«Як ви ставитеся до того, що в Україні створили Єдину помісну церкву?» Запитали перехожих

Микола (50), водій:

– Позитивно, адже ми отримали свою українську церкву. Церква Московського патріархату нехай існує і далі, тільки нехай вона правильно називається. Люди мають розуміти, куди вони ходять: в українську або російську. Взагалі мені здається, як живеш в Україні, то ходи вже в українську.

Вікторія (26), торговий представник:

– Не заглиблююсь у це. Мені це зовсім не цікаво. Мої бабусі та дідусі ходять до церкви, а я хіба тільки на Великдень. Віра має бути у серці, і Бог все одно один. Коли хтось ділить її на українську, російську або московську, мені байдуже.

Дар'я (29), у декретній відпустці:

– По-перше, я не дуже заглиблююсь, тому що частково ігнорую новини. По-друге, у нашій країні все переходить межу нормального. Думаю, це можна було б зробити більш спокійніше, але все як завжди радикально перевернули. Мені не дуже принципово, але коли йду до церкви, то Київського патріархату.

Дмитро (29), безробітний:

– За змінами навколо церкви спостерігаю. До того, що Україна отримала власну автокефальну церкву, ставлюся позитивно. Раніше я навіть працював у церкві. Був, так би мовити, співочим. Хоча сам не віруючий і на службу ніколи не ходжу.

Світлана (77), працівниця парку:

– Я тільки за нашу українську церкву. Днями проходила біля вежі, а там стояли попи в два метри зростом і жінки мого віку. Підходжу. А що за збори? – питаю. Одна каже, що стоять за українську церкву. Напевно Московського патріархату? Так – говорять. Так у чому справа, беріть валізи і чешіть у Росію.

Ярослав (26), менеджер з продажів:

– Сприймаю це як чистої води війну бізнесів за територію. На жаль, релігія на даному етапі – це влада, маніпулювання людьми та заробляння грошей. До церкви ходжу рідко. Як-то кажуть: «Віра – це дар, який я поки що не маю». Коли все-таки приходжу до церкви, то немає різниці, якого вона патріархату.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.