Збивати «Шахеди» силами бізнесу. Скільки приватних ППО готують на Вінниччині та як долучитися

• Український бізнес починає брати на себе завдання, які раніше були виключно відповідальністю держави.
• Співвласник групи компаній Nova В'ячеслав Климов нещодавно заявив, що компанія вже створила власну ППО та має на рахунку збиті російські «Шахеди».
• Ми дізналися, чи є на Вінниччині підприємства, які теж долучилися до цього експерименту, чи сформовані вже власні групи ППО в нашому регіоні та як бізнесу долучитися до захисту неба над областю.

Про те, що український бізнес може не лише самостійно захищати свої об'єкти від російських атак, а й долучатися до протиповітряної оборони, заговорили після заяви співвласника групи компаній Nova В'ячеслава Климова. 27 жовтня на 12-му Київському міжнародному економічному форумі він повідомив, що «Нова пошта» вже реалізувала проєкт приватної ППО та має успішні результати.

«Ми одна з небагатьох компаній, яка реалізувала цей проєкт. Я не хочу розголошувати вам цифри, але ми маємо збиття шахедів», — сказав Климов.

Бізнесмен наголосив, що такі ініціативи потрібно розвивати й надалі, адже повномасштабна війна змінює роль підприємств у питаннях безпеки. Крім того, великі українські компанії вже готуються самостійно ліквідовувати наслідки ударів.

«Зараз великі бізнеси шукають в Європі пожежні машини, для того, щоб створювати свої власні служби. Це наша власність, в чому проблема, хто мені може заборонити гасити самому пожежу на своїй території?» — зазначив В'ячеслав Климов.

На Вінниччині три підприємства отримали дозвіл

Щоб з'ясувати ситуацію на місцях, ми звернулися з офіційним запитом до Міністерства оборони України. У відомстві повідомили, що станом на 30 жовтня 2026 року відповідні повноваження отримали три підприємства, зареєстровані та/або розташовані на території Вінницької області.
Усі вони звернулися до міністерства з наміром долучитися до експериментального проєкту та отримали позитивні рішення. Проте говорити про повноцінне бойове чергування приватної ППО в регіоні ще зарано.

«На теперішній час групи протиповітряної оборони на зазначених підприємствах не сформовані та до виконання завдань за призначенням не залучалися», — зазначили у Міноборони.

Причина в тому, що ці компанії ще проходять підготовчий етап. Вони опрацьовують та узгоджують спільні рішення з повітряним командуванням Повітряних Сил ЗСУ, готують майбутніх учасників груп і займаються закупівлею необхідних засобів.

Бізнес платить сам, але може отримати зброю від військових

Створення приватної протиповітряної оборони вимагає фінансових ресурсів. У міністерстві пояснюють, що джерелами фінансування експериментального проєкту є кошти самих підприємств та інші джерела, не заборонені законодавством.

Фактично бізнес має оплачувати всі необхідні для роботи групи витрати. Серед них придбання, постачання та зберігання засобів ППО, навчання працівників, їхня сертифікація, технічне обслуговування обладнання, охорона, транспорт, засоби зв'язку та інші матеріальні ресурси.

Також підприємства оплачують працю людей, які входять до складу груп. З ними укладають трудові договори. Крім того, компанії можуть передбачати додаткові виплати таким працівникам за власний кошт.

Чи може бізнес розраховувати на компенсацію цих витрат із держбюджету?

У Міноборони відповіли однозначно: окремого механізму прямого бюджетного фінансування створення та діяльності таких груп не передбачено.

«Отримання підприємством повноважень на здійснення заходів протиповітряної оборони саме по собі не є підставою для виникнення права на державну фінансову допомогу або компенсацію понесених витрат», — наголошують у відомстві.

Водночас підприємства не обов'язково повинні купувати все озброєння самостійно. Експериментальний проєкт передбачає можливість тимчасового отримання засобів протиповітряної оборони та боєприпасів від військових частин.

Таку передачу здійснюють за рішенням Командування Повітряних Сил ЗСУ. Перелік обладнання визначають за спільною домовленістю з підприємством, а сам процес оформлюють відповідними документами.

Важливо, що зброю не передають у власність компанії. Вона залишається військовою, а підприємство отримує її в користування для виконання завдань протиповітряної оборони. Якщо військова частина передає групі необхідні засоби, вона також забезпечує її боєприпасами відповідно до погодженої номенклатури. Їхню кількість визначають заздалегідь, а поповнення відбувається на підставі підтверджених витрат під час виконання завдань.

Якою може бути приватна ППО

Під поняттям приватної ППО не варто розуміти лише кулемети чи зенітні установки. Перелік засобів, які можуть використовувати групи, значно ширший.

Згідно з порядком реалізації експериментального проєкту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів №1506 від 19 листопада 2025 року, до засобів протиповітряної оборони належать:

• безпілотні авіаційні комплекси;
• зенітне ракетне озброєння;
• зенітна артилерія;
• стрілецька зброя та боєприпаси;
• радіолокаційні станції;
• засоби радіоелектронної боротьби;
• військова і спеціальна техніка, обладнання та системи для виявлення, спостереження, оповіщення, моніторингу й супроводження повітряних цілей.

Конкретний перелік для кожного підприємства визначають не самостійно, а разом із відповідним повітряним командуванням. Він залежить від поставлених завдань, можливостей компанії та потреб оборони на конкретній території.

У роз'ясненні Міноборони щодо проєкту також зазначається, що серед засобів, які обирають підприємства, є дрони-перехоплювачі для боротьби з ударними безпілотниками. Такий варіант дає змогу використовувати досвід, який українські військові накопичили під час повномасштабної війни.
При цьому приватні групи не можуть самостійно визначати, які повітряні цілі атакувати і коли застосовувати озброєння. Вони працюють у загальній системі протиповітряної оборони під управлінням Повітряних Сил ЗСУ.

Хто може стати учасником групи

Приватна ППО не означає, що підприємство може просто видати працівникам зброю та доручити збивати дрони. До складу груп залучають цивільних працівників, які мають відповідати встановленим вимогам, пройти підготовку та отримати необхідні сертифікати.

За порядком, затвердженим Кабміном, керівник підприємства та кандидати до складу групи мають бути дієздатними особами віком від 21 року, не мати непогашеної чи незнятої судимості за умисні злочини, а також захворювань і протипоказань, які заважають виконувати відповідні обов'язки.

Окремі вимоги встановлені для операторів безпілотників. Вони повинні отримати відповідні сертифікати згідно із законодавством.

У роз'ясненні Міноборони зазначається, що до таких груп можуть долучатися, зокрема, колишні військові та інші працівники підприємств, які мають необхідні навички й відповідають вимогам. Сам факт участі у приватній ППО не означає автоматичного отримання бронювання від мобілізації.

Як підприємству створити власну ППО: алгоритм дій

Механізм залучення бізнесу до протиповітряної оборони затвердили ще в листопаді 2025 року. Він покликаний розширити багаторівневу систему захисту повітряного простору України. Процес створення групи складається з кількох послідовних кроків:

1. Звернення до Міноборони. Підприємство подає заяву в довільній формі, де вказує інформацію про свої можливості, штат та готовність придбати засоби. До заяви додають пакет документів, ліцензії та довідки про відсутність зв'язків із державою-агресором чи санкційних обмежень. На розгляд у міністерстві відводиться до 10 днів.
2. Узгодження з Повітряними Силами. Отримавши повноваження, компанія звертається до профільнного повітряного командування. Протягом 10 днів сторони ухвалюють спільне рішення, що визначає завдання, порядок взаємодії, номенклатуру засобів та схему фінансування.
3. Підготовка та старт. Підприємство формує групу, проводить навчання й сертифікацію персоналу. Після завершення підготовки керівник інформує військових про готовність.

Для підприємств критичної інфраструктури (зокрема на Вінниччині) діє спрощений декларативний порядок: достатньо надіслати до Міноборони лист про намір і підтвердити дотримання кадрових вимог.

Приватна ППО не працюватиме окремо від військових

Одна з принципових умов проєкту — підпорядкування приватних груп загальній системі протиповітряної оборони. Вони не створюють власну незалежну систему захисту неба, а доповнюють роботу військових.

Повітряне командування визначає завдання, організовує взаємодію та надає інформацію про повітряну обстановку. Підприємства, зі свого боку, забезпечують людей, техніку, підготовку та фінансування.

Державні органи також можуть надавати організаційну чи консультативну допомогу, проте забезпечення матеріально-технічних потреб залишається завданням самого бізнесу.

Вас може зацікавити:

Де у Вінниці безкоштовно зарядити телефон, ноутбук і навіть зарядну станцію? Зібрали адреси

Дистанційку запровадили. А що з укриттями, тиском і гуртожитками у педуніверситеті

Вінниччина у керівництві оборонки. Хто з наших у 2026 році отримав нові посади та звання

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google