«Закінчиться війна — тоді куплю телефон». Учень передав бійцям понад 4000 гривень

Нині у школі села Фронтівка триває акція по збору допомоги військовим. Найщедрішим серед учнів виявився семикласник Вітя Нижкик Так сказала завуч Оксана Палій.

Привітати з сьогоднішнім Днем волонтера Вітю Нижника з Оратівського району було непросто. Виявляється, у семикласника школи у селі Фронтівка нема телефону. Познайомилися з ним ще п’ять років тому у Військово-медичному центрі. Його земляки із села Підвисоке привезли допомогу пораненим. З ними був маленький хлопчик – Вітя Нижник.

Вітя передав тоді одному з поранених 1200 гривень. При цьому було видно, що дитина трохи злякалася.  

— Солдат не мав руки, мені страшно стало, — говорив тоді малий.

Після того він ще раз приїжджав до бійців у Військово-медичний центр. І знову з грощовою допомогою. Привіз 1500 гривень.

Звідки у дитини гроші? Чому він так легко передає їх військовим?

Любить військових і хоче миру

Щоб додзвонитися до юного волонтера, спочатку надрав номер телефону його мами пані Оксани.

— Вітя у школі, — каже вона. — Але до нього не можна подзвонити. Не має телефону. Міг би купити. Але знов витратив 500 гривень на солодощі для військових.
 

Мама розповіла, що допомагати почав, коли в селі збирали продукти для АТО. Було це ще на початку війни.

— Він тоді витрусив свою схованку до копійки, — говорить жінка. — Мав 1200 гривень — і всі відвіз у Вінницю в госпіталь. Це були гроші, які зібрав від подарунків на іменини. У нас багато родичів. Переважно дарують конверти. Другий раз більшість грошей була від колядування.

Вітя один у батьків. Мама нині без роботи. Тато трудиться у сусідньому селі у сільгосппідприємстві. Великих статків сім’я не має. Але батьки не заперечують проти благодійної діяльності сина.

Бійці подарували компас

Коли у відпустку прийшов їхній односельчанин Олександр Залізняк, Вітя сказав батькам, що хоче зробити подарунок військовому.
 

— Він же нас захищає, — говорив син батькам. — Там стріляють, там страшно, але він не боїться.

Мама каже, що Вітя набрав тоді цілий ящик печива, цукерок, інших солодощів. Спочатку попросив батьків, щоб дізналися, коли в дядька Олександра закінчується відпустка. Знав, що після того чоловік знов повернеться на війну.

— Він ще й написав листа-подяку військовим, — каже мама Віті. — Він такий у нас, що за словом  у кишеню не полізе.

У Будинку культури були збори. Там Вітя вручив свій подарунок.

Після демобілізації Олександр Залізняк подарував хлопчику військовий компас. Сказав, що це його побратими доручили п передати старанному хлопцю. І прапор привіз з автографами.

Хоче бути зоотехніком, бо любить тварин

Завуч школи села Фронтівка Оксана Палій допомогла поспілкуватися з семикласником. Говорили з Нижником через її телефон.

— У мене був телефон, — каже хлопчик. — Його подарували у районі за волонтерську роботу. Так сталося, що я його розбив. Сказали, що ремонтувати буде дорожче, ніж новий купити. Закінчиться війна, тоді назбираю грошей на телефон. А поки що треба військовим допомагати.
 

— Наша школа постійно бере участь у зборі допомоги для військових, -— розповідає завуч Оксана Палій. — Нині також триває така акція. Найщедріше поділився саме Вітя Нижник. Закупив продуктів на 500 гривень.
 

Школа має подяки за участь учнів і вчителів у волонтерській роботі.Чи не найбільш почесна - від командування уславленої 95-ї Житомирської аеромобільної бригади.

Вчителька розповіла, що юний волонтер дуже чуйний до інших людей. Допомагає дома батькам. Доглядає тварин. Каже, що саме тому планує після закінчення школи йти вчитися на зоотехніка. Але найбільше йому хочеться, щоб настав мир і всі військові повернулися додому.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.