Як Річі крокував Хрещатиком? Розповідь гвардійця-кінолога про участь у параді

Вівчарка Річі отримала свою першу нагороду — медаль «За вірну службу», кінолог Володимир Перістяк теж привіз з Києва відзнаку командувача Нацгвардії «За доблесну службу»

• З нагородами повернулися з Києва кінолог військової частини 3008 Володимир Перістяк і службовий собака Річі.
• Уперше кінологи брали участь у параді.
• Несподіваний сюрприз піднесли чотирилапі перед виходом на Хрещатик.

Чотирилапих «воїнів» прискіпливо відбирали для участі у параді на честь 30-ї річниці Незалежності держави. Це перша святкова хода головною вулицею столиці, в якій брали участь кінологи зі своїми собаками. Тому й відбір був особливий.

Йшли лапа в лапу…

Володимир Перістяк, старший інспектор кінологічної групи в/ч 3008 Національної гвардії, не був упевнений, що саме його службова собака отримає право представляти їхню військову частину на параді.

— Вирішальне слово сказав начальник штабу, — говорить Володимир Перістяк. — Він віддав перевагу моїй службовій собаці перед іншими. У мене німецька вівчарка Річі. Їй два роки. Працюю з нею з перших днів, коли її привезли у частину. На той час Річі було тільки три місяці. Відтоді ми стали надійними друзями. Повірте, собаки для людей теж можуть бути друзями. І дуже надійними!

Два місяці готувалися кінологи разом зі своїми вірними помічниками до параду.

Спочатку тренування тривали на базі однієї з частин Нацгвардії у місті Вишгород на Київщині. Незадовго до дня параду їх перевезли на територію підприємства імені Антонова. Заключний етап підготовки проводили на Хрещатику.

Володимир Перістяк каже, що у Києві зібрали кращих кінологів. Загалом  було 40 військових і стільки ж службових собак. Участь у параді брали 32. Інші восьмеро, за словами співрозмовника, залишалися у резерві.

— Тренувалися щодня, — говорить кінолог. — Спочатку ми виходили на плац без собак, самостійно відточували маршовий крок. У другій половині дня робили це разом з собаками, Тренування давалися важко, бо були інтенсивні. Особисто я за ці два місяці скинув декілька кілограмів ваги. Знайомі дивилися парад по телевізору. Чув від них, що собаки намагалися йти лапа в лапу. Наші помічники розуміють команди. Тому я не дивуюся, що вони могли йти лапа в лапу. Вони зрозуміли, що від них вимагається. Вівчарки розумні, знаю це по своєму Річі.

Вибухів не бояться

Службових собак тренують на виконання конкретних команд. Одні шукають вибухові речовини, інші наркотики і т.д.

— Річі має інше завдання — брати слід, — розповідає кінолог Перістяк. — Це  слідова собака, вона навчена обшукувати місцевість.

Кінолог каже, пройшов з Річі всі етапи дресирування — від загального до спеціального. Для собаки, який на службі у війську, дуже важливо, щоб вона не боялася звуків вибухів, пострілів.

— На заняття з бойової підготовки ми щоразу беремо з собою собак, — розповідає кінолог. — Ти виконуєш вправу зі стрільби і поруч з тобою на вогневому рубежі знаходиться собака. Зрозуміло, це додає зайвих клопотів. Але по-іншому не можна навчити адекватно реагувати на вибухи.

Незважаючи на те, що чотирилапі гвардійців звиклі до перебування в різних ситуаціях, перед самим початком параду вони змусили кінологів хвилюватися.

— Сталося це перед самим виходом на Хрешатик, де мали йти маршем на параді, — говорить гвардієць. — Перед цим кожного з нас перевіряли на наявність при собі заборонених предметів. Раптом собаки одна за одною стали виявляти хвилювання. Скавулять і скавулять! Хоч бери та рота їм затуляй. Чи то тривогу викликала дія електронних приладів, чи щось інше... Собачий «хор» привернув увагу організаторів параду. Добре, що нам вдалося заспокоїти своїх чотирилапих друзів, все минулося.

Принесли на руках з червоною стрічкою на шиї

Володимир Перістяк зізнається, що з дитинства не байдужий до собак. У його бабусі була звичайна двірняжка. Коли приїздив у гості, не відходив від тварини. Скільки разів він мріяв про власну собаку!

—О разу мені потрапили до рук картинки із зображенням різних порід чотирилапих, — каже співрозмовник. — Очей не міг відірвати від малюнків. Найбільше вразила собака породи колі, це шотландська вівчарка. Дуже хотів придбати...

На жаль, його мрія  не здійснилася. Незважаючи на це, з собаками працює постійно. Каже, Річі уже четвертий його помічник на службі. Першою була вівчарка на кличку Дінара.

— Її мені подарували друзі, — згадує Володимир Перістяк. — Сталося це на мій день народження. Як зараз пригадую: дзвінок у двері, відчиняю, дивлюся, стоять хлопці, один з яких тримає на руках маленьке цуценя, та ще й з червоним бантом на шиї. Пів року Дінара, така була кличка у німецької вівчарки, жила у квартирі Перістяка, він тоді служив у Внутрішніх військах. Понад десять років Дінара перебувала на службі. Це найдовше у порівнянні з іншими чотирилапими помічниками Перістяка.

Кличка багато значить

Кінолог каже, що простіше працювати з собаками жіночої статі. У ветеринарному паспорті пишуть «сука» чи «кобель». Саме так їх називають кінологи. За його словами, собаки жіночої статі більш надійні і ніколи його не підводили. На відміну від кобелів. Ті можуть викинути такий «фокус», на що ти ніколи не сподіваєшся. Наприклад, вкусити господаря. Перістяк радить тим, хто хоче взяти собаку, віддати перевагу сучкам.

Багато значення кінолог приділяє підбору клички. На його думку, вона не повинна повторюватися з тими, які вже чув, які вже є в інших собак на службі. Він переконаний, що кличка позначається на її долі собаки.  

— Джек, Рекс, Тузік чи інші поширені імена, я ніколи не давав своїм собакам, — говорить кінолог. — Не просто підібрати щось нове та ще й співзвучне. Але якщо постаратися, то це можливо.

Коли йому подарували друзі собаку, про що згадували вище, він одразу попросив їх долучитися до вибору імені. У той же вечір цуценя назвали Дінара. Такою була пропозиція Володимира, її підтримали товариші. Каже, перебирав у пам’яті різні назви, мимоволі поєднав частинки двох різних кличок в одну. Ще й співзвучно вимовляється...

У них був випадок, коли кінолог не міг працювати з собакою. Чому? Кличка не подобалася. Це заважало йому в роботі. Вирішив змінити ім’я. Вдалося?

— Назву змінити не проблема, але як це сприйме собака? — говорить Володимир. — Мій знайомий замість Ельзи назвав собаку Байкал, бо не терпів її клички. Весь час сердився. Дуже важко і довго йому довелося привчати вівчарку до іншого імені. Врешті-решт, вдалося це зробити, але, повторюю, з великими труднощами.

Перша нагорода

У кінологічній службі в/ч 3008 понад 20 службових собак. Вівчарка Річі повернулася з Києва після параду з нагородою. Це перша відзнака 2-річного пса.

За декілька днів до параду з кінологами зустрічався командувач Національної гвардії України генерал-полковник Володимир Балан. Відзначив тих кінологів і їхніх друзів, які продемонстрували найкращий вишкіл під час підготовки до святкової ходи на честь ювілею Незалежності держави.

Серед нагороджених був наш земляк Володимир Перістяк. Він удостоєний нагрудного знака «За доблесну службу».  На шиї у Річі з’явилася відомча  медаль «За віддану службу». Крім того, кінолог отримав медаль «За участь у параді».

— Радий, що мені вдалося побувати на такій події, — говорить Володимир. — Хоча це були непрості два місяці підготовки, але труднощі забулися після проходження Хрещатиком. Дотепер згадую той день 24 серпня. Пам’ятається атмосфера, відчуття гордості за свою країну. Таке запам’ятається на все життя.

Читайте також:

«Шини так горітимуть, що в Києві побачать». Чому АТОвці разом з односельцями перекривали трасу?

«Дожити до зарплати», або як і навіщо вести особистий бюджет

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.