21 липня вінничанин Роман Борисюк загинув унаслідок обриву троса на атракціоні через Дніпро в Києві.
Ким був 20-річний хлопець, як сталася страшна трагедія та чому досі немає винних? Журналістка «20 хвилин» дізналася від його батьків та рідного брата.
Кілька тижнів тому всю країну сколихнула новина про загибель 20-річного хлопця в Києві унаслідок обриву троса на атракціоні через Дніпро. Подолавши близько третини шляху, він упав у річку. Тіло юнака водолази шукали майже добу.
Що відомо про загиблого?
Хлопця звали Роман Борисюк. Він народився у 2004 році. Проживав у Вінниці, навчався у технічному ліцеї, а пізніше вступив до Вінницького політехнічного університету на спеціальність «комп'ютерна інженерія». Там же навчався його 23-річний старший брат Володимир, з яким він з’їжджав на тому смертельному атракціоні.
Відео дня
Рідні розповіли, що юнак вже шукав роботу за фахом.
— За два дні до інциденту у нього навіть була перша співбесіда з якоюсь англомовною компанією, але, оскільки він ще не дуже добре володів іноземною мовою, йому відмовили. Але він не опускав руки, сподівався, що надалі буде ще і ще, — каже мати, Олександра Борисюк.
Пригадують Романа як дуже життєрадісного та веселого. В дитинстві він мав собаку, з якою постійно бігав та грав у футбол. Попри війну та карантин, які обмежили соціальне життя молоді його віку, брати мали компанію друзів. Часто збиралися в кіно або грали у настільні ігри.
Хлопці на вихідні приїхали до Києва разом. Особливо поїздку не планували, як розповів Володимир.
— Хотіли на два дні поїхати. З планів у нас було лише відвідати концерт Atlas. У суботу ми багато гуляли містом, і коли були біля арки (Арка Свободи українського народу — авт.), то Рома побачив і захотів спуститися по ньому (тролею — авт.), — пригадує старший брат. — Ми тоді домовились, що підемо пізніше або наступного дня, бо вже трохи втомилися. Нам було лінь спускатися туди і потім знову підійматися.
Передчуття, що може статися щось страшне, не було в жодного з хлопців, адже багато друзів там з’їжджали. Та й атракціон у центрі міста не викликав підозр.
— Ромчик не шукав якогось драйву чи розваг. Хоча останнім часом він був досить замкнутий у собі, — каже пані Олександра, мати загиблого юнака. — Я помічала, що він ніби хоче вирватися з цієї шкарлупи. Я це відчувала. Він хотів відчути свободу, радість життя. І мої відчуття справдилися. Вова сказав, вже коли ми їхали додому, що він познайомився онлайн з дівчиною. Вони останнім часом спілкувалися по десять годин на день. Я бачила, що він став іншим. І, певно, на цьому відчутті діяв. Він хотів відчути радість життя… Він не шукав драйву.
Деталі трагедії на атракціоні
Однак доля склалася трагічно. Наступного дня Роман та Володимир таки пішли прокататися на тролеї через Дніпро. Хлопці їхали паралельно. Оскільки старший брат мав більшу вагу, то поїхав швидше. Проте раптом, як пригадує сам Володимир, він звернув увагу на воду і побачив, що трос падав.
Хлопці не підписували жодних документів, які знімали б відповідальність із компанії-власниці атракціону. Брати, як і інші користувачі тролея, підписали тільки документ про те, що вони ознайомлені з технікою безпеки.
Коли трос обірвався, його частина впала на проїзну дорогу та на машини. Люди, зрозумівши ситуацію, власноруч намагалися витягнути трос. Однак Романа не було.
— Хтось казав, що бачив, як він ніби намагався виплисти. Хтось писав, що навіть знаку на те не було, — пригадує старший брат.
В експертизі не вказано, як саме потонув юнак. Загинув від утоплення, але чому пішов на дно, не пояснюється. Так, були забої лівої сторони біля голови, що дає можливість припустити, що він ударився об воду і пішов на дно. Висота була 50 метрів. Але навіть при свідомості вибратись було б важко. Екіпірування було таким, що від нього не звільнишся легко, і важило воно десять кілограмів. Як розповідав Володимир, зняти його самостійно дуже важко. Ще й карабін був такий, що його потрібно було розкручувати.
Шансів на те, що хлопець живий, рятувальники не давали. Вже через тридцять хвилин Володимир подзвонив батькам та розповів, що Рома загинув.
Працівники, коли зрозуміли, що сталося, покинули своє місце роботи.
— Всі просто повтікали, — згадує Вова.
Чи вдається притягнути винних до відповідальності?
На пряму власники атракціону не зв'язувалися з родиною. Лише через представників, і то не з самими Борисюками, а з їхніми знайомими.
— Прокуратура відкрила справу. Йде розслідування. Там одразу дві справи. Напевно, нам доведеться наймати якогось представника, який би представляв наші інтереси, — говорить родина загиблого хлопця. — Але поки що ми не можемо подавати якийсь позов, бо немає ще винної особи. Нам сказали: «Немає винної особи, немає на кого подавати позов».
Як пояснили рідним, така ситуація виникла через те, що компанія, яка тримає атракціон, подала позов на компанію, яка приймала їхній об'єкт і затверджувала гарантію на його експлуатацію.
Що відомо про цей атракціон та його власників?
Економічна Правда опублікувала матеріал у якому відтворила історію атракціону, аби розібратися, як влаштований цей бізнес та чому могла статися трагедія.
Так, тролей від Арки дружби народів до Труханового острова у 2012 році встановила компанія SkyPark. Атракціон з перервами працював у теплий сезон – з травня по жовтень. Інвестиційний конкурс на встановлення обладнання не проводили. SkyPark змонтувала його за спрощеною процедурою після звернення до влади Києва.
Тоді компанія отримала дозвіл на експлуатацію тролея біля Пішохідного мосту на пʼять років – до 2017-го. А в травні 2017-го, комунальники його демонтували. Причина — збіг термін договору, атракціон став незаконним.
Тоді ж Київська міська державна адміністрація (КМДА) оголосила перший інвестиційний конкурс на експлуатацію атракціону біля Пішохідного мосту, у якому перемогла компанія «Арена амьюзмент парк», ця компанія сплачувала по 50 тис грн на місяць в бюджет міста.
У травні 2018 року, коли експлуатантом тролея була «Арена амьюзмент парк», з нижньої платформи атракціону людина впала на пісок з великої висоти. Оскільки були порушені умови інвестиційного договору і він мав працювати лише один сезон у 2017 році, то атракціон демонтували вдруге.
І от у 2020 році КМДА оголосила другий інвестиційний конкурс на встановлення тролея через Дніпро, у якому перемогла компанія «Активна країна». Загальна сума інвестицій мала становити 3,6 млн грн. Строк договору – 15 років.
У 2021 році Київська міська прокуратура намагалася визнати інвестдоговір щодо канатної переправи недійсним, але Верховний Суд став на бік «Активна країна». Прокурор наголошував на відсутності в переможця конкурсу досвіду реалізації та експлуатації атракціонів підвищеної небезпеки, що створює «загрозу для життя та здоров`я людей».
Хто має перевіряти атракціони?
Для встановлення атракціону необхідно отримати два дозволи: на використання ділянки землі від місцевої влади і погодження на експлуатацію від центрального органу влади, що здійснює нагляд. З 2015 року цей нагляд здійснює Державна служба з питань праці.
Дозвіл на експлуатацію атракціону Держпраці видає на підставі заяви та висновку технічного огляду, який проводять експертні організації, найняті компанією-експлуатантом. Якщо заява заповнена правильно, а висновок дозволяє експлуатацію, Держпраці не може відмовити у видачі дозволу.
Процедура сертифікації атракціону полягає в його тестуванні вдвічі важчим вантажем від заявлених характеристик. Потім перед початком кожного нового сезону експертна організація має проводити щорічну перевірку.
Хто несе відповідальність?
Інвестиційний договір на встановлення тролея тристоронній. Його підписали представники департаменту економіки КМДА, замовник (КП «Плесо», якому належить ділянка на Трухановому острові) та переможець інвестконкурсу. В Київському інвестиційному агентстві зазначили, що місто не контролює технічну складову проєкту, а займається лише організаційно-адміністративними питаннями.
За умови відсутності державного нагляду за тролеєм відповідальність за його експлуатацію несе «Активна країна». Згідно з правилами безпечної експлуатації атракціонної техніки, компанія, що експлуатує атракціон, має щонайменше раз на рік виконувати повний технічний огляд обладнання.
Власник однієї з компаній-підрядників «Активної країни» розповів, що експлуатант частково або повністю замінював деякі деталі в тролеї, після чого експертна організація мала би провести повний технічний огляд об'єкта і вписати відповідні зміни в його паспорт. Які компанії виготовляли і монтували обладнання тролея після її перемоги в конкурсі 2020 року, наразі невідомо.
Але проєктуванням атракціону та розробкою документації займалася компанія Rope Park. Її засновник сказав, що вони робили лише конструктивну частину проекту і за будівництво вони взагалі не відповідали. Лише пізніше проводили маніпуляцію з регулюванням натягів троса на прохання «Активної країни».
