Назву «Десень.Бардинкі.Бесаги» запозичили із найменування писанкових символів, проте трактують її по-своєму.

–  Значення слова «десень» – зразок. В традиційному мистецтві це був візерець того штампа, яким робили вибійку, узори на тканині, але для нас воно має набагато більше значення – ми це сприймаємо як зразок для наслідування. Бардинкі. Так раніше називали маленькі сокирки. На писанці можна побачити щось схоже на сокирку, але насправді тут є перетин жіночого і чоловічого, тут є перетин світів. І ще  –  бесаги. Це двосторонній поділ яйця. Він розповсюджений у Східному Поділлі, його майже немає в інших регіонах. Це український «інь і янь», – розповіла голова ГО «Етномайстерня Коло» Наталя Сентемон.

На виставці представлені роботи і професійних майстринь, і аматорів. Деякі вироби жінки робили вперше. Наприклад, витинанки. Та найдавніші експонати – ткані килими. Їх тут вважають найціннішими.

–  Це старовинні килими, це все з наших приватних колекцій. Це той вид мистецтва, якому немає рівних. Дуже мало експонатів збереглось, адже був час, коли це не цінували. Тому все те, що ми робимо, можуть зробити інші люди, ми можемо навчити. Що стосується ткацтва, це страшна праця, тому що нитки прясти, ткати, вимочувати, відбілювати, фарбувати, сушити – це величезний процес, – сказала Наталя Сентемон.

За словами директорки Вінницького обласного центру народної творчості Тетяни Цвігун, виставка стала початком особливого етапу єднання народних і професійних майстрів.

–  Вам вдалося найважливіше. Вам вдалося закумулювати все те найкраще, що є, щоб сьогодні в такому поєднанні знаків, орнаментики, кольору, відчуття показати нам усім і відкрити очі для українців, –  додала пані Тетяна.

Організатори розповідають, що раніше ставлення до Великодня було інше. Пращури вважали, що в цей день Небесні Ворота відкриваються, тому можна спілкуватися з богами, а будь-які бажання людей будуть виконані.

–  У нас тут 3 світи символічно саме відтворюють оцей день. Великдень був дуже важливий, тому що це було ознакою продовження життя. Саме в цей день на писанках писали знаки прохання. І писанки – це мова, яка несе в собі багато значень. Тому, коли мене питають про символіку, я кажу, що там насправді ще є три яруси і три поверхи. І чим більше це досліджуєш, тим більше і цікавіше це взнаєш, –  розповідає Наталя Сентемон.

Експозицію доповнюють фотографії представниць громадської організації «Етномайстерня Коло», які уособлюють три світи. Виставку можна відвідати до 19 квітня.

Цей матеріал було підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки Національного фонду на підтримку демократії NED