Вінничанин пройшов на яхті протоку між двома океанами. Скільки коштує подорож в Антарктиду?

Анатолій Руденко чотири рази працював в Антарктиді, весь час добирався на кораблі, крім одного, коли довелося плисти на яхті

Невдовзі в Антарктиду відправиться уже 25 українська експедиція. Цей рік відомий ще й тим, що виповнюється 200-ліття з часу відкриття шостого континенту. Торік на українській станції «Академік Вернадський» працював Анатолій Руденко, випускник Вінницького технічного університету. Мав їхати ще у 2018-му на весь рік, полярники називають це зимівлею. Пройшов конкурсний відбір. Його зарахували в експедицію, але…

Важко захворіла мама. Чоловік відмовився. Каже, якби поїхав, не провів би її в останню путь.

У січні 2019-го його запросили на сезонні роботи. Погодився. Це була його четверта подорож на острів Галіндез, де знаходиться станція «Академік Вернадський»..  Провів там понад два місяці.

Повертатися на материк уперше довелося на яхті. Та ще й пройти випробування 10-бальним штормом.

Збудували приміщення, обновили лабораторію

На сезонні роботи в Антарктиду у січні 2019-го з Києва виїхали понад 20 фахівців. Добиралися уже звичним маршрутом. Літаком до Чилі, звідти на кораблі до далекого континенту на острів Галіндез.

— Моє завдання було встановити нове обладнання в науковій лабораторії, що працює на станції, — розповідає Анатолій Руденко. — Обладнання закуповували безпосередньо в Чилі. Цим займаються логісти Національного Антарктичного Наукового Центру (НАНЦ). Ми допомагати завантажувати, а потім і розвантажувати. Обладнання великогабаритне, тому частину розбирали. Завантажили також будівельні матеріали.

Ще одна робота, в якій брав участь наш земляк, спорудження підсобного приміщення для станції. Допомагав також зварювальникам виготовити нові баки для зберігання дизельного пального. Зварювали їх з нержавійки. Робота для спеціалістів з хорошими навиками.  

Найбільше задоволення отримував від управління моторними човнами. На них Руденко доставляв науковців на острови.

Поки науковці працювали, він не сидів, склавши руки. Брав з собою спінінг.

— Найчастіше клювала щука-білокрівка, — розповідає Руденко. — У такої риби безбарвна кров, звідси й назва. На вигляд вона, ніби витесана з криги. Тому її ще називають крижана або льодова риба. М'ясо дуже смачне.  Якщо додати, що живе в екологічно чистих водах, то користь від нього подвійна. Кажуть, вона є у продажі, але коштує недешево. Хоча я не бачив на прилавках. Ловив також нототенію, це вид окуневих риб, що теж живуть в антарктичних водах.

— Добре, що Анатолій приїхав, хоч риби поїмо, — співрозмовник згадує слова декого з полярників.

800 кілометрів між айсбергами

У розпорядженні полярників є декілька типів човнів. На них вони вибираються на острови для проведення досліджень. Найдальший острів, на який Анатолію вдалося добратися по воді, знаходився на відстані до 30-ти кілометрів  від станції.

— Раніше нашим науковцям не доводилося там побувати, — говорить Руденко. — Принаймні, так вони розповідали. За це дякували багато разів. Навіть після повернення до Києва. Згодом зрозумів, в чому справа. Їм вдалося знайти якусь геологічну родзинку. На підставі проведених досліджень вони підготували наукову статтю. Надіслали мені посилання, аби теж ознайомився. З припискою знову таки подяки.

Як каже полярник, проблема не в тому, щоб далеко відійти від станції. Плавзасоби мають добрі двигуни, потужністю 40-50 кінських сил.

— Проблема в погоді, — уточнює Руденко. — Вона там дуже мінлива. Причому, зміни можуть відбуватися раптово. Якщо крига перекриє шлях, назад до станції добиратися стає непросто.

Метеорологом на станції був ще один наш земляк. Олександр Афтанюк (на знімку вгорі) родом з Піщанського району. Він — випускник Київського національного університету імені Шевченка. На станції працював вдруге.

— Саша прогнозував погоду, — каже Руденко. — Уважно прислухався до його порад. Вибирав, як кажуть, чисті «вікна», тобто більш-менш погожі дні, а тоді визначав, на яку відстань можна віддалятися від станції, аби не потрапити  бурю. Залежно від прогнозу, науковці мали відповідну кількість годин для роботи на островах.

За приблизними підрахунками Руденка, упродовж півтори місяці він пройшов по воді між айсбергами понад 800 кілометрів.Висота деяких льодових гір досягає понад два кілометри.

Нагадувала — хтось спав на підлозі, хтось на горищі

На станції працює протягом року експедиція з 12-ти науковців. У літній сезон, коли тане крига, прибувають «сезонники». Зазвичай це у січні-березні.

Станція «Академік Вернадський» знаходиться на невеликому острові, який можна обійти протягом короткого часу.

Торік їх прибуло чи не найбільше, бо було заплановано ремонтні роботи, установка нового обладнання у лабораторію. 

— Загалом зібралося майже 40 осіб, — розповідає Анатолій Руденко. — Декому доводилося спати навіть на підлозі, а дехто знайшов місце на горищі.

Під час відправлення додому на кораблі теж не всіх вдалося взяти.

— На той час у нас гостював відомий польський яхтсмен Петер Кузніар, — розповідає пан Анатолій. — Його прізвище можна знайти у Книзі рекордів Гіннеса. Його 67-футова яхта «Selma» досягла до найдальшої південної точки, дійшла до льодової межі моря Росса. Він уже понад 15 років доставляє туристів на Антарктиду. Його добре знають на нашій станції. Я запитав його, скільки разів він побував тут. Каже, може 80, а може, й усі сто.

Де сходяться два океани — там найбільше штормів

Саме на яхті поляка Петера повертався на материк Анатолій Руденко.

— Шість діб тривала наша подорож, — продовжує співрозмовник. — Найскладніше місце — протока Дрейка. Про неї знають усі мореплавці. Тут проходить межа між двома океанами. Ддовжина протоки — 400 км, а ширина — у два рази більше. Є де розгулятися вітрам і хвилям. Епіцентр штормів біля мису Горн.

— Скільки було балів, коли там проходила ваша яхта?

— Штормило  і дев’ять, і десять балів, — говорить полярник. — У такі моменти мимоволі думалося, що зараз з яхти нічого не залишиться. На хвилю вилітаєш – і в яму падаєш. Хвилями накривало з усіх боків і навіть зверху. Рятував принцип неваляйки, за яким побудована яхта. Ніхто, крім капітана, нею не керує під час шторму.

За словами полярника, поляка знають не тільки у нас на станції. Його також запрошують у НАНЦ. Торік, коли підбивали підсумки роботи нашої експедиції, Петер приїздив до Києва. Брав участь у зібранні.

Анатолій Руденко запросив гостя на ніч у квартиру до доньки. Відгукується про яхтсмена як про мужню і щиру людину.

Автостопом в…Антарктиду

Число туристів в Антарктиду щороку зростає. Торік на станції побували навіть два відчайдухи з Волині. Хлопці подорожували автостопом по світу.

Руденко зустрів їх під час відправлення на станцію. Вони просилися на корабель. Каже, їх не взяли. Через деякий час вони все одно з’явилися на станції. Добралися на яхті.

— Не знаю, як їм це вдалося, — говорить Анатолій. — Можливо, Петер взяв їх безкоштовно. Бо звідки у них такі гроші? Хлопці розповідали, що хочуть зняти фільм про станцію. На зворотну дорогу у них теж грошей не було, але якось вибралися.

Про цей випадок полярник розповів задля того, аби дати зрозуміти, що дехто навіть в Антарктиду добирається автостопом.

Нашому земляку незручно було запитувати у польського яхтсмена, скільки коштує туристична подорож на шостий материк.

— Єдине, що можу пообіцяти охочим рекомендувати польського яхтсмена як надійного мореплавця і хорошу відповідальну людину, — говорить полярник. — З таким точно будете почувати себе упевнено.

З інформації в Інтернеті дізнаємося, що заплатити за туристичну мандрівку доведеться до 10-ти тисяч доларів.

П’ятеро земляків працювали на станції

Упродовж останніх десяти років останніх десяти років в експедиціях на наукову станцію «Академік Вернадський» працювали п’ятеро вінничан.

Найбільше разів там побував згаданий Анатолій Руденко з Оратівського району. До речі, його кандидатуру рекомендував двоюрідний брат Дмитро Марченко. Він перед  тим був у складі експедиції в Антарктиді. Тричі їздив лікар з Хмільника Валерій Семенюк. Ще один вінничанин – лікар Вадим Лисинчук також брав участь в експедиції. Дві зимівлі провів метеоролог з Піщанського району Олександр Афтенюк. Нині він, молодий науковець, пише роботу на основі зібраних матеріалів.Йому єдиному із земляків випала нагода двічі святкувати день народження на станції. Полярники спекли оригінальний смачний торт.

На початку нинішнього року Міносвіти оголосило підсумки конкурсу «Запроси полярника в гості». Серед переможців три вінницькі школи — №№2,7,27і Бершадська №1. У цих навчальних закладах чекають в гості полярників.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.