Партнер рубрики Подорожі

«Потрібно бути безхатченком, щоб зайти в McDonald's» — хокеїст про життя в Бостоні

Брати Валерій та Віталій Корзуни поїхали підкорювати Америку три роки тому. У місто Бостон. Поки вони третій місяць відпочивають від навчання тут, удома, RIA поцікавилася, як їм там живеться і що видалося найскладнішим в іншій країні

«Потрібно бути безхатченком, щоб зайти в  McDonald's» — хокеїст про життя в Бостоні

Після 9 класу старшому з братів Валері потрібно було готуватися до ЗНО, яке складається в 11. Тому вирішив поїхати в Америку по програмі вивчення англійської мови. Відправився туди без знання мови взагалі. На літо.

— Мені сподобалося, — розповідає 19-річний Валерій. —  Зрозумів, що хочу там залишитися. Склав іспити і вступив до школи в Бостоні. Батьки про це не знали. Я їм потім написав, що в мене віза до 2018 року, можна залишуся в Америці і закінчу школу тут. Вони, звичайно, були здивовані, але поставилися з розумінням. Сказали: “Якщо готовий вчитися не 11 класів, а 12 — роби як вважаєш за потрібне”.

— У Америці десь восьмий рік живе моя бабуся, — продовжує хлопець. — Вона найперша туди переїхала. Але в інший штат. Бабці було 60 з лишнім років, жила на Вінницьких  Хуторах і тут вона така: “Хочу в Америку”. Зібрала документи за два роки і полетіла.

Влітку Валера з братом мешкав в американській родині. Потім переселилися в  гуртожиток з кондиціонером, холодильником та іншими зручностями.

Коли Валера закінчив 12 класів, вступив у Бостонський університет (Boston University). Вивчає бізнес. Зараз хлопцю 19. Навчається на спеціальності маркетолог та менеджер. Як каже, навчальний заклад вважається одним з найкращих за напрямком “бізнес”.

Чому саме Бостон? — запитуємо в хлопця.

—  У Бостон переїхав через хокей, — каже Валера. — Там він дуже розвинутий.  Команди університету досить  перспективні.  Починав займатися хокеєм ще у Вінниці. І в Америці мені це дуже допомогло. Я знав, що не зможу витягти престижний університет, який дає  високий рівень знань. Але, якщо буду займатися спортом і навчанням, шанси зростуть.

 

Ніяких перездач і подарунків

За словами хлопця, є способи покращити оцінку в школі, але перездач немає. Приміром, з 5 балів ти отримав 3 (мінімальний бал). Якщо вчитель бачить, що ти працюєш на уроках, що в тебе дійсно щось не вийшло, він може дати тобі додаткове завдання. Зробиш його правильно і йому сподобається — додасть тобі лише 1 бал.

— Подарунків вчителі взагалі не приймають, — розповідає Валерій Корзун. — Хочеш їм щось подарувати, а вони при цьому так ніяковіють: “Навіщо?”. А якщо прийти без приводу і пригостити їх кавою чи кексом, то вони також  згодом чимось пригостять.

Тренувався на поліцейських

Перші труднощі при переїзді — незнання мови. Англійську вінничанин вчив разом зі всіма, але дещо за прискореною програмою.

— Я вчив англійську в школі, приходив і спілкувався з американською сім’єю, — каже Валерій. —  Після цього ще ходив по місту і розпитував поліцейських, як пройти туди чи туди. Хоча дорогу знав. Просто потрібно було поспілкуватися. Перший місяць в мене з’явилися головні болі, тому що спілкувався більшу частину часу англійською. Але потім пройшло.

 

Дешеві спортзали і усміхнені американці

Як каже хлопець, перше, що відчув у США —  зовсім інше повітря та люди:

— Вийшов із аеропорту і думаю: "Нічого собі!". Великі будівлі, люди постійно посміхаються. Але зараз помічаю, що це мене починає трошки напружувати. У них ніби щелепи заклинило. Американці дуже спортивні. Мотивують займатися спортом. Ти прокидаєшся зранку  — вже хтось бігає на вулиці. Засинаєш — хтось бігає. Їм байдуже: дощ, сніг, холодно, спекотно. І спортзали дуже дешеві і в гарному стані. На кожному кроці. Зарплата інструктора за годину в середньому 22 долари. А спортзал в місяць коштує 30 доларів. Тобто туди ходять усі. Займатися з тренером окремо коштуватиме дорожче.

"Переїхав до Бостона, тому, що там дуже крута атмосфера. Відчуваю, що це моє.  Америка - як мій дім, де хочу чогось досягти"

 

Чому вдома ходять у вуличному взутті

У фільмах ми часто бачимо, як американці не роззуваючись заходять в будинок з вулиці і плюхаються на ліжко. Як каже Валера, по-перше, це зручно. А по-друге, вулиці дуже чисті. Асфальт і бетонні пішохідні доріжки миють не тільки водою, але і додають екологічні миючі засоби.

— Купив кросівки білі, проходив у них  літо і  хоч би що — як з магазину. А приїхав в Україну, походив один день і вже чорні, — розповідає хлопець.  Просто речі довго зношуються через те, що якісні. Ти купуєш, приміром, нові кросівки, тільки коли тобі вже старі просто набридли. Але американці взагалі не паряться з приводу “що вдягнути”. Ходять у шортах і так само в них сплять. Шкарпетки різні — все одно. Головне, щоб був одягнений.

Взагалі одяг дешевий і якісний. Є спеціальні магазини, щось на кшталт наших секонд-хендів, але не зовсім. Називаються "Маршал" (Marshalls). Там просто речі за якихось причин дешевші: або зосталися з минулих колекцій, або магазин замовив партію, але не усе встиг збути тощо. У таких демократичних магазинах знайдете брендові речі. Приміром, Nike, Polo, Adidas за ціною нижчою, ніж в оригінальних магазинах.

 

Безхатьки в McDonald's

За словами вінничанина, загалом, у США всі їдять китайську їжу. Також в’єтнамську, японську кухню. Це виходить не дуже дорого, навіть якщо замовити в ресторані. Чисто американська їжа, це: бургери, піца, індичка. А з приводу любові мешканців штатів до фастфуду в McDonald's — великий стереотип.

— Потрібно бути безхатченком, щоб туди зайти. Відкриваєш двері і бачиш: в одному кутку бомж спить,  в іншому другий щось збирає. І такий запах неприємний. До речі, в їхніх McDonald's, на відміну від наших, не так смачно готують. У нас стараються, приходить багато людей. А там тобі котлету на булку недбало поклали: “На, тримай.  Соус там знайдеш десь”.

У Америці кожний штат —  це як окрема держава зі своїми правилами та законами. І щоб поїхати в інший, потрібно ознайомитися з усіма його тонкощами. Адже навіть правила дорожнього руху трохи відрізняються. Валера Корзун живе в штаті Масачусетс. Побував у Флориді (Майамі), Нью-Джерсі, Род-Айленд, Нью-Йорк. Переїжджати в інші не хоче.

—  Мені подобається мій штат. Подивився я на інші, поїздив — вони занадто американські, — розповідає Валера. —  Бостон — він найбільш “європейське” місто в США. Американська родзинка є, але і дуже багато європейської стилістики: архітектура, вулички. Дуже багато приїжджих. Корінних американців потрібно ще знайти.

Коментарі (1)

Ви не авторизовані

  • Ols Kat

    Молодцi що поїхали! Щастя вам там, в Америцi!
Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook