. Наразі я тонально незрячий, хоча в новинах постійно казали, що я частково бачу, — каже Іван Лавренюк. — Пояснили, що в Україні мені зір не повернуть, треба їхати до Європи або Америки. Сподіваюся на штучне око або експериментальну вакцину, яка вже існує.

Після тривалого перебування в шпиталі Іван вирішив, що йому потрібно рухатися, чимось займатися. Небайдужі знайомі люди влаштували благодійний забіг, в якому ветеран взяв участь. Тоді Іван Лавренюк вирішив продовжити заняття спортом.

Чотири золота у Києві

Через місяць Іван почув про всеукраїнські Ігри Нескорених. Попросив дружину записати його. Вона запитала, який вид спорту чоловік обере.

— Я не сумнівався, що зможу собі щось обрати. Виступав у легкій атлетиці (бігу у супроводі зрячого гайда на 200, 400 і 1,5 тисячі метрів) та пауерліфтингу. В усіх чотирьох видах посів перші місця! Змагання проходили в Києві на початку червня, — сказав Іван Лавренюк.

Цей результат не став для вінничанина несподіванкою. Він розраховував на перемоги, бо добре фізично підготовлений. В липні Іван дізнався, що потрапив до збірної України; з Вінниці він був у ній один. Почав готуватися до Ігор Нескорених, що мали пройти в канадських містах Ванкувер і Вістлер.

Змагався проти зрячих

— В Канаді я виступав у двох дисциплінах — біатлоні і веслуванні на тренажері. Мав ще в скелетоні, але за станом здоров’я не був допущений. Вважаю, що це була дискримінація. Адже тотально незрячих з інших країн допустили до стартів у скелетоні. Чомусь заборонили лише мені, – наголошує Іван Лавренюк. — Зрозуміло, ми подали протест організаторам. Цим опікувався і мій тренер зі скелетону Михайло Гераскевич (його син Владислав — олімпієць). На жаль, не допомогло.

В біатлоні вінничанину довелося змагатися проти частково незрячих спортсменів. Повністю без зору Іван був один. Тобто він заздалегідь був у невигідному становищі, але все ж здобув срібло! Вінничанина обігнав партнер по збірній України, який частково бачить. Бронзовим призером став колумбієць.

— Був би переможцем, якщо б змагався проти таких же, як я, тотально незрячих. Або якщо б враховували мій виступ із певним коефіцієнтом. Тому вважаю правила на цих змаганнях несправедливими, — наголошує ветеран війни.

Аналогічна ситуація виникла і в стартах на веслувальних тренажерах. У суперників нашого земляка не було вад зору. Вони під час виступу на моніторі бачили свій темп, ритм і могли розраховувати сили. В підсумку Іван там посів 13-е місце серед 35 учасників.

Про що спілкувався із принцем

В Канаді Івана супроводжувала 31-річна дружина Тетяна і п’ятирічна донька Олександра. У Захисника є ще одна дитина Анна-Марія, їй лише півтора місяці. Батьки кажуть, що вона була дуже маленькою для подорожі в Канаду.

В Країні кленового листка вінничанину сподобалися приємні і ввічливі люди. Іван звернув увагу, що українців там поважають. Каже, що вдячний організаторам і спонсорам Ігор Нескорених. Отримав там справжнє море емоцій.

— Все гаразд було з організацією тренувань. Запам’яталося, як я виносив прапор України на урочистому відкритті. Двічі зміг поспілкуватися із принцем Гаррі, засновником Ігор Нескорених. Вперше я запитав, чи він справжній принц і де його корона. Гаррі засміявся і не відповів. А на нагородженні в складі збірної України він вітав тільки мене, — каже Іван Лавренюк.

«Майбутній паралімпійський чемпіон»

У Вінниці спортсмена вже вшанувала влада міста. Він дякує за підтримку голові міського спорткомітету Сергію Краєвського. Україна командирувала спортсменів на Ігри Нескорених, а ось винагороди від держави поки що не було.

В подальших планах Івана Лавренюка – виступ на Паралімпіаді.

— Я майбутній паралімпійський чемпіон із дзюдо! Впевнений, що через три роки буду виступати на Паралімпіаді в Лос-Анджелесі (США). Тренуюся вже чотири місяці в групі незрячих у заслуженого майстра спорту, паралімпійського призера Миколи Ливицького. Через місяць дебютую на чемпіонаті України, — наголосив Іван Лавренюк.

Він ніколи раніше не займався дзюдо. Але каже, що виріс на Тяжилові, тому в юності доводилося боротися.

— Я - «універсальний боєць». Також для себе відвідую тренажерний зал, займаюся разом із друзями легкою атлетикою. Ще допомагаю дружині бавити маленьких дітей. А ось роботу у Вінниці поки що знайти не можу, — завершує Іван Лавренюк.