Як Вінниця замерзла у крижаному полоні 2000 року: спогади очевидців і наслідки катастрофи

Альона ЧЕРНІЮК

Крига покрила все — від дерев до тротуарів. Мешканці Вінниці навчилися виживати серед холодного хаосу, а комунальні служби і лікарі робили неможливе, щоб місто не зупинилося.

Початок січня для вінничан видався морозним, із заметами та крижаними вітрами. Діти досхочу каталися на гірках, а дорослі ледь стримували обурення: холод, постійні відключення електроенергії та ожеледиця випробовували нерви та терпіння. Багато хто говорив, що давно не бачив таких морозів — до -20. Але ця сувора зима нагадала про ще більш екстремальні події минулого. Журналіст «20 хвилин» Михайло Курдюков у своєму відео нагадав про одну з найстрашніших катастроф Вінниччини — заледеніння 2000 року.

Минуло понад 25 років, але спогади про ті дні залишаються живими у свідків. Тоді осінь була теплою та сонячною, а вже наприкінці листопада місто отримало штормове попередження: наближається заледеніння. 27 листопада вінничани прокинулися у справжньому зимовому царстві. Досягнувши будь-якої поверхні, дощ миттєво перетворювався на кригу. Льодом вкрилися дерева, лінії електропередач і дороги.

Ніч принесла перші жертви стихії. Контактні мережі не витримували, електропостачання зникло, міський транспорт зупинився, а тисячі людей змушені були добиратися на роботу пішки. Старі дерева ломалися під вагою криги, падаючи на дороги, будинки та машини.

«Чуємо страшенний тріск, ніби ламалися сірники, — розповідає Валентина Русин. — До Нового року сиділи без світла, син ходив у музичну школу зі свічкою».

Лікарні працювали в екстремальних умовах: світло зникло, вода не надходила, опалення було відсутнє. Медики носили гарячі пелюшки та воду з криниць, акушерки приймали пологи при гасових лампах, дизельні генератори включали на кілька годин, щоб хоч якось забезпечити життєдіяльність.

Ірина Селезньова згадує, як півгодини долала 500 метрів до пологового: «Кожен крок був ризиком для ненародженої дитини».

Наслідки були катастрофічними: понад 241 обрив ліній електропередач, 22 котельні без опалення, 20 повалених електроопор, сотні дерев на дорогах. Старе місто залишилося без води та тепла, а мешканці встановлювали саморобні плити і користувалися балонами зі скрапленим газом, ризикуючи безпекою. Мародери, що розкрадали дроти, ще більше ускладнювали ситуацію.

У ліквідації наслідків задіяли близько 5 тисяч людей: комунальники, рятувальники, медики, військові, енергетики. Приїхали підкріплення з Києва, Запоріжжя, Харкова, Чернігова та Луцька. 9 грудня область відвідав президент Леонід Кучма, визнавши її зоною стихійного лиха та пообіцявши сприяння у відновленні.

Втрати були величезні: понад 60% зелених насаджень Вінниці безповоротно знищені, пошкоджено понад 1 400 ліній електропередач, 165 котелень, кілька людей загинули. Загальні збитки перевищили 107 мільйонів гривень. Лише завдяки зусиллям влади та мешканців місто і область змогли відновитися.

Заледеніння 2000 року стало унікальною сторінкою історії Вінниччини. Воно показало, як стихія може паралізувати життя, і водночас — як згуртованість і людяність допомагають пережити навіть найскладніші випробування.