Зарплати до 124 тисяч гривень: як начальники сервісних центрів МВС охороняють двері військкомату

• «Нульове» розмитнення автомобілів створило черги біля дверей МРЕО. За окрему плату «рєшали» оформлюють авто тим, хто цього потребує.
• Але чому керівництво сервісних центрів ніяк не реагує на те «чорті що», що твориться в них під носом?
• Можливо, тому що вінницькі начальники мобілізовані й всі разом несуть військову службу біля дверей військкомату навпроти РАЦСу?
• При цьому отримують до 124 тисяч гривень зарплати.

«За вчора територіальні сервісні центри МВС, лише по Вінниці, поставили на облік близько 300 автомобілів, з них всього 30 реальні люди. Усе інше гонщики й рЄШали… У сервісних центрах панує повна анархія й безлад… Усі заробляють, як останній раз».

Це написав голова громадської організації «Комітет безпеки руху» Володимир Черкас, 25 травня на своїй сторінці у фейсбуці. До того він пропонував керівництву міста, області й поліції звернути увагу на сервісні центри МВС, які стали і продовжують бути епіцентром «рЄшал», «автобізнесменів».

«Шкода, що вінницькі сервісні центри МВС намагаються вирватись у лідери хаосу й безладу та втратили ознаки концепції їх створення. Вінницькі «МРЕВ» де-факто залишились без керівництва, що спричинило повну дерегуляцію їх діяльності та фактичну відсутність відповідальності за якість роботи….»

Кому війна, кому…

Вінницька громадська діячка Таїса Гайда на початку травня опублікувала на своїй сторінці допис: «Доки одіозні міліціонери охороняють військкомати, у Вінниці аншлаг «авто-бариг».
У ньому йшлося наступне:«… сотні боєздатних вінничан щодня сумлінно боронять суверенітет вінницьких сервісних центрів МВС, тримаючи непохитно оборону черги для реєстрації автомобілів під «нульове» розмитнення. Звісно це не автомобілі для збройних сил та не замовленні бійцями з окопів. Це на «перекид». Перекупів не лякають навіть вінницькі правоохоронці, які вже роздали сотні повісток. Від «нульового» розмитнення знову виграли авто-бізнесмени…».

А ще фейсбучні друзі запропонували звернути увагу на те, що саме мається на увазі під словами «сервісні центри залишились без керівництва»?

МРЕО дійсно обезголовлене

У Вінниці є кілька начальників, які пов’язані з сервісним центром МВС.

1. Віталій Каспрук, начальник регіонального сервісного центру МВС у Вінницькій області.
2. Віталій Ковальчук, керівник вінницького територіального сервісного центру (що по вул. Ботанічній, на Кореї).
3. Денис Фурманюк, начальник управління організації екзаменаційно-реєстраційної діяльності сервісного центру.

Усі вони наразі несуть військову службу. Де? Боронять міський військкомат навпроти РАЦСу на Замостянській. З ними, у роті охорони, служить Олександр Князюк — колишній керівник сервісного центру у Вінницькій області, який потім пішов на підвищення в Київ керувати головним сервісним центром МВС.
З власних джерел журналістам «20 хвилин» стало відомо, що всі ці керівники сервісних центрів є офіцерами. Крім того, Олександр Князюк має п’ять років бойового досвіду в Югославії, був в АТО, тобто мав би бути мобілізованим першочергово. А Денис Фурманюк взагалі числиться в київському військкоматі, та замість того, щоби нести службу там, приїхав до спокійної Вінниці.

Зарплата під 124 тисячі

Усі начальники отримують зарплату від ЗСУ — 34 тис гривень. Також їм нараховуються преміальні. Усі зберігають свої посадові оклади в сервісних центрах. З власних джерел (наближених до структури сервісних центрів) ми дізнались, скільки вони отримують. У загальному підсумку: від 64 до 124 тисяч гривень, але кожен місяць може «гуляти».

• Каспрук: 84 тисячі грн (34 тисячі армійські + 50 тисяч оклад)
• Ковальчук: 63 тисячі грн (34 тисячі армійські + 30 тисяч оклад)
• Фурманюк: 124 тисячі грн (34 тисячі армійські + 90 тисяч оклад).
• Князюк: 34 тисячі + пенсія.

Всі вони отримують гроші за те, що стоять кілька годин з автоматами в мирному місті. Тобто на чотирьох отримують спільно понад 300 тисяч грн на місяць. Втім, згідно Закону про «Військовий обов’язок і військову службу» — тут усе ок. Адже:
«… — за всіма громадянами, які призвані під час мобілізації на військову службу, гарантовано зберігаються місце роботи, посада, середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності. Одночасно вони отримують грошове забезпечення як військовослужбовці».

Цікавить тут інше, як начальникам так гуртом пощастило з місцем служби? Чи може мобілізовані мають право обирати місце служби під час військового стану, а ми про це, ні сном ні духом?

Оце повезло так повезло

За словами адвоката Ярослава Мартинюка, призов громадян на військову службу під час мобілізації, або залучення їх до виконання обов’язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Звісно за сприяння місцевих органів виконавчої влади. Або командирів військових частин.

— Тобто, керівництво воєнкомату або військової частини вирішує, де буде проходити службу призваний по мобілізації громадянин, — говорить адвокат. — Тому, там потрібно запитувати, чому безпосередній військовий керівник вирішив залишити даних громадян у Вінниці в одному місці, а не відправити їх деінде.

Ок, запитаємо

Замостянська вулиця, приміщення військового комісаріату, обабіч дороги захисні їжаки, біля входу в будівлю купа мішків із піском, і здорові чоловіки з автоматами стоять. Це спеціальна рота ЗСУ, яка обороняє комісаріат, усі вони мобілізовані, серед них є офіцери,… і посадовці сервісних центрів.
(Поспілкуватись у телефонному режимі з начальниками сервісних центрів не вдалось, ми телефонували, але поки безрезультатно).
Як і запитати щось у військовослужбовців просто на місці несення служби — режимний об’єкт, військовий час, і взагалі всі коментарі відправляють брати до прес-служби. До речі прес-служби в міського комісаріату немає, тож журналіста спрямували до обласного…

Андрій Демченко, начальник прес-служби обласного комісаріату, пообіцяв поспілкуватися зі своїм керівником та надати хоч якісь коментар із приводу «прухи» МРЕО-керівництва служити всім разом, в одній роті, і не десь незнамо де, а в рідній Вінниці. Але не судилося.

— Міський комісаріат не підпорядкований обласному комісаріату, це окрема структура, і все, що там відбувається, най коментують вони, — передав Андрій Демченко, слова свого керівника. І додав, що незважаючи на військовий час кожен громадянин і журналіст, у тому числі, може звернутись у комісаріат і отримати необхідну інформацію.

У місті новий комісар

Певна річ, що про мобілізацію та місце служби начальників сервісних центрів, потрібно питати попереднього військового комісара Вінницького об’єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Ігоря Ліщука. Усі ці службові призначення відбулися за його керівництвом. Але його перевели десь на Львівщину. Тож спитати або з нікого, або з нового комісара Романа Потерлевича.

До речі, щоби поспілкуватись із новопризначеним військовим комісаром, треба було трішки покараулити міський комісаріат. Тому що на всі питання до чергових та бійців із роти охорони, типу: Де? Коли буде? Чи буде взагалі? — відповідь була одна — «Не знаємо».

І перше, що очікувано почув журналіст він головного військового комісара — «я тут лише пару тижнів, і цих хлопців сюди не набирав».

— Але можу сказати одне, вони можуть бути ким завгодно, але як військові призиваються на загальних підставах, і для мене вони солдати, які проходять військову службу на відповідних посадах, — каже військовий комісар Роман Потерлевич. — Хто вони були, чи є, до війни, не має значення, у кожного зараз є призначення. Рота охорони призначена для охорони військових об’єктів і супроводу. Саме цим вони й займаються.

Читайте також:

Чоловікам дозволили виїзд за кордон під час війни. Кому і на скільки днів

Майже 60% українців нині є прихильниками масового «озброєння». А що про це думаєте ви?

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.