«Вони зробили все, щоб він помер». Як халатність медиків забрала життя Олега Дмитрука, розповідає дружина

• Лікарі швидкої Хмільницької районної лікарні приїхали на виклик до родини Дмитруків у село Порик, де чоловік скаржився на сильний біль у лівій частині грудей.
• Бригада медиків провела маніпуляції, які спричинили ускладнення. У приймальному відділенні лікарні чоловік помер.
• Дружина переконана, що трагедії можна було уникнути, якби медики діяли професійно.

— Лікарська некомпетентність, недбалість та відсутність людської емпатії призвели до смерті мого 40-річного чоловіка — батька трьох синів 11, 8 та 3 років, сумлінного підприємця, який чесно сплачував податки, щиро служив своїй державі, залишався незмінним професіоналом і мав надзвичайно любляче серце. Я, його кохана дружина, — свідок усього, що з ним коїли, і я не можу мовчати. Так, я не поверну свого чоловіка до життя. Але прагну, аби більше жодне життя не зруйнували ці бездушні, непрофесійні особи, — тремтячим голосом розповідає телефоном Алла Дмитрук.

Ця жінка вже більше місяця не знає спокою. Вона майже не спить ночами, приймає заспокійливі і намагається жити далі заради своїх трьох синів. Зізнається: після смерті коханого чоловіка весь час почувалася ніби в тумані. Адже втратила все — опору, підтримку, надійне і вірне плече.

Щоб оговтатися від пережитого, потрібен час. Багато часу — і ще більше зусиль, аби знову навчитися дихати, жити і водночас боротися за справедливість.

Саме тому Алла звернулася до редакції «20 хвилин» — аби розповісти історію, яку пережила, і поділитися з людьми своїм болем про непрофесіоналізм і безкарність медичних працівників, котрі за покликанням зобов’язані рятувати життя та робити все можливе, щоб допомогти людині в критичній ситуації.

Та, на жаль, на своєму шляху вона зустріла зовсім інше. Алла переконана, що її чоловік міг би жити. Він мав усі шанси на одужання, якби лікарі вчасно надали кваліфіковану допомогу.

Ранок 17 серпня не здавався особливим. Небо над селом Порик Хмільницького району було чистим, легкий туман ще тримався над травою.

— Ми гостювали на вихідних у моєї мами і того ранку збирались повертатись додому у Київ. — згадує Алла. — Я збирала речі, чоловік прогулювався на вулиці з найменшим сином.

Жінка розповідає, що вийшла у двір будинку, щоб занести речі в автомобіль. Поки їх складала, поруч на лавку присів Олег. Раптово він зойкнув і схопився рукою за ліву частину грудей.

— Тоді я запитала: «Тобі зле?», а він відповів, що хоче прилягти. Повільно піднявся на другий поверх чотириквартирного будинку, де мешкає мама. За мить із вікна спальні пролунав його голос — він просив таблетку.

9.54. Алла кинулась у дім, намагаючись встигнути до нього якомога швидше. Відчинила двері кімнати і побачила, що її чоловік сидить на підлозі, спершись спиною на дитяче ліжечко. Він корчився від болю, стогнав і починав втрачати свідомість. Алла взяла аптечку, знайшла розчин аміаку і піднесла до нього, щоб він вдихнув випари. Потім запитала, що саме болить. Чоловік ледве підняв руку і показав на лівий бік грудей.

— У нього ніколи не було жодних проблем із серцем — жодних скарг чи навіть натяків на біль! 
Алла тремтячими пальцями набрала номер і зателефонувала тітці, яка працює в лікарні. Та одразу подзвонила кардіологу, який порадив дати нітрогліцерин.

— У мене нічого подібного не знайшлося — ні в сімейній аптечці, ні в аптечці мами, ні в автомобільній аптечці, ні у сусідів.

9.55. Жінка викликала бригаду швидкої допомоги, детально пояснила ситуацію і попросила приїхати якнайшвидше.

Поки Алла чекала на приїзд медиків, вона зателефонувала до брата чоловіка, щоб дізнатися, чи є у нього нітрогліцерин. Він відповів, що ліків немає, і порадив негайно викликати швидку. Алла пояснила, що вже це зробила.

Лікарі не квапились на виклик

Біль трохи відпустив, і Алла допомогла чоловіку лягти на ліжко, підклала подушки.

— Накапала у воду 20 крапель корвалдину та дала йому дві таблетки Но-шпи, щоб хоч трохи полегшити стан. — розповідає жінка.

10.05. Приїхав брат, але бригади швидкої досі не було, хоча відстань — близько 15 км, а дорога без заторів. Алла набрала диспетчера лінії 103, щоб дізнатися, чи виїхала бригада. Диспетчер підтвердив, що був виїзд.

Між тим у чоловіка почався новий приступ болю — хвилеподібний, сильний. Він бліднів, на чолі виступив холодний піт, ліва рука оніміла, груди стиснув жахливий біль. Дихати йому було важко. Алла нахилилась до грудей чоловіка — серце билось ледве відчутно.

10.23. Зателефонувала лікарка швидкої, Людмила Матвійчук. Алла одразу попросила прискорити приїзд бригади. Лікарка почала уточнювати стан чоловіка, питати, що давали до цього, і слухала пояснення Алли, намагаючись зорієнтуватися у ситуації.

— Дайте йому чайну ложку корвалдину, — порадила медик, і Алла тут же виконала вказівку.

Людмила Матвійчук залишалася на зв’язку телефоном, уточнювала деталі.

Алла розповіла, що напередодні чоловік не скаржився. Лише згадав, що ввечері 15 серпня, після короткої пробіжки до дитини, відчув нетиповий біль у лівій частині грудей. Біль зник так само раптово, як і з’явився, але того вечора вона помітила, що йому важко дихати.

Близько 10.40 нарешті швидка приїхала, і Алла вибігла на вулицю зустріти медиків. Вона пригадує, що автомобіль їхав повільно, без ввімкнених маячків, наче ніхто не поспішав. Алла знову просила прискоритися, відчуваючи, що кожна хвилина на вагу життя.

Бригада медиків увійшла до кімнати, де лежав чоловік, і одразу відкрила апарат для зняття ЕКГ (авт. — електрокардіограма). Потім коротко запитали про попередній анамнез. Алла пояснила, що раніше скарг не було, лише два дні тому після легкої пробіжки з’явився нетиповий біль у грудях. Вона також повідомила, що у 2022 році чоловік переніс судинний інсульт і перебував на контролі у невролога та кардіолога. У травні цього року він пройшов повне обстеження серця, включно з кардіограмою та всіма необхідними аналізами, які могли виявити атеросклеротичні бляшки в судинах.

ЕКГ зробили двічі, один екземпляр віддали Аллі. Фельдшер Тетяна Непомяща повідомила, що інфаркту не виявлено, лікар погодився. Після цього вони зв’язалися з лікарнею у Вінниці, щоб переслати результати, і чекали відповіді.

Тим часом у чоловіка стався новий напад болю.

— Його вивертало від болю, виступив холодний піт, стан нагадував передвтрату свідомості.

Алла наполягала, просила медиків допомогти чоловіку, але фельдшер вивела її та брата за двері кімнати. Вона говорила, що їхня присутність лише хвилює чоловіка, і що медики самі все контролюють.

— Коли повернулися до кімнати, чоловік перебував на піку болю. Лікарі нарешті капнули під язик нітрогліцерин.

Жінка розповідає. що фельдшер підняла чоловіка з ліжка і посадила, почавши тиснути на спину, у міжхребцевому просторі в області серця. Вона виглядала так, ніби знає, що робить. Далі сказала лягти на підлогу на спину. Чоловік ледве спустився.

— Вона змусила Олега підтягти коліно до грудей, міцно тримаючи руками, по черзі викручувала його вбік, аби розблокувати «затиски» в хребті. Його тоді викручувало нереально, він кричав і вив від болю. А лікарка лише говорила: «Чого ви викручуєтеся? Потерпіти не можете?!» І він справді не міг… Це лише погіршувало його стан. — продовжує розповідь Алла. — Ми з братом підняли його з підлоги і поклали на ліжко. Ми вірили, довіряли, що лікарі роблять усе по протоколу. Людмила Матвійчук запитала, чи хочемо госпіталізуватися, чи ми самі впораємося. Ми одностайно відповіли: «Госпіталізувати!»

Медики неохоче порадили вдягатися і спускатися на ногах з другого поверху до машини. Брат допомагав чоловіку взутися, бо той не міг. Посадили його у швидку, Алла їхала слідом на своєму авто.

За кілометр «швидка» зупинилася — напад повторився. Як розповіла жінка, жодних невідкладних дій лікарів не було. Фельдшер поставила катетер, але не закрила його, тому кров залила кушетку і підлогу. Алла просила прискорити рух і допомагала прибирати, поки чоловік кричав від болю.

— В цей момент хтось зателефонував лікарю. Я чула, що говорили про кардіограму. Закрили віконце і двері, аби я не слухала розмову. Щось їх бентежило.

Тим часом швидка рухалася не більше 40 км/год, без сирени та без маячків.

12.00. Біля стін приймального відділення повторили кардіограму в кареті швидкої допомоги. Алла принесла каталку, перевезла чоловіка до приймальної, де йому взяли аналіз крові.

— Тільки там лікар приймальні вперше послухав серцебиття чоловіка і заключив, що серце у блокаді. Потім пішов телефонувати у Вінницьку лікарню. Я чула, як він кричав до фельдшера і лікаря «швидкої», чому не везли у Вінницю напряму.

У цей момент напад болю знову повторився. Чоловік намагався сісти, але Алла просила лягти. В паніці вона вибігла в коридор:

— Я кричала про допомогу! Прибігли лікар та медсестра. Чоловік зробив один подих і відключився. Він просто перестав дихати, — згадує Алла.

Жінку вивели з приймальної, а всередині одразу почалася реанімація. Алла подзвонила брату, просила негайно приїхати в лікарню. Далі для неї все було як у тумані. Минула ціла вічність, перш ніж їй повідомили, що її коханий помер.

Патологоанатомічний розтин показав гострий циркулярний інфаркт міокарда лівого шлуночка та набряк легень.

Алла Дмитрук важко переживає цю страшну втрату — смерть коханого чоловіка, батька трьох синів, який залишив по собі величезну пустку у серцях рідних і друзів.

Після смерті Олега Алла розмістила допис у соцмережах, у якому розповіла про те, що сталося, і вказала, які медичні працівники винні у трагедії. Допис набрав понад 15 тисяч переглядів, проте пізніше Instagram видалив його через розкриття прізвищ лікарів.

Після цього фельдшер Тетяна Непомяща звільнилася. Як пізніше дізналася Алла, лікарка швидкої Людмила Матвійчук за освітою була психологом і раніше працювала у військовому санаторії міста Хмільника. На роботу у швидку допомогу її взяли після проходження коротких курсів медичної підготовки. Про її некомпетентність Алла тоді, на жаль, не знала.

— Вони зробили все, щоб він помер, — каже Алла. — Це відбувалося на моїх очах, а я не могла втрутитися, бо довіряла тим лікарям.

Наразі жінка направила заяви до МОЗ, НСЗУ, керівництва Департаменту охорони здоров’я та реабілітації Вінницької ОДА, вимагаючи розслідування обставин смерті чоловіка.

Редакція «20 хвилин» продовжить слідкувати за ходом розслідування цієї трагедії та діями відповідних органів, поліції і медичних установ. Ми розповімо читачам про всі результати, реакції та подальші кроки у цій справі.

 

Читайте також:

Репетиторські послуги у Вінниці: скільки коштують уроки та які предмети найбільш популярні

Запах, цвітіння та мертва риба: хто найбільше забруднює Південний Буг?

Кривава розправа в Шаргороді: що розповіли горем убиті матері загиблих школярів

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.