Цікаві традиції та звичаї Поділля, яке визнали сучасним осередком українських ремесел
- Чи знали ви, що Поділля — сучасний центр українських ремесел? Zagoriy Foundation спільно з Центром соціальних і маркетингових досліджень «СОЦИС» для проєкту «Витоки» провели дослідження традицій в Україні.
Zagoriy Foundation спільно з Центром соціальних і маркетингових досліджень «СОЦИС» для проєкту «Витоки» провели дослідження традицій в Україні. Вивчили, що святкують і яких звичаїв дотримуються у кожному з восьми етнорегіонів, звідки дізнаються про традиції, а також які символи, страви та обереги є значущими у різних куточках країни.
Серед опитаних 3200 респондентів із історичних регіонів України: Сіверщини та Слобожанщини, Поділля, Придніпров’я, Причорномор’я, Запоріжжя, Прикарпаття, Волині та Західного Полісся, міста Київ.
Це перше подібне дослідження України, зроблене для проєкту «Витоки». У ньому дослідили знання українців про свята, спадковість та поширеність традицій. Значення та поширення національного одягу, прикрас, страв та символів. А також практики відтворення традицій у родинах та спільнотах.
Традиції Поділля
За результатами дослідження українських традицій, саме Поділля є одним з сучасних осередків українських ремесел. Тут процвітають вишивання, писанкарство і плетіння, що й формує культурну ідентичність регіону.
Що ще цікавого дізналися про традиції та звичаї Поділля?
- 59% жителів зберігають і передають у спадок родинні реліквії — це один з найвищих показників в Україні.
- Мешканці Поділля добре знаються на традиційних оберегах. Тут найвищий у країні рівень впізнаваності таких символів української культури, як рушник та сволок, не менш важливими є хрестик та дідух.
- Велику роль у передаванні та підтримці традицій тут відіграють школа і церква, тож саме цей регіон максимально відкритий для освітніх та культурних програм.
Українська традиційність
Українська традиційність сьогодні тримається на родині, але доповнюється школою, медіа та інтернетом саме там, де родинний канал передачі та відтворення традицій слабший (Південь/Схід). Там же, на відміну від Західних регіонів, важливими для опитаних українців лишаються і пострадянські свята — Жіночий день, Новий рік, День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
Ритуальна поведінка зберігається навіть без віри. Найбільш шановані свята — Різдво і Великдень. Найпоширеніший відтворюваний релігійний обряд — поминки, майже універсальні — хрещення й весілля.
Нові обрядові практики формуються, але не всі стають звичаями. Найстійкіші з емоційною глибиною, простою обрядовістю, видимим символом або пов’язані з національною пам’яттю. День вишиванки — найбільш впізнавана сучасна традиція, а та, якої дотримуються найбільше — Хвилина мовчання.
Прикарпаття та Київ — мультиплікатори моделей; Сіверщина/Слобожанщина, Причорномор’я, Запоріжжя — зони зростання, де варто вкладатися у шкільні та публічні формати, кухню, ремесла, обереги.
Практичний висновок дослідження: традиції краще вкорінюються там, де є простий зрозумілий ритуал (одягнути вишиванку, зупинитись у хвилину мовчання) або сильний емпатичний «гачок» (мама/тато, пам’ять, оберіг).
Повну інформацію про дослідження знайдете у цій презентації.
Читайте також:
Оля Полякова збирається на «Євробачення» і просить змінити правила нацвідбору
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
