Африканець Весел Лоу про три дні безвилазного сплаву Помаранчевою річкою

Весел Лоу (Wessel Louw) живе за 60 кілометрів від міста Кейптаун, що на Півдні Африки. Воно розташоване на узбережжі Атлантичного океану, недалеко від Мису Доброї Надії. У його краї, як розповів, виробляють одні з найкращих вин світу. А ще там дуже гарні гори, приміром, Столова гора, яка є візитівкою міста і зображена на його прапорі.

Але далі  мова піде не про гори, а про річку. У Тревел-клабі креативного простору “Артинов” Весел разом зі своїм другом Вільямом, який був за перекладача, розповів про подорож для усією сім’ї.

Між Південно-Африканською Республікою та Намібією протікає Помаранчева річка. Часто люди запитують, чому річка так називається — “помаранчева”. Весел пояснює:

— Коли ввечері сонце сідає на Заході, у воді віддзеркалюються його промені і річка набуває помаранчевого забарвлення. Посилюють ефект такого ж кольору скелі навкруги, які також відображаються у воді.

Довжина річки —  2200 км. Вона бере початок у Драконових горах в Лесото, а в пониззі утворює кордон з Намібією, впадає в Атлантичний океан. Тож, аби пуститися у подорож течією, спочатку потрібно перетнути цей самий кордон з Намібією. Щоб дістатися з Кейптауну до місця, звідки починається сплав (десь в районі Richtersveld), потрібний день на машині. Стільки ж займає дорога від столиці Намібії до місця старту сплаву. А також вистояти щонайменше дві години на пункті перетину кордону.

Усе залежить від течії

— Найперше місце, де людина може вийти, це Aussenkehr (Ауссенхенр) — через  60 кілометрів від старту. Тобто, якщо вже почав сплавлятися, то шляху назад немає, — каже Весел. — Протягом цих днів ти звичайно виходиш, зупиняєшся на нічліг на березі річки. Але вибратися звідти неможливо, бо навкруги одні лише скелі. Коли течія річки сильна і багато води, то за три дні можна пропливти далі Aussenkehr, не 60, а 90 кілометрів.

Крокодилів не зустрічали

У більшості людей Африка асоціюється з дикими тваринами та небезпекою через те, що вони можуть напасти на людей. Насправді ж, як пояснив Весел Лоу, тварини знаходяться в заповідниках або в національних парках. І там діє одне дуже важливе правило: “не виходь зі своєї машини”. Маршрут, яким сплавлявся мандрівник, в цьому плані є безпечним. Крокодилів та гіпопотамів там немає.

— Коли сплавляєшся Orange River, перейматися варто не через тварин, а через пороги, — говорить Весел. —  Хоча проходити маршрут можна навіть із дітьми. Досвідчені інструктори беруть на сплав навіть тих, хто не вміє плавати.

А навкруги — нічого

Точніше буде назвати подорож африканця не “сплавом”, а прогулянкою по річці Помаранчева. Тільки ближче до водойми є зелень. Береги поросли очеретом і чагарником. Іноді на п’ять метрів від річки, іноді — 10. А далі тільки пісок та суворі скелі з обох сторін. Як у пустелі. На них часто можна побачити різні природні малюнки, які нагадують, приміром, відбиток пальця.

— Ти пливеш собі в каное і все, що тобі залишається, споглядати чудові краєвиди, дивитися на місяць, на небо, всіяне зорями. А ввечері спілкуватися з усіма біля вогнища, — розповідає мандрівник.

Пороги як вступний іспит

Більшу частину часу ріка Помаранчева спокійна. І тому можна зупинятися, купатися, дивитися на гарні скелі, що її оточують. Але не скрізь так спокійно. За словами гостя з Африки, пороги річки — це як вступний екзамен. Недосвідчені люди бояться, але це не так страшно, як здається. Якщо трапляються небезпечні пороги, то інструктори покажуть, як правильно проходити.

— Коли я був на сплаві вперше зі своєю дружиною, це було чудово. Щоправда, з  20 каное пройшли пороги тільки чотири, — розповідає чоловік. — Тобто важливо правильно входити в перекати і вміло вирівнювати каное, інакше човен може наповнитися водою, або взагалі перевернутися. Річка не широка, тому в деяких місцях ми проходили по черзі: один каное за іншим. Другий раз ми поїхали разом із дружиною та двома нашими доньками. Одна була зі мною в каное, тому довелося більше попрацювати.

Усі речі — у відра

Можна сплавлятися на надувних човнах і на каное. Але відчуття, як каже Весел, на цих двох плавзасобах зовсім різне. Маневрувати набагато краще на каное. Але вони легко перевертаються. Тому треба обов’язково спакувати особисті речі у спеціальні пластикові відра, які щільно закриваються.

Дрова, стільці і столи беруть гіди

Організацією сплавів займаються туроператори.

— Ми обрали туроператора, який самостійно забезпечує туристів сніданками, обідами, і вечерями. А ми просто узяли якісь снеки перекусити, — каже мандрівник.

Готують на всіх також гіди. Вони беруть із собою дрова, тому що там їх просто не знайти. А також столики та розкладні стільці — все, що необхідно.

Розваги біля вогнища

Для ночівлі шукали більш-менш рівне місце, де можна розбити намети. На другий день зробили зупинку. Оскільки, за словами мандрівника, робити особливо було нічого, розважали себе кристаликами.

— Молодь і люди середнього віку піднімалися на скелі позбирати ці камінці, — говорить він. —  Увечері, коли усі дружньою компанією збиралися біля багаття, ми кидали їх у вогнище, спостерігали за тим, як вони міняли свій колір, а потім вибухали.

Погода не підведе

У Африці погода завжди гарна. Весел Лоу каже, що за рік десь разів 10 може піти дощ. Тому шансів, що під час сплаву будуть опади, дуже мало. Намет можна і не брати. Але зранку буває роса, тому ночувати краще в палатці. До того ж, вона може захистити від москітів. Екстремал старається сплавлятися не в середині літа, коли дуже спекотно. А десь ближче до кінця літа — початку осені.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.