Куди ділася справжня зима? І яка погода буде надалі?

- Календарна зима почалася зі снігу. Проте насправді метеорологічна зима ще не настала. Температура сьогодні вище нуля, тому насправді зараз пізня осінь. Середньомісячна температура січня піднялася вище кліматичної норми на градус за останні тридцять років, - каже Юрій Власов, начальник Вінницького гідрометеоцентру.

Українська зима стала м’якою та без морозів. Науковці кажуть, що минула зима в Україні була найтепліша за весь період спостережень. В середньому, остання дата заморозків по Україні – 22 лютого. Вперше за всю весну не було не те що морозів, а й заморозків.

- У нас за останні десять років зими дуже потеплішали. Осінь починається пізніше та триває довше, а весняний період починається раніше, може починатися навіть у лютому, - каже Юрій Власов.

Зима буде теплою

Синоптики прогнозують, що вся зима буде теплою в кліматичному розумінні. У січні та лютому температура буде вище кліматичної норми. Синоптики кажуть, що при коротких зимах температури можуть епізодично опускатися до 15 градусів морозу. Опади випадатимуть в межах норми, проте що це буде – дощ чи сніг – залежатиме від температури. За м’яких температур опади взимку здебільшого випадають у вигляді дощу та мокрого снігу. Раптове зниження температури загрожує заледенінням проводів та дерев.

Зима пропадає навіть на материку снігу - в Арктиці. Там зафіксували найвищу температуру за 115 років. Згідно з спостереженнями Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США, підвищення температури на материку відбувається вдвічі швидше, ніж в усьому світі. У підсумку це впливає і на весь світовий клімат.

Одночасно з цим триває процес танення льодовиків. За останні 40 років площа льодовиків Евересту скоротилася на 28%. А Гренландія у 2015 році вперше з 2012 року оголилася до половини своєї території.

Глобальне потепління вчені пов’язують з комплексом причин. Проте останніми роками вчені пов’язують інтенсивне підвищення температури по всьому світу з парниковим ефектом – шапкою з парникових газів, що утворилася над Землею через людську діяльність. Науковці всього світу наголошують на необхідності зменшення викидів вуглекислих газів в атмосферу. Вони підрахували, якщо найближчим часом температура зросте на два градуси, процеси глобального потепління стануть незворотними.

Річці не вистачає снігу

Таке потепління несе непередбачувану погоду. Як поведуть себе повітряні маси, стало прогнозувати набагато важче.

Наприклад, Південний Буг став менш повноводним. Спеціалісти наголошують, що з життєвого циклу річки зникає цілий період.

- Повноводдя – це не тільки природній процес, зникнення якого розбалансовує екосистему. Для річки половоддя, це ще й корисне явище: так вона самоочищується. З талим снігом піднімається рівень води,  річка стає більш стрімкою. Вода несеться вниз за течією та прочищає русло від забруднення, - каже провідний гідролог Басейнового управління Бугу Юрій Гавріков.

Наприклад, наприкінці березня 2013 року на території всієї Хмельницької та частини Вінницької області в один день неочікувано випало дуже багато снігу. Через тиждень сніг почав танути. Об’єм снігу в басейні Південного Бугу становив приблизно як 2-3 об’єми Ладижинського водосховища.

- Зазвичай весною вода підіймається на метр. У 2013 році Південний Буг підійнявся  до двох метрів. Вода масивним потоком хлинула з самого Хмельницького. Тоді ми знімали захисні щити зі споруд ГЕС, щоб запобігти затопленню та пропустити воду. У Вінницькій області потенційно небезпечні ділянки - Бар, Літин, Гайсин, Хмільник, Могилів-Подільський та Стрижавка, - розповідає Юрій Гавріков.

Озимим жарко

Найбільше від нетипової погоди страждають аграрії. А це в свою чергу матиме вплив на ціни продуктів.

Дата початку посіву озимих, що раніше відбувалася у визначений строк, сьогодні плаває в повітрі.  Проте, спеціалісти кажуть, що для озимих більш важливо, щоб температура була стабільна та не було погодних ексцесів.

- При поступовому зниженні температури озимі проходять процес осіннього загартовування, - розповідає Ярослав Цицюра, викладач Агрономічного університету. - В рослині зростає вміст цукрів та мінеральних солей. Так вона може витримувати низькі температури взимку. Важливо, щоб не було температурних провокацій, що порушують процес росту рослини.

Проте глобальне потепління все-таки негативно вплинуло на урожай. Спеціалісти підрахували: кожен градус підвищення температури протягом вегетаційного періоду росту рослин - це мінус десять відсотків до валового виробництва всієї сільськогосподарської продукції. Через погодні умови цього року на Вінниччині загинуло до 40% ріпаків.

- Початок осені був нетипово гарячим з невеликою кількістю опадів. Ослаблений ріпак став дуже чутливим до низьких температур, тому багато врожаю загинуло, коли сталися несподівані приморозки в 6-8 градусів.  Площа, яка зійшла в таких умовах, стає схожою на скатертину з клаптиків, - каже  Ярослав Цицюра.

Жити по-новому

Але глобальне потепління сформувало умови для ефективного вирощування в Україні нових культур з інших кліматичних зон.

- Наш хлібний стіл з покон віків формували озима та ярова пшениця, ячмінь, гречка та інші. Вони ростуть при температурі від 20 до 28 градусів. З підвищенням температури ми можемо вирощувати нові культури. Наприклад, сорго 20 років тому було нетиповим для клімату Вінниччини. Зараз ми вирощуємо просо, сорго, кукурудзу, рис, які добре ростуть при температурі  25-35 градусів. Вони є перспективними для визрівання надалі, - каже  Ярослав Цицюра.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.