Таллінн очима вінничанина: чайка зі сторінкою Інстаграм, “Рошен” і ніякої кави після 19.00

Владислав Качур - учитель англійської і німецької мови школи-гімназії № 6. Кілька місяців тому він  потрапив у Тор-20, а згодом і у Тор-5 кращих вчителів України за версією Global Teacher Prize Ukraine. А нещодавно він побував у Таллінні на установчій зустрічі координаторів міжнародного проекту від програми Євросоюзу «Еразмус+». Між роботою у хлопця був час подивитись Таллінн, тож він розповів журналісту RIA/20minut, навіщо варто їхати до столиці Естонії.

— Це був триденний з'їзд координаторів одного молодіжного проекту. Скажімо так, місто ми досліджували у другій половині дня за можливістю. Нам пощастило, тому що координатором проекту від Естонії була пані Тетяна, громадська організація якої спеціалізується на організації екскурсій та дозвілля. Будучи кваліфікованим екскурсоводом, вона показала нам ті місця, які дійсно варто подивитися туристам.

Перше, що втрапило в око хлопцю - розмірене столичне життя. Каже, чутки про повільність естонців  - то стереотипи.

— Я б їх повільними не назвав: вони просто виважені. Та й Таллінн, як столиця, дуже розмірений і спокійний - це не Київ, де шалений ритм життя і усі кудись поспішають. Життя міста починається там рано, і рано ж закінчується - по нашим міркам. Десь годині о сьомій вечора всюди вже закриваються магазини та кав'ярні. У центрі міста можна було побачити пару пабів, які продовжували працювати, а от, власне, місто наче вимирає, тільки-но годинник проб’є  21.00.

Цінителі старовини

Владислав розповів, що до рідного міста талліннці ставляться надзвичайно шанобливо. Окрім того, що Таллінн - чисте й затишне місце, його історичний центр місцева влада намагається зберегти у недоторканому вигляді.

 — Як мені розповідали, там дуже суворе законодавство, яке дозволяє змінювати історичну частину міста. А щоб змінити колір фасаду будівлі, потрібно робити купу дозвільних документів у їх державних установах.Також у будівлях, що знаходяться у старій частині міста, забороняється навіть змінювати систему опалення: якщо в будівлі залишились старовинні грубки, то жителі  ними і мають опалювати свої приміщення.

Саме тому, що у більшості будівель збереглись старовинні печі, у Таллінні до сих пір існує професія сажотруса, яка тут вважається дуже престижною - бо ж її носій є хранителем міських традицій.

А ще головна ялинка у Таллінні стоїть набагато довше, ніж у більшості європейських міст.

— У європейських країнах після католицького Різдва все вже закривається – у тому числі і головна ялинка міста. У Таллінні виявляється, Різдво святкується і католицьке, і православне, бо багато російськомовного населення. Пам’ятаю, коли ми полишали місто 22 січня, а ялинка в центрі ще стояла на місці. У них із різдвяним деревом, до речі, пов’язана дуже цікава традиція: десь 23-24 січня усі талліннці збираються у визначеному місці зі своїми ялинками, з дерев складають щось на зразок такої великої скульптури, і урочисто все це підпалюють. Але ми цього дійства вже, на жаль, не застали, - розповів Владислав.  

Чайка з Інстою та битви туристів

У Таллінні дуже багато оглядових майданчиків. Але тільки один із них - майданчик Кохтуотса - виходить прямо на старе місто. Тут-то і живе чайка Свен Сімен(від Sven Seaman - англ.), яка має свою сторінку та власний хештег в Інстаграм. “Чайка зі старого міста. Ловець краси, Філософ, Птах”, - пишеться на сторінці у його статусі. Там він постить фото свого міста – у тому числі, звісно, і з висоти пташиного польоту.

— Це місцева знаменитість, унікальна чайка. Вона не боїться людей, і всі туристи намагаються із нею сфотографуватись. Вона не боїться людей, а фотографується із ними і чекає натомість  на якусь подачку. Я з нею робив селфі, боявся, що дзьобне - але ні, селфі пройшло без втрат з мого боку, - розказав журналісту Владислав.

За чим хлопець  ще хотів би повернутись до Таллінна - так це за унікальною середньовічною екскурсією.

— Уявіть, людям розповідають про традиції гіди, переодягнені в автентичний старовинний одяг. Тут для вас інсценують історію: аж до битв на мечах. Туристи і самі можуть вжитися у роль середньовічного жителя і  помахатись один із одним на мечах.

Є ще одна місцина, куди у цю подорож Владиславу довелось просто заглянути, але не насолодитися ним у повній мірі,  — ресторан Оlde Hansa.

—Цей ресторан відомий тим, що вони дублюють середньовіччя: починаючи від обслуговуючого персоналу, і закінчуючи меню та восковими свічками замість електричних ламп. Меню там дійсно автентичне, по старій рецептурі: можна поїсти і дикого кабана, і оленя, і навіть ведмежатину. На жаль, на цей раз наша група там побувала, аби просто відчути атмосферу., - розповів хлопець.

Чи по кишені Таллінн українцю?

Владислав каже: у Таллінні пересвідчився, що в Україні рівень цін європейський.

 — Ціни на їжу там приблизно такі ж, як у нас. Із українських продуктів я в Таллінні бачив тільки шоколад "Рошен". На високому рівні розвинута транспортна інфраструктура. По місту їздять як сучасні трамваї, так і кілька вінтажних реконструйованих трамваїв, кожен із яких названий на честь великого діяча Естонії.  Нас, до речі, кілька разів переслідував трамвай "Костянтин", названий так на честь першого президента Естонії, Костянтина Пятса.

Кава у середньостатистичному Талліннському закладі коштуватиме вам від 2 до 4 євро, а якщо говорити про комплексні обіди, в талліннських закладах можна нормально поїсти в межах 4-5 євро.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.