«Здаля схожий на собаку чи лисицю». Звідки взялися в області шакали і чому їх відстрілюють?

«Здаля схожий на собаку чи лисицю». Звідки взялися в області шакали і чому їх відстрілюють?
Шакали настільки схожі на лисиць або собак, що навіть миливці не одразу можуть відрізнити
  • Зимовий облік диких тварин розпочали у лісах області.
  • Чи натраплять «обліковці» на сліди хижака шакала?
  • 21 шакала добули протягом двох останніх років. Чому на них полюють?
  • Яких хижаків уполювали уже у 2022-му?

Двох вовків і 80 лисиць добули з початку нинішнього року у лісових угіддях державних лісогосподарських підприємств. Про це повідомив завідувач сектору мисливства обласного управління лісового та мисливського господарства Василь Мельник.

Вовків уполювали на території колишнього Теплицького району, а лисиць найбільше (44) в Іллінецькому лісовому господарстві.

Як пояснив співрозмовник, кількість лисиць перевищує встановлені санітарні норми. Вони є головними розповсюджувачами сказу. Саме тому ветеринари встановили санітарні норми — на одну тисячу гектарів має бути не більше однієї лисиці. У наших лісових угіддях їх значно більше. Тому й відстрілюють.

Відео дня

Руйнує гнізда пернатих, полює на диких тварин

Хижака шакала ще донедавна у нашій місцевості не фіксували. Уперше натрапили на нього у 2018 році, йдеться в інформації на сайті обласного управління лісового та мисливського господарства (ОУЛМГ). Незважаючи на те, що під час зимових обліків дотепер не зафіксовано слідів цього хижака, «у 2020 році  єгерський склад, мисливствознавці та мисливські бригади на території мисливських угідь Вінницького ОУЛМГ добули аж 10 шакалів». Це цитата з повідомлення сайту. Торік уполювали одну особину шакала.

Цього разу мисливці вполювали шакала в лісових угіддях Немирівського лісництва ДП «Іллінецький лісгосп».

Мисливствознавець Немирівського лісництва Віктор Волощук розповідає, що добули шакала незадовго до нового року, під час проведення полювання. Мисливці полювали в Мухівецько-Сокілецькому урочищі, це територія колишнього Немирівського району, ближче до сіл Гостинне, Мухівці, Стрільчинці.

Комбайн збирав кукурудзу, і в бік зарослей чагарників, очерету на місці колишнього меліоративного каналу щось побігло. Мисливці подумали, що то може бути козуля. Коли вони оточили місце, один звір утік. Іншого вдалося вполювати, причому, на той момент вони не були певні, чи то лисиця, чи собака.

Спеціалісти сектору мисливського господарства Вінницького ОУЛМГ за надісланим фото підтвердили у впольованому хижаку шакала.

Також лісівникам та мисливцям допомогла Вікіпедія порівняти зовнішні ознаки.

Ще Віктор Васильович розповів, що ця місцина, де був ще за радянських часів зроблений меліоративний канал, має мочари, озерця, де багато диких качок. Вони, як і їхні кладки яєць, є хорошою поживою для шакала. А взагалі цей хижак всеїдний і не гребує в їжі нічим, в тому числі і падаллю. А ховалися ці шакали у лисячих норах, але розритих. Вони більші за лисиць і, виявляється, виганяють і займають домівки наших рудохвостих.

Фахівці уточнюють, що хижак також полює на новонароджених диких тварин, таких як козулі, зайченята…

Чи платять за впольованих хижаків?

— Раніше винагорода була передбачена, тепер нема такого, — пояснив Василь Мельник. — Ні за вовка, ні за шакала, ні за інших хижих звірів чинним законодавством це не передбачено.

Заплатити можуть хіба що користувачі мисливських угідь на території яких добуто того чи іншого хижака. Але це вже за їхнім бажанням.

Вовка — у Червону книгу

Київський еколого-культурний центр ініціював питання про занесення вовка у Червону книгу України.

Названа ГО є членом Міжнародного товариства захисту тварин та низки інших міжнародних структур. Займається законотворчою діяльністю, веде суди на захист природи. Частину з них вдалося виграти у державних структур, зокрема, Кабінету міністрів.

Її учасники відзначилися низкою компаній на захист тварин, зокрема, і вовків. Зокрема, вдалося дробитися заборони на комерційне полювання на зубрів, заборони на вилов дельфінів, загалом заборони на весняне полювання.

Втім, хижака вовка у Червоній книзі нема. Члени організації продовжують лобіювати це питання.

Дай сіроманцю волю — у лісі тварин не залишиться

Прошу Василя Мельника висловити своє ставлення до пропозиції занесення вовка у Червону книгу.

Якщо це станеться, то через деякий час у наших лісах не залишиться диких тварин. Крім вовків, звичайно. Такої думки дотримується керівник сектору мисливства Василь Мельник.

Нагадує про те, як розмножуються сіроманці. Їхнє потомство з’являється на світ у значній кількості. За один раз вовчиця приводить приблизно 12 вовченят. Співрозмовник звертає увагу, що всі вони знаходяться у захищеному місці. Бо перед тим для вовчиці відщукують безпечне лігво. Тобто процес виживання молодняку забезпечено.

— Не порівняти із зайченям, яке народилося у полі і залишилося на відкритому просторі, де на нього щогодини може чатувати небезпека, — пояснює Василь Мельник.

Друге, на що звертає увагу співрозмовник, організація полювання вовками на інших звірів. Каже, вовки полюють зграєю: одні залишаються у засідці, інші виганяють жертву..

— Якщо, наприклад, зграя вовків зайде в урочище, де живуть козулі, то частину їх загризуть, інших розженуть, — говорить Мельник. — Якщо в зимову пору залишаться сліди, наздоженуть. Для вовка звично долати протягом дня відстань у сто кілометрів.

За словами співрозмовника, зграя вовків може навіть наздогнати і загризти зубра.

— Які ж вони після цього санітари лісу, як намагаються їх представити захисники природи, що добиваються занесення у Червону книгу, — каже Мельник. — Називаю реальні речі.


Читайте також:

«Велосипедом до школи»: учні двох закладів Вінниччини показали, як їздять на двоколісних, і перемогли

На Привокзальній «ВАЗ» збив жінку з дитиною, які йшли по «зебрі»

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі

keyboard_arrow_up