«Залишили мене помирати»: паралізована мати благає повернути сина з війська

Одна в інвалідному візку залишилася 82-річна Віра Качановська після того, як її сина-доглядальника мобілізували до війська. Як далі їй бути?

• У Барській громаді мобілізували військовозобов’язаного, який має право на відстрочку.
• Чому так сталося, з’ясовував журналіст «20 хвилин».
• Що кажуть з цього приводу в обласному ТЦК та СП?

Вірі Качановській уже 82. У жінки перша група інвалідності. Вона пересувається на кріслі колісному. Багато років за нею доглядав син Віктор Холява.

Тепер жінка залишилася одна. Сина мобілізували до війська. Про це пані Віра розповіла по телефону журналісту «20 хвилин».

Мало не після кожної фрази було чути у слухавці, як жінка плаче.

«Неправильно це, не по-людськи»

— Мені дуже тяжко, я паралізована, сама не можу злізти з цього візка, вибачте, в туалет нема як сходити, — говорить пані Віра. — А води як принести, їсти щось приготувати, як це робити? Боже, невже у тих, хто забрав сина, нема батьків? Вони мене залишила одну, щоб померла. Бо сама я не виживу...

Жінка каже, що сина забрали у домашніх капцях. Дільничний запевнив, що оформлять документи і відпустять додому. Вона дивується, як так можна обманювати її на старості років.

— Син показував їм документи, що у мене перша група інвалідності, що він проживає зі мною, що я одна, — продовжує розповідь пані Віра. — Але нічого це не допомогло. Віктора забрали з дому в суботу, шостого числа. А вже в неділю чи понеділок він дзвонив мені. Сказав, що привезли у військову частину. Продиктував номер частини. Попросив, щоб записала про всяк випадок.

Про те, що Віктор багато років доглядає за паралізованою мамою, знають їхні земляки із села Гайове Барської громади. Саме в цьому селі проживають Качановські.

— Віктор справді є єдиним опікуном над мамою, — говорить родичка Качановських Ольга. — Він її і води подавав, і їсти готував, і допомагав з візка злізти, щоб перебратися на ніч на ліжко. Віра — жінка повної статури, бувало, упаде з візка, то її син один не міг справитися, аби підняти маму. Тоді кликав когось на допомогу. А якщо тепер таке станеться, хто її підніме? Так і буде лежати, поки хтось не побачить, якщо це буде на подвір’ї. А якщо в хаті? Хто туди заглядає? Знаєте, як я плакала, коли почула, що вона залишилася одна? Дуже шкода її стало. Щоб ось так на старості одній залишитися в інвалідному візку… Неправильно це. Не по-людськи.

Ольга, хоч і живе в одному села з Качановською, але допомогти їй не зможе. Каже, вік і здоров’я не те.

— Я так розхвилювалася через те, що Віра залишилася одна, що мені стало зле, — продовжує Ольга. — Швидку допомогу викликали. Тепер лежу. На мене не варто сподіватися. Не зможу їй допомогти.

Староста села Гайове Валерій Магльона у розмові з журналістом «20 хвилин» підтвердив факт опікунства сина над Вірою Качановською. Жінка телефонувала йому, коли син не повернувся додому. Просила допомогти з'ясувати, де її Віктор.

На думку старости села, чоловіка мобілізували через його байдужість.

— Я його особисто просив оформити документи, — каже співрозмовник. — Робив це два рази. Він не взяв до уваги. Тепер нехай думає, як вийти із ситуації. Якби не байдужість, він і далі залишався би біля мами.

Бо не оформив документи

— Коли мені зателефонувала Віра Качановська і сказала, що її сина забрали і він не повернувся додому, я поїхав у ТЦК з'ясувати ситуацію, — говорить староста села Валерій Магльона. — Там пояснили, що у Віктора неоформлені документи, тому ТЦК має право мобілізувати. Назвали частину, де він нині перебуває. Уточнили, що знаходиться у навчальному центрі. Протягом двох місяців буде проходити базову військову підготовку.

Можливо, ситуація склалася б по-іншому, якби не ще одна причина. Мобілізований чоловік любить заглядати у чарку. Принаймні такі відгуки про нього доводилося почути в селі.

Одна з місцевих так висловилася з цього приводу у розмові з журналістом: «Не знаю, який вояка може бути з пияка?». Зрозуміло, що жінка просила не називати ні свого імені, ні прізвища.

Таку ваду мобілізованого підтвердив ще один співрозмовник.

— У мене є знайомий, який до війни любив хильнути оковитої, а коли повернувся з фронту, як рукою зняло, — розповів один з місцевих на правах анонімності. — Не думав, що війна може відбити бажання пиячити.

— У Віктора є при собі копії всіх необхідних документів, які дають йому право на оформлення відстрочки, — каже староста села Валерій Магльона. — Чи буде в нього можливість оформити відстрочку уже в частині, не знаю. Принаймні пройти базову підготовку у навчальному центрі він зобов’язаний. Так мені пояснили у ТЦК.

Мобілізували по закону, а про етику не говорили

Журналіст «20 хвилин» ознайомив із ситуацією про мобілізацію чоловіка, який є опікуном мами з інвалідністю, начальницю групи комунікації обласного ТЦК та СП Мирославу Ляшук. Вона доручила з’ясувати подробиці Сергію Шкабарі з групи комунікації. І за його словами, військовозобов’язаного з села Гайове Барської громади Віктора Холяву мобілізували на законних підставах.

— У чоловіка відсутні документи, які дають йому право на відстрочку, — уточнив Сергій Шкабара. — Можливо, у нього і є підстави для відстрочки, але документально це не було оформлено.

Співрозмовник назвав військову частину, де мобілізований нині проходить підготовку.

На запитання журналіста, як бути з покинутою мамою, яка пересувається у кріслі колісному, представник ТЦК та СП сказав, що обговорення питань етики не у його компетенції. При цьому ще раз нагадав, що під час мобілізації чоловіка порушень закону не допустили.

— Ми можемо говорити про етичний бік цієї ситуації, але варто пам’ятати, що в країні війна, і не забувати про нашу спільну мету — Перемогу над ворогом, — зазначив співрозмовник, а також додав, що схожі історії трапляються ледь не щодня.

— Представники держави зобов’язані відповідати вимогам чинного законодавства, — на цій фразі пана Сергія ми завершили розмову.

Хто догляне стареньку після мобілізації сина?

Чи не могли військовозобов’язаному Віктору Холяві, який є опікуном у своєї мами, дати можливість оформити документи і відпустити додому? Це спитав журналіст від час розмови з представником обласного ТЦК та СП. Адже це було б справедливо, бо ж знали, що жінка з інвалідністю.

Відповіді на це питання не отримав. Натомість автору ще раз нагадали, що представники ТЦК діяли у відповідності до законодавства.

Як ж все-таки допомогти старенькій, що залишилася одна?

Староста села Валерій Магльона має намір звернутися до управління соціального захисту Барської міської громади. Буде просити, аби надали жінці опікуна. Хоча можуть виникнути законодавчі колізії: у Віри Качановської уже є опікун, її син.

— Я пропонував її оформити у будинок престарілих, — каже пан Валерій. — Однак вона категорично відмовилася від такої пропозиції.
 

Читайте також:

«Тут машиністи тиснуть на гальма»: де у нас залізнична колія в’ється змійкою

«Ці світлини безцінні»: зібрали 50 старих листівок про місто Могилів на Дністрі

Фейкове мінування на Маріупольській: затримали 35-річного вінничанина

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.