Завтра — Голодна кутя: історія, традиції та заборони другого Святвечора

Ольга БОБРУСЬ

Завтра, 18 січня, відзначають день перед дуже важливим християнським православним святом, Водохрещам.
Це останнє свято в різдвяний період і треба до нього підготуватися. Для цього люди дотримуються суворого посту, прибирають будинок, готують кутю, колядують, а більш релігійні приходять у храм, сповідатися і намагаються очистити душу від гріха.

За народними традиціями було прийнято останній раз ворожити, а ще збирати сніг, адже він буде мати цілющі властивості. Ще поширені назви голодна Кутя або голодний вечір, саме через піст.

Так як до 19 січня Христос ще не був хрещений, то є повір'я, що гуляє багато нечисті, а сьогодні вона особливо зла. Тому слід захистити будинок і сім'ю різними способами. Всі кути треба перехрестити по три рази і окропити святою водою. Намалюйте крейдою хрести на вікнах, дверях та всіх місцях, через які може проникнути зла сила. А також краще окурити ці місця ладаном. Є ще багато різних традицій за вечерею, які зараз не так популярні. Наприклад, раніше потрібно було ще підкинути під стелю першу ложку куті, запалити свічку для тих, хто вже помер, і залишити для них блюдо з частиною різних страв зі столу.

Вдома обов'язково проведіть прибирання, щоб біси не сховалися в смітті. Не можна вечеряти до першої зірки, а потім можна їсти тільки пісні страви, хоча різдвяний піст давно закінчився. Намагаються зробити багато пісних страв, але непарної кількості. Освячена вода називається йорданською. Перед тим як починати вечеряти, всі в родині повинні випити три ковтки святої води і окропити нею будинок. Тоді вся родина не буде хворіти і буде дуже щасливо жити в багатстві.

Відео дня

Є дуже цікавий звичай. Потрібно поставити чашу з водою і стежити за нею. Опівночі вода повинна колихнутися. Тоді слід як може швидше виходити і дивитися на небо. Вважається, що якщо ви побачите сполохи, то можна загадати будь-яке бажання, навіть попросити про царство небесне, воно обов'язково здійсниться. А на річку або до будь-якого іншого природного джерела треба піти, щоб набрати дуже сильною святої води. Сніг збирають, щоб потім вранці в Водохреща вмиватися талою водою. Тоді обличчя буде білим, чистим і з рум'янцем.

Чому кутя «голодна»?

Називається кутя «голодною» тому, що у цей день заведено постити. З самого ранку віряни нічого не їдять, потім влаштовують скромну Святу вечерю і далі утримуються від їжі, аж поки не освятять в церкві воду.

Вечеря складалась лише зі скромних пісних страв — простої куті, вареників, узвару. Сідали вечеряти усією родиною, як зійде на небі перша зірка. Моляться, та починають і закінчують трапезу із ложки куті. Якщо залишки страви не з’їли під час вечері — їх відносять курям чи іншій худобі, щоб ті були здорові і краще плодились. В пусту ж миску від куті кладуть ложки кожного, хто їв за столом та шматочок хліба, щоб був урожай.

Оскільки вважалось, що на Водохреще настають найлютіші морози, то українці придумали веселий ритуал їх задобрювання. Господар дому відкривав двері, вікно чи просто вигукував у кватирку: «Морозе, морозе, йди до нас кутю їсти! …Не йдеш? То не йди ні на жито, ні на пшеницю, ні на всяку пашницю! Не морозь ні нас, ні наших коней, не морозь ні худобу ні птицю!».

З настанням темряви — розпочинався ще один цікавий ритуал. Родина виносила з дому «дідуха» й вщент спалювала його десь у саду чи на городі, адже попіл вважали корисним для майбутнього урожаю. Ця традиція — своєрідний ритуал прощання з зимою та закликання весни, адже проминула вже добра половина холодної пори.

Також, в цей день не можна кликати курей надто голосно. Бо як почує це сусідка, то може наврочити й птахи не будуть нестись. Хоча походження подібних забобонів саме у цей день — не відоме.

Ритуали з освяченою водою

В переддень Водохреща у церкві заведено святити воду. При цьому посудину з водою прикрашають квітами, які мають захистити від негараздів.

Коли воду приносять у дім — господар освячує кожного присутнього в оселі, за тим саму оселю, а потім — і худобу в хліву, щоб та теж була здоровою.

Вода, освячена у вечір Богоявлення, або ж як її інколи називають в народі «вечірня вода» — вважається більш цілющою, ніж власне вода з Водохреща. Вона, мовляв, здатна побороти всяке лихо та очистити від біди чи дії лихого ока.

Дітлахи могли у це свято знову щедрувати, бігати з піснями з дому до дому. Брали з собою гілочки ліщини, яку давали господарям домівок у знак вдячності.

А старші дівчата мали змогу поворожити. Ворожіння ці не відрізнялись від тих, які проводились зазвичай на Андрія чи в інші магічні вечори.

На наступний ранок — наставало свято Водохреща.

Народні прикмети 18 січня:

Якщо на Водохресний вечір сніг іде — чекай доброго врожаю зернових культур.
Яка є погода 18 січня, такою вона буде і на масницю.
Сильна хуртовина або поземка 18 січня — до хорошого врожаю.
Якщо на деревах мало снігу, то і ягід зовсім не буде. Якщо ж сніг, навпаки, вже погнув гілки на деревах — чекай багатого врожаю.
Повний місяць у цей день віщує розлив річок навесні.
Якщо зірки на небі 18 січня яскраві, то ягнята будуть добре плодитися.
Якщо випав сніг у Водохресний Святвечір — прикмета до того, що рік буде врожайним.
Якщо на деревах багато снігу — буде багатий урожай плодів і меду.
Якщо у Водохресний Святвечір скупатися в лазні, це дозволить отримати здоров’я і красу.
Сніг 18 січня кидали в колодязь, щоб вода в ньому не зіпсувалася.