-Батьки Максима тільки що від’їхали від під’їзду, ви розминулися з ними, - каже Любов Островська, сусідка Шаповалів. – Наташа, мама Максима, й Анатолій, його вітчим, сіли в машину і поїхали. З ними поїхали ще хтось з родичів. Нам ключ залишили від квартири.

Пані Любов сидить на лавочці напроти під’їзду. Разом з ще однією сусідкою на ім’я Марія обговорюють страшну звістку. Про трагедію в Києві почули з самого ранку по телебаченню.

Батько обіцяв взяти на борт літака, коли син піде у перший клас

-Максим був єдиною дитиною в батьків і така смерть тяжка, - бідкається тітка Марія і втирає непрохану сльозу. – Вбили золоту дитину. Ми ж його змалку знаємо, виріс у нас на очах.

Батько Максима теж пішов молодим на той світ. Він був військовим льотчиком.

-Разом з Шаповалами заселялися в цей будинок, - каже Любов Островська. – Пригадую, скільки радості було у їхній сім’ї коли на світ з’явився син. Якщо не помиляюся, він народився у 1978-му. Всі разом святкували появу первістка на світ.

Батько Максима служив у Гавришівці. Був військовим льотчиком.

-Пригадую, як він  обіцяв сину, що візьме його з собою на літак у небо, - продовжує пані Любов. – Казав тоді до Максима: «Підеш у перший клас – і зроблю тобі подарунок». Хлопчик так чекав того дня!

На жаль, не судилося льотчику здійснити обіцянку.

-Батько Максима помер перед тим, як син мав йти до школи, - каже Любов Островська. – Причепилася страшна болячка, від якої дотепер не можуть знайти ліків. Хлопчик залишився з мамою і бабусею. Через деякий час у нього з’явився вітчим. Максим порозумівся з чоловіком. У них були гарні стосунки .У порядній сім’ї таким само порядним виріс Максим.

-Хочете знати, яким був батько Максима? – запитує пані Раїса. – Подивіться на фотографію Максима – він, як дві краплі води, схожий на свого тата.

З родини військових

-У Максима не тільки батько був військовий, - уточнює ще одна сусідка Раїса Олексіївна. – Дід теж служив в армії офіцером, і дядько, мамин брат, військовий. Нині він уже не служить. Закінчив службу у званні полковника. Проживає у Києві.

Сусіди кажуть, нічого дивного в тому, що Максим обрав професію військового. У нього було з кого брати приклад.

-Ми не знаємо багато-чого про його службу, - продовжує пані Раїса. – Але відомо, що після школи, він ходив у десяту школу, закінчив військове училище, академію, не раз був за кордоном у миротворчих операціях.

Максим Шаповал також служив у зоні АТО. Звання полковника йому присвоїли у неповних 40 років. Отримав його за участь у виконанні непростих завдань. Його називали одним з кращих військових розвідників.

На похорон бабусі приїхав з військовим капеланом

Не так давно Максим приїжджав додому. Сусіди кажуть, на початку травня померла його бабуся, мамина мама.

-Він дуже любив її, тому не міг не бути на похороні, - каже пані Любов. – Привіз з собою військового капелана. Потім Наташа розповідала, що це була Максима ідея, щоб капелан відспівав бабусю. Поховали бабусю, а тут нове горе. Наташа не встигла зняти одну чорну хустину, як тепер одягла другу. Не хочеться вірити в те, що сталося, але горе не питає.

Сусіди Шаповалів в один голос висловлюють припущення, що загибель Максима має безпосереднє відношення до його служби. Кажуть, він був великим правдолюбом. Таким залишиться у їхній пам’яті.

-У нього у Вінниці залишився похресник, хлопчик одного з його друзів, - каже пані Раїса. – Мабуть, батьки малого теж поїхали в Київ.

Де саме ховатимуть Максима Шаповала, співрозмовники не знають. Можливо, це буде у Вінниці, де знайшли вічний спочинок батько і бабуся. А може, в Києві. Дружина у нього із Західної України. Це другий шлюб. З першою дружиною у них дітей не було. Тепер мають двоє малолітніх діток, які залишилися без батька.

Висловлюємо щирі співчуття матері Максима Шаповала, рідним, друзям нашого мужнього земляка. Земля пухом Герою.