З відписками на петиції пропонували боротися активісти. Міська рада ухвалила свій план

Не секрет, що нинішня система петицій не працює. Вінничани звертаються до влади через електронні звернення, збирають 350 підписів й найчастіше отримують у відповідь — відписку: «цього зробити не вийде», «це не в нашій компетенції», «опрацювали, але не ухвалили». Приклади робили на тому, як влада відповідає на транспортні петиції. Змінити такий порядок хочуть громадські активісти.

Підтримку отримала альтернатива

Три організації — «Автомайдан Вінниччина», «Соціальна перспектива» і «Агенція журналістських розслідувань» підготували проект рішення, яким посилюють відповідальність влади за розгляд  електронних звернень.

— Дієвість інструменту електронні петиції в нинішньому вигляді є сумнівною: люди не встигають за 14 днів зібрати 350 підписів підтримки; важливі для громади питання, що висвітлюють в петиціях не розглядають на сесії міськради чи виконкому; відсутня звітність за реалізацію петицій. Ми пропонуємо це змінити, — каже голова ГО «Агенція журналістських розслідувань» Інга Фляжнікова.

На додаток депутат Олександр Зєрщиков запропонував ухвалити проект рішення громадських активістів «за основу», щоб потім його доопрацювали:

— Своїми петиціями громада показує, що хоче долучатися до прийняття рішень у Вінниці. Щодо можливості розгляду петицій на сесіях: можливо їх не потрібно всі виносити на сесію міськради, але має бути увага до соціально важливих питань. Пропоную це рішення ухвалити за основу, щоб до наступної сесії його доопрацювати та таким чином, показати громаді, що міська рада з нею співпрацює, — каже Зєрщиков.

Утім, ці ініціативи не знайшли підтримки міськради. «За» проект рішення громадських активістів проголосували тільки вісім депутатів з 41 присутніх обранців. За пропозицію Зєрщикова — сім «За». Обидва рішення не були прийняті.

Натомість, в.о. директора департаменту правової політики та якості Людмила Григорук запропонувала альтернативний проект щодо зміни системи петиції, який підготував цей департамент. Його зміст не пояснювали на сесії міськради, але альтернатива отримала підтримку — 34 «За», рішення прийнято.

Відмінність між планами активістів та чиновників

У розпорядженні редакції є обидва проекти рішень. Тож, ми їх порівняли, щоб зрозуміти, які зміни в петиціях хотіли активісти, а які зміни — чиновники.

Отже, що змінює перший проект про петиції, який подали ГО:

• Вносить пункт, за яким термін на збір підписів у петиціях подовжується з 14 до 30 календарних днів.

• Змінює редакцію пункту 15 у Порядку розгляду петицій: Якщо розв’язання проблеми, що в тексті петиції, стосується до компетенції сесії міськради чи виконкому, то обов’язково готується проект рішення до розгляду відповідним органом влади. У такому випадку, строк розгляду петиції подовжується на строк, необхідний для проведення засідань виконкому або сесії міськради.

А ще додають пункт №22 і 23 до Порядку розгляду петицій: 

• Структурні підрозділи виконавчої влади, що є відповідальними за реалізацію підтриманих петицій, зобов’язані один раз на три місяці інформувати про стан виконання підтриманих петицій.
• Зведену інформацію про стан реалізації петицій готує Департамент у справах ЗМІ та публікує на офіційному сайті Вінницької міськради.

А що змінює проект про петиції, який внесли службовці мерії?

• Немає пункту про подовження терміну збору підписів з 14 до 30 днів 

До Порядку розгляду електронних петицій вносять два нових пункти:

• №22. Виконавчі органи влади, відповідальні за реалізацію петицій, зобов’язані раз на квартал інформувати відділ звернень апарату міськради та її виконкому про стан виконання підтриманих петицій.
• №23. Щоквартально відділ звернень готує зведену інформацію про стан реалізації підтриманих петицій та надає департаменту правової політики для розміщення на сайті Вінницької міськради.

Може показати демократичність

Після ухвалення рішення запитали у громадської активістки Інги Фляжнікової, чи зміниться система петицій завдяки ініціативі чиновників:

— У принципі, якоїсь позитивної зміни ми досягли, бо альтернативний проект копіює наші пропозиції щодо звітності та публікації результатів від реалізації петицій. Але це не дає змін, щоб інструмент (система петицій - авт.) запрацював.

Як думаєте, якби ухвалили проект, який розробили ГО, він би виправив ситуацію з відписками?

— Можливо. Частина справді важливих петицій розглядалася б на сесії чи виконкомі міськради. Публічно. У нас за чотири роки тільки одна петиція була розглянута на сесії міськради. У Львові за той же час — 70. Принаймні, міська влада показала б свою демократичність й те, що ідеї громади для неї цікаві. Хоча якщо влада не бажає такого рішення, якого вимагає громада, то депутати на сесії його не ухвалять, — каже Фляжнікова.

Чи зможе нинішнє оновлення петицій ліквідувати «відписки»? Напевно, що ні.

Утім, тепер службовцям доведеться ретельно обґрунтовувати ще й перед депутатами та членами міськвиконкому, чому неможливо, для прикладу, побудувати ще один міст через Буг; запустити нічні маршрутки на Корею та зробити муніципальний прокат електросамокатів. І робити це публічно, ще й перед журналістами.

Читайте також:

• Наскільки «порозумнішала» Вінниця за дев’ять років (ІНФОГРАФІКА)
• На Поділлі створили гімназію №24. У ній будуть вчитися до 9 класу
• На борги перед обленерго і «Енерою». 7,7 мільйона гривень знову отримав Водоканал від мерії

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.